Номер справи137/271/13- ц
"15" серпня 2013 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючої судді: Білик Н. В.,
з участю секретаря Хижук Л.І.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в смт.Літині справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Громадська сільська рада , Літинське управління ГГ відкритого товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", ВАТ Укртелеком в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" про встановлення земельного сервітуту, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, -
До суду звернувся ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту. В позові зазначає, що він проживає в житловому будинку , що розташований по вул.Кармелюка, в с.Кусиківці, Літинського району Вінницької області і володіє земельними ділянками, виділеними йому у приватну власність рішенням Громадської сільської ради 22 сесії 5 скликання №176, від 19.05.2010р., площею 0,2500 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0750га. для ведення особистого селянського господарства . По сусідству із його садибою на одній вулиці, з правої сторони від його будинковолодіння, знаходиться земельна ділянка, що належить ОСОБА_4 Оскільки зі сторони вулиці до його житлового будинку та до земельних ділянок сусідів ОСОБА_5, ОСОБА_6 не було проїзду, через те, що ОСОБА_4 у відповідності до рішення виконкому Громадської сільської ради від 17.10.1991р. було передано земельну ділянку для будівництва, яка розташовувалася там де був проїзд, рішенням виконавчого комітету Громадської сільської ради народних депутатів від 16.04.1992 року було вирішено питання проїзду та виділено із земельної ділянки ОСОБА_4І, частку площею 0,02 га., шириною 4м., а також із земельної ділянки ОСОБА_6 частку площею 0,001 га. для улаштування вказаної дороги. 30.07.1994 року начальником Літинського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_7 між садибами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 було встановлені межові знаки . З того часу позивач та ОСОБА_5, в подальшому її дочка ОСОБА_9, користуються цією дорогою для проїзду, проходу до їх садиб.
У 2010р. позивач по цій дорозі провів за власні кошти газопровід від сільської мережі до свого будинку та телефонний кабель.
На своїй земельній ділянці ОСОБА_4 побудував хлів, а житловий будинок він не побудував, але існуючий проїзд ніяким чином для відповідача не створює перешкод у будівництві.
20.11.2012р. Літинський районний суд Вінницької області у справі за позовом ОСОБА_4 скасував рішення Громадської сільської ради від 16.04.1992 р. «Про виділення проїзду до земельних ділянок громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і вилучення земельної ділянки у ОСОБА_4, повернувши останьому 0,02га. шириною 4 м.
З вище вказаних причин ОСОБА_4І став перешкоджати позивачу в проході та проїзді по цій дорозі до свого будинку, став вимагати від нього демонтувати із наявного шляху газопровід, телефонний кабель.
На його прохання встановити земельний сервіту категорично заперечує.
Вважаю такі заперечення ОСОБА_4не обгрунтованими, які створюють для нього перешкоди в користуванні його будинковолодінням, позбавляють його і членів сім'ї права проходу та проїзду на транспортному засобі до будинку, права експлуатації газопроводу та телефону, прогону худоби по наявному шляху.
Оскільки він не може іншим способом задовольнити потреби, щодо нормального господарського користування своїм будинковолодянням інакше, як встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки ОСОБА_4 щодо проходу та проїзду до свого будинковолодіння, змушений звернутись до суду. Просить встановити земельний сервітут на безоплатній основі, безстроковий, на право проходу, проїзду на транспортному засобі, прогону худоби , прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку, газопроводу, водопроводу по наявному шляху до домоволодіння №35 по вул. Кармелюка в с. Кусиківці, Літинського району йому та членам його сім'ї, через земельну ділянку, площею 0,03 га., шириною 4м., яка належить ОСОБА_4.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_3 зменшив позовні вимоги та просив встановити сервітут лише для експлуатації ліній електрозв'язку та газопроводу.
В зустрічному позові ОСОБА_4 просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та відшкодувати моральну шкоду. В заяві зазначає, 17 жовтня 1991 року рішенням Виконкому Громадської сільської ради йому було виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку в селі Кусиківці по вул. Кармелюка, 32. На вказаній ділянці ним було побудовано господарські споруди . Як йому стало відомо, в серпні 2012 року, рішенням Громадської сільської ради від 16 квітня 1992 року із його земельної ділянки, яка була надана для будівництва житлового будинку було вилучено 0,02 га., шириною чотири метри для облаштування проїзду ОСОБА_5 Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 20.11.2012 року рішення Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області від 16.04.1992 року про вилучення у нього земельної ділянки скасовано та повернуто йому 0,02 га. землі. Отже, на даний час, юридично відсутні будь які перепони для продовження
спорудження будинку згідно проекту .Проте, як виявилося, його сусід ОСОБА_3, самовільно, на його земельній ділянці облаштував проїзд та без його дозволу провів через його земельну ділянку газопровід та телефонну лінію до свого будинку. Зазначене перешкоджає у будівництві будинку, тому просить зобов'язати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Кармелюка, 32, с. Кусиківці, Літинського району, Вінницької області, від прокладеного газопроводу та телефонної лінії та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан, відповідно до її цільового призначення. Крім того, вважає, що незаконними діями ОСОБА_3 йому заподіяно моральну шкоду , яку оцінює в 5000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав, зустрічний позов не визнав. Пояснив, що є сусідом ОСОБА_4 У 1991 році ОСОБА_4 отримав земельну ділянку. Так, як за їх земельними ділянками розміщені ще дві земельні ділянки інших сусідів, у 1992році Громадська сільська рада прийняла рішення вилучити у ОСОБА_4 0,02 га.земельної ділянки розміром 4 метри з боку ділянки ОСОБА_3 для облаштування проїзду. Починаючи з того часу, там була грунтова дорога, якою користувались сусіди і він в тому числі. Коли виникла потреба у прокладанні газопроводу та телефонної лінії, то йому зручніше було прокласти їх по грунтовій дорозі, а не по власному подвір'ї. У 2012році після того, як було скасоване рішення сільської ради про облаштування дороги і повернута частина земельної ділянки ОСОБА_4, останній почав вимагати усунення перешкод у користуванні землею. Вважає, що для обслуговування газопроводу та телефонної лінії йому необхідно користуватись земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4 просить встановити сервітут. Зустрічний позов не визнає тому, що на час прокладання газопроводу та телефонної лінії земельна ділянка належала сільській раді і мережі прокладались відповідно до проектів .
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, зустрічний позов підтримав. Пояснив, що дійсно у 1991році він отримав земельну ділянку для будівництва житлового будинку. Ним було отримано усі необхідні дозволи на будівництво та затверджено проект. Встиг побудувати лише сарай. У 2012році коли з'явилась можливість будувати будинок довідався, що частина земельної ділянки у нього вилучена. Рішення про вилучення оскаржив до суду, адже згідно проекту будинок має бути споруджено на відстані 2 метри від межі земельної ділянки ОСОБА_3, а у нього вилучено 4 метри , тобто це унеможливлює будівництво. Крім того , на відстані близько 2 метрів від межі земельної ділянки ОСОБА_3М, саме там, де має бути стіна будинку , прокладено газопровід і неподалік - телефонний кабель. Враховуючи те, що відповідно до рішення суду йому повернуто земельну ділянку, він має намір продовжити будівництво будинку, тому вважає, що ОСОБА_3 повинен демонтувати лінії мереж і перенести їх на свою земельну ділянку.
Представник Літинського управління ГГ відкритого товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" ОСОБА_10 пояснила, що на час проведення газопроводу до будинку ОСОБА_3 між його домогосподарством та домогосподарством ОСОБА_4 була грунтова дорога , по якій було зручніше прокласти трубу, тому було затверджено такий проект.
Допитаний в якості свідка головний інженер ГГ ОСОБА_11 пояснив, що є можливість демонтувати газопровід та прокласти його по земельній ділянці ОСОБА_3 Для цього останній повинен звернутись до газового господарства , виготовити новий проект та замовити відповідні роботи.
Представник ВАТ" Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком"ОСОБА_12 пояснив, що є можливість демонтувати лінію телефонного зв'язку та прокласти її по земельній ділянці ОСОБА_3
Свідки ОСОБА_9І, , ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 пояснили, що земельна ділянка ОСОБА_3 має такі розміри та розміщена таким чином, що немає необхідності для її обслуговування використовувати сусідню земельну ділянку.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши документи, які є у справі суд вважає, що позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення, зустрічний позов підлягає до часткового задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка по вул Кармелюка №35 в с.Кусиківці Літинського району , що підтверджено копіями державних актів на право власності на землю(а.с.15-16), ОСОБА_4 належить земельна ділянка по вул. Кармелюка № 32(30) в с.Кусиківці Літинського району , в судовому засіданні встановлено, що це одна і та ж ділянка, що підтверджено копіями рішень сільської ради про передачу у приватну власність(а.с.45, 49, 52) , про надання дозволу на виготовлення технічної документації(а.с.48) та копії технічної документації. Дані земельні ділянки межують між собою та виходять на вулицю Кармелюка . За цими земельними ділянками розміщено ще дві ділянки , які не мають виходу на вул. Кармелюка, раніше вони належали ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на теперішній час належать ОСОБА_4 та ОСОБА_9 Про це свідчать план-схеми (а.с.61,62) . Відповідно до рішення Громадської сільської ради (а.с.18) у 1992році із земельної ділянки ОСОБА_4 вилучено 0,02га , шириною 4 м. для облаштування проїзду до своїх ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відповідно до вказівок відділу земельних ресурсів (а.с.19) були встановлені межі. Як видно із наведених документів , для потреб ОСОБА_3 вищезазначений проїзд не виділявся і потреби у його використанні не було. Таким чином, ОСОБА_3 почав використовувати проїзд для своїх потреб самовільно. Тому твердження ОСОБА_3 , що він не може іншим способом задовольнити потреби, щодо нормального господарського користування своїм будинковолодянням інакше, як встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки ОСОБА_4 не відповідають дійсності.
Відповідно до оглянутих у судовому засіданні документів по газифікації с. Кусиківці, пояснень представників Газового господарства, та ВАТ «Укртелеком», із чим повністю погодились сторони у справі, на земельній ділянці ОСОБА_4І, яка виділена йому для будівництва, на відстані близько 2 метри від сусідньої земельної ділянки, саме там, де по проекту має бути несуча стіна будинку , прокладено газопровід, який веде до будинку ОСОБА_3, а на відстані близько 1 метра прокладено телефонний кабель, що також веде до будинку ОСОБА_3 Як пояснив головний інженер ГГ ОСОБА_11, відповідно до норм, газопровід має бути прокладено на відстані не ближче 2 метрів до будинку.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 міг прокласти до власного будинковолодіння газопровід та телефонний кабель через свою земельну ділянку. І на даний час існує така можливість. Однак із метою економії коштів та виключно для зручності , він використав для цих цілей земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 Представники третіх осіб пояснили, що є реальна можливість перенести газопровід та телефонний кабель на земельну ділянку ОСОБА_3.
Відповідно до ст.98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Стаття 100ЗК України передбачає, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів
(земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до ППВС України " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" п. 22-2 передбачає, що
встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що
звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Позиція Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ , висловлена у листі № 24-150/0/4-1 від 28.01.2013" Про практику застосування
судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав " слідуюча ,при розгляді спорів щодо встановлення земельного сервітуту суд має встановити, чи можливе нормальне господарське використання земельної ділянки, яка належить позивачеві, без обтяження сервітутом. Це має істотне значення, оскільки за наявності альтернативних варіантів використання землі без встановлення сервітуту суд повинен відмовити в задоволенні позову.
При поданні позовної заяви і в процесі розгляду спору істотне значення має доведеність обставин необхідності встановлення сервітуту, а також того, що єдиним можливим способом задоволення потреб позивача на використання власної земельної ділянки є саме встановлення сервітуту.
Суди при встановленні земельного сервітуту мають з'ясувати такі питання:
- особа, яка звертається з позовом до суду про встановлення земельного сервітуту, є власником чи законним користувачем земельної ділянки, чи право такого звернення визначено спеціальним законом;
-чи надано позивачем достатні докази того, що нормальне господарське використання земельної ділянки, яка йому належить, неможливе без обтяження сервітутом;
- чи сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений;
-чи не призводить встановлення сервітуту до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, права користування, володіння та розпорядження;
-чи відповідає встановлення земельного сервітуту цільовому призначенню земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут;
-чи притягнуті до участі у справі всі особи, які мають право користування зазначеною земельною ділянкою.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки . ОСОБА_3 не надано суду достатні докази того, що нормальне господарське використання земельної ділянки, яка йому належить, неможливе без обтяження сервітутом . Навпаки допитані в судовому засіданні свідки та представники третіх осіб підтвердили, що у ОСОБА_3 є достатньо можливості, з урахуванням розміру та місця розташування , використовувати свою земельну ділянку без встановлення сервітуту . Сервітут, який просить встановити ОСОБА_3 не є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється. Навпаки встановлення сервітуту позбавляє ОСОБА_4 використовувати свою земельну ділянку за призначенням, а саме будувати будинок. Встановлення сервітуту не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, адже вона виділена для будівництва та обслуговування жилового будинку, прокладення комунікацій до сусіднього будинку не передбачено.
Таким чином , враховуючи те, що можливе нормальне господарське використання земельної ділянки, яка належить позивачеві, без обтяження сервітутом та за наявності альтернативних варіантів використання землі без встановлення сервітуту суд має підстави для відмови в задоволенні позову.
Що стосується зустрічного позову, то відповідно до рішення Громадської сільської ради від 17.10.1991 року (а.с.45, 52) ОСОБА_4 дано дозвіл на забудову житлового будинку та господарських споруд по вул. Кармелюкак 30 в с. Кусиківці. Останнім було отримано проект забудови (а.с.43,44,50). Згідно плану (а.с.43) встановлено, що будинок має розміщуватись на відстані 2 м. від межі сусідньої земельної ділянки. Тому рішення Громадської сільської ради прийняте у 1992році про вилучення 0,02га , шириною 4 м.від межі сусідньої земельної ділянки , із земельної ділянки ОСОБА_4І . для облаштування проїзду порушує право ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку.
20.12.2012року постановою Літинського районного суду у справі за позовом ОСОБА_4 , рішення Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області від 16.04.1992 року про вилучення у нього земельної ділянки скасовано та повернуто йому 0,02 га. землі(а.с.27-28). Рішенням Громадської сільської ради від 10.04.2012року передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 0,40га в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Кармелюка 32(а.с.49). Рішенням від 29.12.2012року дано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку(а.с.48).
Як зазначив у судовому засіданні відповідач ОСОБА_4, на виділеній йому земельній ділянці він має намір будувати будинок. На даний час займається поновленням документів , уже виготовлена технічна документація на земельну ділянку.
Згідно ст. 373 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується Конституцією України
Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до ППВС України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ " п. 7 передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК
шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який
існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що
порушують права або створюють небезпеку порушення прав та ін... Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування
завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_4 в частині усунення порушення його прав підлягає до задоволення.
Що стосується стягнення моральної шкоди, то позов в цій частині не підлягає до задоволення. Як встановлено в судовому засіданні , порушення прав ОСОБА_4 сталось внаслідок прийняття сільською радою рішення про вилучення у нього частини земельної ділянки. Прокладення газопроводу та телефонного кабеля ОСОБА_3 було наслідком такого рішення.
Відповідно до ст 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною
ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Керуючись ст.ст.3,10,11,60,212,213,214,215 ЦПК України і на підставі ст.98-100, 152, 155 ЗК України 373,401 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.
Позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку , що знаходиться в с.Кусиківці по вул. Кармалюка 32, Літинського району , Вінницької області від прокладеного газопроводу та телефонної лінії, та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан відповідно до цільового призначення.
У стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати до апеляційного суду Вінницької області через райсуд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя : Білик Н. В.