Номер справи214/2086/12
"21" листопада 2012 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Білик Н. В.,
з участю секретаря: Хижук Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
До суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. В позові зазначає, що з 28 серпня 2005 року вона з ОСОБА_2 перебуває у шлюбі. На даний час знаходяться на стадії розлучення, та проживають окремо . За час перебування у шлюбі вони з відповідачем набули майно:
- пральна машина WHIRРООL АWЕ 7515- 3 200,00 гривень;
-СD телевізор SАМSUNG LЕ-32 С 350 DIWX - 4 000,00 гривень;
- комп'ютер та монітор SАМSUNG - 5000,00 гривень;
- автомобіль марки ВАЗ 217230-110-01, 2009 року випуску, кузов № ХТА 21723090065541, днз АВ 9710 ВС - 60 643,00 гривень;
- автомобіль марки ВАЗ 2107, 2005 року випуску, кузов № ХТА 21070052217816, днз АВ 7931 АС - 28 044,00 гривень;
- мопед-АІ марки НОNDA DIO 1992 року випуску, днз АВ 4940 АА -2 876,00 гривень.
Всього на загальну суму 103 763,00 гривень.
Враховуючи, що майно знаходиться у відповідача, просить визнати вище згадане майно спільним майном подружжя та стягнути на її користь частину вартості цього майна в сумі 51881, 50 грн.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позов підтримав , пояснив, що зазначене у позовній заяві майно було придбано сторонами у справі під час шлюбу і є їх спільним майном. Документи, які посвідчують факт придбання частини майна та його наявність у відповідача у позивачки відсутні. Просить стягнути на користь позивачки 51 881,50грн. так, як дану суму було затрачено на придбання спільного майна.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов визнав частково. Пояснив, що сторони у справі після одруження поселились у квартирі батька відповідача ОСОБА_5 Дана квартира була повністю обладнана меблями та побутовою технікою , тому у сторін не було необхідності придбавати побутову техніку. Що стосується транспортних засобів, то автомобіль ВАЗ 217230-110-01 і мопед-АІ марки НОNDA DIO дійсно були придбані під час шлюбу , вони використовувались сторонами і частково зносились, тому відповідач згоден виплатити частину вартості позивачці, однак частину дійсної вартості згідно експертного висновку, а не частину вартості за яку було придбано дані транспортні засоби декілька років тому. Що стосується автомобіля марки ВАЗ 2107 ,то він був сторонами відчужений у період шлюбу і кошти за його реалізацію були використані ними на потреби сім'ї.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши документи, які є у справі суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб (а.с.6) судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 28.08.2005року.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей
індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя.
Згідно ст. 69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання
шлюбу.
Згідно ст. 70 СК у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними,
якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним
договором.
Відповідно до ППВС України від 21.12.2007 N 11 п. 23, 24 “ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання . До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї .
Згідно ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Що стосується побутової техніки, то в порушення вище зазначених вимог позивачкою не доведено що обсяг майна, яке вона зазначає у позові є спільно нажитим майном. Позивачкою не подано до суду жодного доказу на підтвердження того, що перелічена нею у позовній заяві побутова техніка є в наявності , не зазначено джерело і час її придбання і що вона знаходиться у відповідача . Зокрема це могло бути підтверджено актом опису майна чи будь-якими іншими доказами, чого не зробила позивачка, про складності подання доказів і про сприяння суду у їх отриманні позивачка не заявляла. Відповідно до видаткової накладної (а.с.8) про отримання телевізора , в графі одержувач зазначено ОСОБА_1. Докази того, що цей телевізор придбаний саме сторонами у справі за спільні кошти і про наявність його у відповідача -відсутні. Що стосується ком'пютера з манітором, то у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які відомості.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав, що пральна машина є спільним майном подружжя і погодився з тим, що відповідач відшкодує позивачці частину її вартості. Це також підтверджено рахунком-фактурою та чеком (а.с.82-83). Спору щодо вартості пральної машини між сторонами не виникло.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Тому із відповідача на користь позивачки слід стягнути частину вартості пральної машини.
Довідка Хмільницького ВРЕР (а.с.9) та облікові картки транспортних засобів (а.с.11,12) підтверджують факт придбання під час шлюбу транспортних засобів -автомобіля марки ВАЗ 217230-110-01, 2009 року випуску, кузов № ХТА 21723090065541, днз АВ 9710 та мопеда -АІ марки НОNDA DIO 1992 року випуску, днз АВ 4940 АА і реєстрації їх на ім'я ОСОБА_2 Тому дані транспортні засоби є спільним майном подружжя.
Однак погодитись із вартістю транспортних засобів , яку визначила позивачка на підставі висновків експерта про середню ринкову вартість аналогічного транспортного засобу (а.с.13,15) суд не може виходячи з наступного.
Відповідно до ППВС України від 21.12.2007 N 11 п. 22 “ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” зазначено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Як зазначено у висновку експерта (а.с.52-76) дійсна вартість мопеда -АІ марки НОNDA DIO 1992 року випуску, днз АВ 4940 АА та автомобіля марки ВАЗ 217230-110-01, 2009 року випуску, кузов № ХТА 21723090065541, днз АВ 9710 становить 838,95 грн. та відповідно 16059,90грн.
Що стосується автомобіля марки ВАЗ 2107, 2005 року випуску, кузов № ХТА 21070052217816, днз АВ 7931 АС , то довідка Хмільницького ВРЕР (а.с.9) та облікова картка зняття з обліку транспортного засобу (а.с.10) підтверджують, що даний автомобіль знятий з обліку 11.05.2012року для реалізації . Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача , даний автомобіль був проданий в період шлюбу сторонами і коши використані на потреби сім'ї . Відсутність даного автомобіля у відповідача та зміну власника також підтверджено висновком експерта (а.с. 74) і копією технічного паспорта (а.с.75). Позивачкою цей факт не оспорено і протилежне жодним доказом не доведено. Тому даний автомобіль розподілу не підлягає, як такий, що вибув із спільного майна подружжя в період шлюбу і відсутній на час розгляду справи.
Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу
майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги
інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають
істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше
не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе
за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної
грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ППВС України від 21.12.2007 N 11 п. 25 “ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” зазначено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК
щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання
грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя
відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Автомобіль, мопед та пральна машина є неподільними речами. Позивачка погоджується на отримання грошової компенсації за частку у спільному майні і сама звернулась із таким позовом до суду.
Відповідач в судовому засіданні заявив про свою готовність внести на рахунок кошти в якості компенсації за частку у майні позивачки. На що представник позивача категорично заперечив, мотивуючи тим, що сторони не дійшли згоди про вартість майна. Крім того в суді відсутній депозитний рахунок .
Враховуючи те, що між сторонами існував спір про вартість майна, при чому позивач наполягав на середній ринковій вартості аналогічного майна, а відповідач наполягав на дійсній вартості майна визначеній експертом, суд вважає, що зобов'язуючи відповідача внести певну суму на депозитний рахунок, суд наперед висловить свою думку про прийняття тієї чи іншої позиції, що і є по суті вирішення спору, тобто суд наперед повідомить сторонам своє рішення, що буде прямим порущенням статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини яка передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду- справа “Дактарас проти Литви”(Dactaras v Lithuania) зазначено, що Суд вкотре наголосив, що відповідно до його прецедентної практики “безсторонність суду”за змістом ч. 1 ст. 6 Конвенції означає відсутність у суддів, які вирішують справу, упередженості, а також будь-якого зовнішнього впливу на них. Суд також нагадав про важливість зовнішніх проявів таких впливів чи упередженості при вирішенні питання про безсторонність суду.
Керуючись ст.ст.10,60,213-215 ЦПК України ст.ст. 60-71 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково. Визнати пральну машина WHIRРООL АWЕ 7515 , автомобіль марки ВАЗ 217230-110-01, 2009 року випуску, кузов № ХТА 21723090065541, днз АВ 9710 ВС , мопед-АІ марки НОNDA DIO 1992 року випуску, днз АВ 4940 АА спільним майном подружжя. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості даного майна , що становить 10028,92 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати до Вінницького апеляційного суду через райсуд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя : Білик Н. В.