Номер справи214/3280/12
"11" грудня 2012 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді: Білик Н.В.
з участю секретаря : Хижук Л.І.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Літина цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Бруслинівська сільська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
До суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 , третя особа Бруслинівська сільська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В позові зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Літинської державної нотаріальної контори 20.03.2009 року, їй належить на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями, а на праві користування належить земельна ділянка, що знаходяться в селі Вербівка тупік Садовий,5 Літинського району Вінницької області.
По сусідству з її домогосподарством , за адресою тупік Садовий 4, знаходиться домогосподарство ОСОБА_3, який отримав його у спадщину після смерті своєї матері.
Між вказаними домогосподарствами раніше був проїзд, яким користувалася мати позивачки . В подальшому проїзд загального користування мати ОСОБА_3 самовільно приєднала до свого домогосподарства. В зв'язку з цим проїзд до домогосподарства позивачки став неможливий, так як зі сторони вулиці проїжджа частина має великий кут підйому і рельєф місцевості не дає можливості проїхати навіть гужовою повозкою. Тому проїзд на земельну ділянку позивачки можливий лише зі сторони поля. Але частину земельної ділянки загального користування зі сторони поля самовільно зайняв ОСОБА_3, обгородивши її металевою сіткою. На її неодноразові звернення він відмовляється надати проїзд до огороду.
З даного приводу позивачка неодноразово зверталася до Бруслинівської сільської ради. За її зверненнями проводилося обстеження земельних ділянок. Внаслідок замірів було встановлено, що лишки земельної ділянки ОСОБА_3 складають 0,10 га, що свідчить про самовільний захват земельної ділянки.
Рішенням сільської ради із земельної ділянки розміром 0,10га зайнятої ОСОБА_3, позивачці було виділено частину земельної ділянки площею 0,02 га на дорогу для проїзду до свого домогосподарства.
Незважаючи на це ОСОБА_3 не дозволяє позивачці користуватися проїздом, він не звільняє частину земельної ділянки виділеної на дорогу та не знімає огорожу.
Проить зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом звільнення частини земельної ділянки площею 0,02 га., виділеної на дорогу для проїзду до домогосподарства, що розташоване в с. Вербівка тупік Садовий,5 Літинського району Вінницької області. Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки судові витрати в сумі 1807,30 грн..
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2позов підтримала . Пояснила, що по сусідству з її домогосподарством , за адресою тупік Садовий,4, знаходиться домогосподарство ОСОБА_3. Між вказаними домогосподарствами раніше був проїзд, яким користувалася мати позивачки . В подальшому проїзд загального користування мати ОСОБА_3 самовільно приєднала до свого домогосподарства. В зв'язку з цим проїзд до її домогосподарства став неможливий, так як зі сторони вулиці проїжджа частина має великий кут підйому і рельєф місцевості не дає можливості проїхати . Тому проїзд на її земельну ділянку можливий лише зі сторони поля. Комісією сільської ради встановлено, що частину земельної ділянки загального користування зі сторони поля самовільно зайняв ОСОБА_3, обгородивши її металевою сіткою. Вона звернулась до сільської ради і їй виділили 0,02 га для проїзду, однак відповідач не бажає добровільно виконати рішення .
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що цією ділянкою користувалась його покійна мати, тому вона перейшла йому у спадок. А також повідомив, що згоден надати позивачці дорогу для проїзду.
Представник Бруслинівська сільська рада ОСОБА_4 пояснила, що працює землевпорядником. При житті мати відповідача ОСОБА_3 користувалась земельною ділянкою в більшому розмірі ніж їй було передано у власність. Після оформлення спадщини виявилось, що ОСОБА_3 фактично користується зайвими 0,10 га, які відносяться до земель запасу сільської ради. Коли він звернувся до сільської ради із заявою про передачу йому у користування 0,10 га, його заява була частково задоволена, рішенням сесії йому передано в користування лише 0,08га, а решту 0,02га передано ОСОБА_2 для організації заїзду до її земельної ділянки так, як іншого заїзду там неможливо зробити. Комісія сільської ради визначила межі земельних ділянок, виділивши лише 4 метри по всій довжині для дороги ОСОБА_2 , а решту виділила ОСОБА_3 , однак відповідач рішення сесії не виконує.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши документи, які є у справі суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.5) та копії технічного паспорта (а.с.6-9) судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинок з господарськими будівлями, а на праві користування їй належить земельна ділянка розміром 40,31м-2, що знаходяться в селі Вербівка тупік Садовий,5 Літинського району Вінницької області. Копія рішення Бруслинівської сільської ради (а.с.10) свідчить, що ОСОБА_2 дано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку розміром 0,02га по тупику Садовому на дорогу для проїзду. Цим самим рішенням аналогічно дано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення документації з землеустрою на 0, 08га. Акти (а.с.11-12) свідчить про наявність спору та встановлення на місцевості меж земельних ділянок.
Відповідач в судовому засідані стверджує, що успадкував після смерті матері земельну ділянку. Однак землевпорядчик пояснила, що 0,10 га покійній не належало, вона самовільно користувалась землями запасу сільської ради.
Відповідно до ст 1226 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб
(спадкоємців).
Відповідно до ст 1228 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не
припинилися внаслідок його смерті. В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка розміром 0,10 га до складу спадщини не увійшла і залишилась перебувати у власності сільської громади.
Згідно ст 81 ЗК України гомадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності .
Позивачка ОСОБА_2 скористалась своїм правом на безплатне отримання земельної ділянки розміром 0,02 га із земель комунальної власності.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, керуючись ст 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов задовільнити . Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, шляхом звільнення частини земельної ділянки площею 0,02 га., виділеної на дорогу для проїзду до її домогосподарства, що розташоване в с. Вербівка тупік Садовий,5 Літинського району Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплочений судовий збір в сумі 107,30 грн. та витрати по наданню правової допомоги в сумі 1700 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд протягом 10-ти днів з дня його оголошення.
Суддя : Білик Н. В.