Номер справи214/1843/12
"27" червня 2012 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Білик Н. В.,
з участю секретаря: Хижук Л.І.
адвоката : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна;
До суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із незаконного чужого володіння.В позові зазначає, що у 1994 році він придбав 40,7 кв. м сітки рябиці, у 1980 році придбав 550 шт. блоків ракушняку і у 1988 році придбав 6000 шт. силікатної цегли . По усній домовленості із сестрою ОСОБА_4 дані будівельні матеріали розмістив на подвір'ї її домогосподарства в м.Літині по вул Селянська №9, а сітку використав для спорудження огорожі її домогосподарства.
В 2009 році сестра ОСОБА_4 померла.Після її смерті відповідач по справі брат ОСОБА_3 відмовляється повертати вищезазначені речі . Просить зобов'язати ОСОБА_3 повернути сітку рябцю розміром 40,7 кв.м., 550 шт. блоків ракушняку, 6000 шт. силікатної цегли., які незаконно він утримує у своєму домогосподарстві в смт. Літині вул. Селянська, 9 Літинського району Вінницької області.
В судовому засіданні позивач позов підтримав , пояснив, що у 1980 році він придбав 550 шт. блоків ракушняку, у 1988 р. він придбав 6000 шт. силікатної цегли та у 1994 році він придбав 40,7 кв. м сітки рябиці. Блоки та цеглу за погодженням із ще на той час живими батьками та сестрою ОСОБА_4 розмістив у їх домогосподарстві в смт. Літині вул. Селянська, 9 , а сітку на прохання сестри використав для спорудження огорожі. Раніше йому не потрібні були вказані будівельні матеріали, а коли у 2011 році він захотів їх забрати, то звернувся до відповідача тому, що на даний час він проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач відмовився їх віддати, вважаючи, що вказані будівельні матеріали належать йому. Крім того позивач пояснив, що належність йому вказаних будівельних матеріалів та сітки підтверджується накладними документами, в яких вказано, що він та його дружина їх придбавали. Просить позов задовільнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнала. Пояснила, що позивачем не доведено того, що саме ті будівельні матеріали, які він придбав знаходяться у відповідача. Крім того відсутні будь-які відомості про укладення угоди про збереження. Просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши документи, які є у матеріалах справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ст 10 ч 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до наданих позивачем документів встановлено, що позивач 19.08.1980 р. придбав 550 шт. блоків ракушняка, за що сплатив 155 крб., що підтверджується накладною №33 (а.с.8). Відповідно до накладної № 8 від 09.02.1988 р. дружина позивача ОСОБА_5 придбала 6000 шт. цегли силікатної, за що сплатила 336 крб. (а.с.9). Накладна № 48 від 18.04.1994 р. стверджує те, що позивач придбав 40,7 кв. м. сітки рябиці, за що сплатив 1169560 крб.
Позивачем не доведено того факту, що саме відповідачем порушено суб'єктивне право власності позивача. В судовому засіданні позивач пояснив , що розмістив для зберігання придбані ним будівельні матеріали в домогосподарстві своїх батьків. Після смерті батьків там проживала сестра ОСОБА_4 , яка також померла в 2009році. На теперішній час в домогосподарстві по вул. Селянська №9 проживає відповідач. Жодного доказу на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано. Не підтверджено кому на даний час належить домогосподарство в смт. Літині вул. Селянська, 9 , хто був спадкоємцем після смерті батьків та сестри. Жодного докузу немає на підтвердження того, що у спірному домогосподарстві на даний час зберігаються будівельні матеріали з огляду на те, що минуло більше 20 років.
Відповідно до ст 413 ЦК України (1963 року, який діяв на час винекнення правовідносин ) за договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується
зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно
в цілості.
Стаття 414 ЦК України 1963р. передбачає, що договір схову, в якому хоча б однією стороною є громадянин, повинен бути укладений у письмовій формі (стаття 46 цього Кодексу), якщо вартість переданого на схов майна перевищує 100 карбованців, за винятком здачі речей на короткострокове зберігання
в гардероби установ, театрів, їдалень тощо з видачею охоронцем
номера або жетона. Аналогічні вимоги містяться і у ст 936,937 ЦК України, який діє на даний час.
Позивачем не доведено факт укладання договору схову майна . В даному виипадку договір мав бути укладений у письмовій формі.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
В судовому засіданні позивачем не доведено, що відповідач без відповідної правової підстави заволоділа його майном. Крім того може бути витребувана лише індивідуально визначена річ , поверненню підлягає лише те майно, яке було у власності особи (що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей , визначених за родовими ознаками).
Керуючись ст.3,10,60, 213- 215, ЦПК України, ст.387 ЦК України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000грн. за надання юридичної допомоги.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати до Вінницького апеляційного суду через райсуд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя : Білик Н. В.