Номер справи214/165/2012
"29" березня 2012 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Білик Н. В.,
з участю секретаря:ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства “Комунсервіс” про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди.
До суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Комунального підприємства “Комунсервіс”про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві зазначає, що 03 серпня 2011 року відповідач по справі, КП “Комунсервіс”звернувся до Літинського районного суду з позовом до нього про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинку та заборгованості за комунальні послуги. Позивач не визнавав позову через відсутність заборгованості. Під час слухання справи неодноразово просив представників підприємства відізвати свій позов так як викладені в ньому вимоги не відповідають дійсності. Крім безпідставного звернення до суду відповідач надрукував в газеті “Літинський вісник”від 17 листопада 2011 року список квартировласників , які мають заборгованість за 2011 рік в Літинському КП “Комунсервіс”де вказано , що ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 1222 гривень . Під час розгляду справи в суді було встановлено, що позивач не має заборгованості перед КП Комунсервіс і в позові було відмовлено. Позивач зазначає, що все своє життя він працюва, займав керівні посади, перебуваючи на пенсії займається громадською діяльністю є Головою Літинської селищної виборчої комісії. Публікація в газеті про заборгованість принизила його честь та гідність і заподіяла моральних страждань.
Просить зобов'язати відповідача, Комунальне підприємство “Комунсервіс”, надрукувати в газеті “Літинський вісник”спростування, щодо заборгованості перед ними за обслуговування будинку і прибудинкової території та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав частково. Пояснив, що він добросовісно сплачує за комунальні послуги та за обслуговування будинку і прибудинкової території. Відповідачем безпідставно було подано позов до суду про стягнення заборгованості . В судовому засіданні було встановлено, що заборгованості немає, тому у задоволені позову відмовлено. Крім того відповідач не дочекавшись рішення суду надрукував в газеті “Літинський вісник” від 17 листопада 2011 року список квартировласників , які мають заборгованість за 2011 рік в Літинському КП “Комунсервіс” де вказано , що він має заборгованість в сумі 1222 гривень . Така публікація принизила його честь та гідність. Він користується повагою та авторитетом серед мешканців селища, має багато знайомих і друзів. Після публікації до нього звернулось близако 20 чоловік із приводу заборгованості. Йому було соромно і неприємно пояснювати, що це не правдива інформація . З приводу цього він сильно хвилювався і на слідуючий день після публікації потрапив в лікарню з гіпертонічним кризом. Просить зобов'язати відповідача надрукувати спростування про його заборгованість та стягнути моральну шкоду на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала. Пояснила, що у ОСОБА_4 перед КП Комунсервіс існувала заборгованість в сумі 1222грн. однак до суду звернулись із позовом про стягнення 770 грн. так, як по частині боргу минув строк позовної давності. Не зважаючи на це в газеті зазначили заборгованість в сумі 1222грн. З рішенням суду не згодні, але його не оскаржували . В задоволені позову просить відмовити.
Вислухавши сторін, вивчивши документи, які є у справі суд вважає
, що позов обгрунтований та підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до рішення Літинського районного суду від 29.11.2011 року (а.с.8-10) у справі в якій брали участь ці самі сторони, встановлено, що відсутні будь-які докази заборгованості ОСОБА_4 перед КП Комунсервіс по комунальним послугам, тому у задоволені позову про стягнення заборгованості по комунальним послугам відмовлено.
Згідно ст. 61ч 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть
участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тому факт відсутності заборгованості ОСОБА_4 перед КП Комунсервіс суд вважає доведеним.
Вирізка з газети Літинський вісник (а.с.7) підтверджує те, що в газеті “Літинський вісник”від 17 листопада 2011 року було надруковано список квартировласників , які мають заборгованість за 2011 рік в Літинському КП “Комунсервіс” де вказано , що ОСОБА_4 має заборгованість в сумі 1222 гривень , публікація зроблена за підписом начальника КП “Комунсервіс” ОСОБА_5 Відповідно до копії позовної заяви (а.с.6) видно, що позов до суду про стягнення заборгованості в сумі 770 грн. поданий 03.08.11року, перед публікацією в газеті. Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що суму заборгованості , по якій минув строк позовної давності до позову не включили, натомість про неї зазначили в газеті. Такі дії відповідача свідчать про свідоме приниження позивача.
Копія трудової книжки (а.с.15-20) свідчить про наявність у позивача трудового стажу понад 40 років, в тому числі на керівних посадах. Із копії посвідчення (а.с.14) судом встановлено, що ОСОБА_4 займається громадською діяльність є Головою Літинської селищної виборчої комісії. Копія посвідчення (а.с.4) підтверджує, що ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи та дитиною війни. Довідка Літинської ЦРЛ та копія медичної картки (а.с.12-13) свідчать , що на слідуючий день після публікації в газеті (18.11.11р.) ОСОБА_4 потрапив в лікарню та лікувався з приводу гіпертонічного кризу.
Відповідно до п. 3 ППВС України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.
Відповідно до п. 11 ППВС України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди "при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі поширенням відомостей, які не відповідають дійсності і порочать її честь, гідність та ділову репутацію,
необхідно враховувати роз'яснення, які дав Пленум Верховного Суду
України в постанові від 28 вересня 1990 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" . Зокрема, судам слід мати на увазі, що у справах про спростування відомостей, поширених засобами масової інформації (в пресі, по радіо і телебаченню), як відповідачі до участі притягаються автор, орган засобу масової інформації, що їх поширив, а у передбачених законом випадках, і відповідна службова особа цього органу, які й несуть обов'язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди відповідно до ступеня вини кожного з
них. Якщо позивач не бажає притягати когось з них до відповідальності, на решту заподіювачів моральної шкоди покладається обов'язок по відшкодуванню тієї її частини, яка відповідає ступеню їх вини. В разі, коли орган масової інформації не називає автора, суд виходить з того, що вину за поширення
зазначених відомостей цей орган взяв на себе. На відповідача може бути покладено обов'язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди, не тільки тоді, коли суд задовольнив вимоги позивача про спростування поширених відомостей, а й тоді, коли відповідач спростував їх добровільно. Відповідно до ст.42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" і ст.48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" , на органи масової інформації, їх
працівників і автора не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди за публікацію чи поширення відомостей, які не відповідають дійсності, якщо вони містились в офіційних повідомленнях чи були одержані від інформаційних агентств чи прес-служб державних органів та органів об'єднань
громадян або є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом інформації (з посиланням на нього), офіційних виступів посадових осіб державних органів, виступів народних депутатів, або містилися у авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису.
Згідно ст 1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується
особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи . Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається
судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та
душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або
позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка
завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,
а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги
розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 ППВС України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ". Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру
немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При
цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи наведене виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди, яку слід стягнути підлягає до зменшення.
Керуючись ст 213-215 ЦПК України, ст 23, 1167 ЦК України
Позов задовільнити частково. Зобов'язати Комунальне підприємство “Комунсервіс” надрукувати в газеті “Літинський вісник” спростування, щодо заборгованості ОСОБА_4 перед КП Комунсервіс за обслуговування будинку і прибудинкової території та стягнути на користь ОСОБА_4 із Комунального підприємства “Комунсервіс” моральну шкоду в сумі 1000 гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати до Вінницького апеляційного суду через райсуд протягом 10 днів після проголошення рішення
Суддя : Білик Н. В.