Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2016 р.Справа № 922/2011/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти і науки України м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій", м. Харків
про визнання недійсним договору та повернення майна
за участю представників сторін:
прокурора - Комісар О.О., служб. посв. № 043187 від 06.05.2016р.;
позивача - Мхітарян К.Б., дов. № 27 від 07.10.2015р.;
3-ї особи (Міністерство освіти та науки України) - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1, особисто за паспортом; Самойленко Л.В., адвокат;
3-ї особи - Самойленко Л.В., дов. № 671 від 21.07.2016р.; ОСОБА_4, дов. № 670 від 21.07.2016р.
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди № 5963-Н від 16.09.2015р., укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення: кімнати №№ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-12, 3-13, 3-14, 3-17, 3-18, 3-19, 3-20, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26 на 3-му поверсі 5-типоверхової будівлі учбового корпусу (інв. № 10310007, літ. "В-5"), загальною площею 421,9 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та повернути їх Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Харківській області; судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить покласти на відповідача.
Прокурор позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримує повністю, заперечує проти відзиву відповідача, посилаючись на його необґрунтованість.
Міністерство освіти та науки України явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про дату, час та місце розгляду справи 3-я особа повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення Міністерства освіти та науки України про час та місце розгляду справи, проте останнє не скористалося своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує, вважає доводи прокурора необґрунтованими, безпідставними, просить в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що під час укладання спірного договору були дотримані всі необхідні вимоги, досягнуто домовленості по всім суттєвим умовам, а саме була проведена оцінка майна, проведений конкурс, приміщення в учбовій, науковій діяльності не використовується, передача в оренду не створює перешкод в навчальному процесі, не перешкоджає його роботі, оскільки знаходиться на значній відстані від учбового корпусу та має окремий вихід.
Представник третьої особи в письмових запереченнях на позов прокурора та в судовому засіданні також проти позовних вимог заперечує, просить суд в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що укладення договору оренди було погоджено з Міністерством освіти та науки України, а здача нежитлових приміщень жодним чином не перешкоджає навчальному процесу.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення в судовому засіданні учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Харківською місцевою прокуратурою № 3 Харківської області на виконання доручення прокуратури Харківської області проведено перевірку дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України "Про освіту" під час надання в оренду державного майна освітніх закладів Фрунзенського району м. Харкова.
За результатами даної перевірки прокуратурою було встановлено, що 16.09.2015р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір оренди № 5963-Н (далі договір оренди), за умовами якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області передало відповідачу в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлове приміщення - кімната №№ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-12, 3-13, 3-14, 3-17, 3-18, 3-19, 3-20, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26 на третьому поверсі п'ятиповерхової нежитлової будівлі, інв. № 10310007, літ. "В-5", (реєстровий номер майна 02547820.1.ЦЮОНКД012) загальною площею 421,9 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача).
За умовами п.1.2 договору оренди державне майно передано в оренду з метою розміщення швейного цеху.
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2015р. - 12 288,13грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2015р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2015р.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору).
16.09.2015р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем було підписано акт приймання-передачі орендованих приміщень Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Договір укладено строком на один рік з 16.09.2015р. до 16.09.2016р. (п.10.1 договору).
Прокурор вважає, що державне майно передано в оренду з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
У відповідності до ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Разом із тим, чинне законодавство дозволяє передачу в оренду приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності.
Так, за приписами ч.ч.1, 4 ст.61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Частиною 2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Згідно із п.1.1, п.7.10 Статуту Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" зазначений Державний навчальний заклад є підпорядкованим Міністерству освіти та науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня. Об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно професійного ліцею є державною власністю, що закріплена Міністерством освіти та науки України за професійним ліцеєм, і перебуває в оперативному управлінні професійного ліцею.
Функції управління майном, закріпленим за професійним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України.
У п.7.4 Статуту Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" передбачено, що додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду або користування приміщень, споруд, обладнання.
Зважаючи на те, що предметом договору оренди № 5963-Н від 16.09.2015р. є нежитлові приміщення нежитлової будівлі, що перебуває на балансі Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій", які є державним індивідуально визначеним майном, спірні правовідносини регулюються відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Статею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено порядок укладення договору оренди, зокрема, даною правовою нормою передбачено отримання орендодавцем від органу, уповноваженого управляти державним майном, згоди на укладення договору оренди.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Державний навчальний заклад "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з довідкою № 359 від 28.04.2015р. з пропозицією передати вільні нежитлові приміщення - кім. №№ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10, 3-11, 3-12, 3-13, 3-14, 3-17, 3-18, 3-19, 3-20, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26 на третьому поверсі п'ятиповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 421,9 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення швейного цеху (а.с.38).
На виконання вимог ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Регіональне відділення Фонду державного майна України звернулось до органу, уповноваженому управляти державним майном - Міністерства освіти та науки України, щодо надання дозволу на передачу в оренду частини нежитлового приміщення площею 421,9 кв.м. (АДРЕСА_1), що знаходиться на балансі Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій".
Дане звернення було розглянуто Міністерством освіти і науки України та надано дозвіл на передачу в оренду зазначених вище нежитлових приміщень терміном на один рік (а.с.39).
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься рішення Харківської міської ради Харківської області № 1187 від 15.12.2004р., відповідно до якого будинок АДРЕСА_1 виключено з житлового фонду з метою використання його в інших цілях (а.с.135).
Як вказано в зазначеному вище рішенні, підставою для виключення цієї будівлі з житлового фонду стало те, що будинок АДРЕСА_1 є вільним, в цілому не відповідає санітарно-технічним вимогам та санітарно-гігієнічним нормам.
Таким чином, судом вбачається, що на час передачі спірних приміщень в оренду вони були вільні, в учбовому процесі не використовувались та не відповідали санітарно-технічним вимогам та санітарно-гігієнічним нормам.
З письмових пояснень Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" вбачається, що за період оренди та на даний час ліцей не має потреби в площах, займаних відповідачем, а окрема будівля не пов'язана з навчальним процесом, оскільки має окремий вхід і знаходиться на значній відстані від учбового корпусу.
Як зазначив відповідач та підтвердив представник Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій", відповідач в орендованому приміщенні проводить щорічний поточний ремонт, підтримує його в належному стані, своєчасно сплачує оренду плату та комунальні платежі.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурор не надав суду жодних доказів того, що орендовані приміщення використовувалися у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності, а також не довів факту погіршення соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Отже, суд дійшов висновку, що спірні нежитлові приміщення могли бути об'єктом оренди, виходячи з вищевказаних положень ст.61 Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності".
Прокурор у позові посилається також на положення ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Так, відповідно до п."б" ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Суд зауважує, що згідно ч.1 ст.63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.
Отже, поняття об'єкт освіти включає всі вищевказані складові елементи в сукупності.
Разом із тим, суд звертає увагу на положення ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Таким чином, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" також допускає передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу (в даному випадку - об'єкту освіти), забороненого до приватизації.
Оскільки нежитлова будівля літ. "В-5", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на балансі Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" є лише складовою частиною об'єкту освіти Державного навчального закладу "Харківський професійний ліцей будівельних технологій", а не самим об'єктом освіти, як зазначає прокурор, розташовані в ній приміщення можуть бути передані в оренду згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи суду не надано жодного доказу того, що передача орендованих приміщень в оренду будь-яким чином ускладнює або робить неможливим надання Державним навчальним закладом "Харківський професійний ліцей будівельних технологій" освітніх послуг. Натомість, за поясненнями балансоутримувача відповідач, орендуючи спірні нежитлові приміщення, безкоштовно надає допомогу в ремонті одягу учням ліцею, оскільки у відповідності до соціального паспорту більшість з них являються сиротами, інвалідами, дітьми із неповних сімей та малозабезпечених сімей, а станом на 09.12.2015р. в ліцеї навчаються 14 учнів переселенців.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази використання майна, яке є предметом оспорюваного договору, всупереч діючих норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про визнання договору оренди № 5963-Н від 16.09.2015р. недійсним є безпідставними, недоведеними, а тому такими, що задоволенню не підлягають .
Також задоволенню не підлягають і вимоги про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення та повернути його позивачу, які є похідними від вимоги про визнання договору недійсним.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при відмові в позові витрати зі сплати судового збору суд покладає на прокурора.
Керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 22.08.2016 р.
Суддя Т.А. Лавренюк