про затвердження мирової угоди
та припинення провадження у справі
"23" серпня 2016 р.Справа № 916/1530/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобіжук”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ОСОБА_1”
про стягнення 26578грн.
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ОСОБА_1”
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мобіжук”
про стягнення 37880грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 14.06.2016р.
від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності від 01.01.2016р.; ОСОБА_4, довіреність від 01.07.2016р.
В засіданні 23.08.2016р. приймали участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності від 01.01.2016р.
Суть спору: про стягнення з ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» на користь ТОВ «Мобіжук» 25200грн. безпідставно набутих коштів.
за зустрічним позовом: про стягнення з ТОВ «Мобіжук» на користь ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» 37800грн. заборгованості по орендній платі.
Ухвалою суду від 10.06.2016р. порушено провадження у справі №916/1530/16 за позовом ТОВ „Мобіжук” до ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» про стягнення 25200грн. безпідставно набутих коштів.
Позивач за первісним позовом подав письмові пояснення від 07.07.2016р. за вх.№№16942/16, 16943/16, від 20.07.2016р. за вх.№18139/16, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.09.2015р. між ТОВ «Мобіжук» та ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» було укладено договір суборенди, на умовах якого ТОВ «Мобіжук» отримав від ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» у користування приміщення у м. Одесі, пл. Грецька,1-А. Позивач за первісним позовом вказує, що, підписуючи договір суборенди, підписав акт прийому-передачі приміщення, проставив печатку, а проставити дату на акті сторони домовились в день фактичної передачі приміщення. Крім того, суборендар сплатив гарантійний платіж за оренду в розмірі орендної плати за перший та останній місяць оренди. До лютого 2016р. суборендодавець не виконав зобов'язань щодо фактичної передачі приміщення, яке знаходилось у стані проведення ремонтних робіт, у зв'язку з чим сторони за ініціативою суборендаря вирішили розірвати договір суборенди з 21.04.2016р., але не досягли згоди стосовно повернення орендарю на його вимогу здійснених платежів, на сплаті яких наполягає суборендар, посилаючись також на підписаний сторонами станом на 31.12.2015р. акт звірки взаєморозрахунків. Додатково у поясненнях від 20.07.2016р. позивач за первісним позовом зазначив, що у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так як акт прийому-передачі приміщення в оренду не містить дати, цей акт є недійсним та не підтверджує факту передачі приміщення в оренду. Також, на думку позивача, про відсутність господарської операції з фактичної передачі приміщення в оренду свідчить той факт, що суборендодавець у відносинах з позивачем зареєстрував у Електронному реєстрі податкових накладних лише дві накладні від 11.09.2016р. на загальну суму 25200грн., решту операцій по договору не зареєстрував.
Відповідач за первісним позовом подав відзив на позов від 26.07.2016р. за вх.№18631/16, пояснення від 26.07.2016р. за вх.№18633/16, де зазначає, що підписанням акту прийому-передачі приміщення суборендар підтвердив факт отримання приміщення у користування. Із поданих позивачем за первісним позовом фотокарток, на думку, відповідача, вбачається, що у приміщенні знаходиться обладнання позивача та розміщено його фірмову вивіску. ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» відзначає, що ТОВ «Мобіжук» не подав доказів того, що у орендованому приміщенні зі стелі тече вода та стіни сирі.
Ухвалою суду від 07.07.2016р. прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов від 07.07.2016р. за вх.№1952/16 ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” до ТОВ „Мобіжук” про стягнення 37880грн.
Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що оскільки у договорі суборенди від 07.09.2015р. вказано, що акт приймання-передачі приміщення в оренду має бути підписаний не пізніше 30.09.2015р., то датою його підписання є 29.09.2015р. Відповідач за зустрічним позовом вказує, що на умовах договору суборенди протягом двох місяців від його підписання, тобто, за жовтень, листопад 2015р. орендна плата не нараховувалась та не сплачувалась, а нараховувалась з грудня 2015р. З врахуванням того, що суборендарем оплачено орендну плату за перший та останній місяці оренди, суборендодавець зарахував ці кошти в рахунок орендної плати за грудень 2015р. та квітень 2016р., так як сторонами договір розірвано з 21.04.2016р. Таким чином, на думку ТОВ «Фірма «ОСОБА_1» суборендар заборгував йому орендну плату за січень-березень 2016р., що складає 37800грн.
Відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічний позов від 22.07.2016р. за вх.№10379/16, де вказує, що вважає дії суборендодавця по проставленню на акті прийому-передачі приміщення в оренду дати неправомірними та недобросовісними. ТОВ «Мобіжук» зазначає, що розірвання договору суборенди має не ті наслідки, про які вказує суборендар, з підстав відмови від договору з причин неналежності виконання зобов'язань за договором в частині передання об'єкта оренди в належному стані, що має регулюватись положеннями ст.766 ЦК України.
Клопотання позивача за первісним позовом від 07.07.2016р. за вх.№2-3618/16, від 21.07.2016р. за вх.№2-3883/16 про проведення судових засідань у справі за допомогою засобів відеоконференцзв'язку судом задоволене ухвалами від 07.07.2016р., від 18.07.2016р., від 26.07.2016р.
22.08.2016р. за вх.№2-4360/16, від 22.08.2016р. за вх.№2-4376/16 позивачем та відповідачем подано заяви про затвердження укладеної між ними 10.08.2016р. мирової угоди, із якої вбачається, що її укладено між ТОВ „Мобіжук” та ТОВ „Фірма „ОСОБА_1”, які є сторонами по справі №916/1530/16, яка знаходиться у провадженні Господарського суду Одеської області, та дана мирова угода містить наступні умови:
„1) ТОВ „Мобіжук” - позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним з метою мирного врегулювання спору зобов'язується сплатити ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” - відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним грошові кошти в розмірі 75% суми зустрічного позову, а саме, 29383,50 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят три гривні 50 коп.) у строк до 31 серпня 2016 року (тридцять першого серпня дві тисячі шістнадцятого року) включно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за зустрічним позовом.
2) ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” - відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним з метою мирного врегулювання спору зобов'язується в разі укладання до 31.12.2016р. нового договору суборенди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька,1-а з ТОВ „Мобіжук” - позивачем за первісним позовом та відповідач за зустрічним (незалежно від організаційно-правової форми контрагента, що входить до роздрібної групи „ЖЖУК”) зарахувати, як оплату орендної плати, суму в розмірі 54583,50грн. (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят три грн. 50коп.), що включає в себе кошти, оплачені на виконання умов мирової угоди та кошти в розмірі 25200грн., що були сплачені ТОВ „Мобіжук” - як гарантійний платіж згідно договору суборенди від 07.09.2015р.
3) У разі виконання ТОВ „Мобіжук” - позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним пункту 1 даної мирової угоди ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” - відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним не матиме до ТОВ „Мобіжук” будь-яких претензій з предмету зустрічного позову.
4) Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для позивача та відповідача.
5) Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи №916/1530/16, другий примірник залишається у позивача за первісним позовом, третій примірник залишається у відповідача за первісним позовом.”.
Таким чином, із аналізу наданої на затвердження суду мирової угоди від 10.08.2016р. вбачається, що мирова угода, укладена між ТОВ „Мобіжук” та ТОВ „Фірма „ОСОБА_1”, не суперечить законодавству і не порушує прав і законних інтересів інших осіб, відповідає вимогам норм матеріального права щодо змісту угод, підписана особами, які мають на це повноваження, не містить умов, які виходять за межі предмету спору, містить відомості про умови, розмір і строки виконання зобов'язань сторін, стосується осіб, які є сторонами справи, тому у суду наявні законні підстави для її затвердження.
Статтею 78 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до матеріалів справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Відповідно до п.7 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
За положеннями п.3.19 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК України)... Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК України), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.
З огляду на те, що вказана мирова угода, укладена між сторонами спору, відповідає чинному законодавству, стосується прав і обов'язків сторін, що визначаються предметом спору, умови мирової угоди безпосередньо стосуються предмета спору, вона підлягає судом затвердженню, у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі №916/1530/16 у відповідності з п.7 ст.80 ГПК України.
З огляду на визначення сторонами у мировій угоді про те, що сторони не матимуть один до одного претензій у випадку виконання ТОВ „Мобіжук” умов мирової угоди від 10.08.2016р. у строк до 31.08.2016р., та враховуючи те, що позивачем за первісним позовом сплачено за його розгляд 1378грн., позивачем за зустрічним позовом сплачено за його розгляд 1378грн., судовий збір стягненню зі сторін не підлягає.
Керуючись п.7 ст.80, ст.ст.49, 78, 86 ГПК України, суд, -
1. Затвердити мирову угоду від 10.08.2016р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мобіжук” (79015, м. Львів, вул. Кульпарківська,59, код 37741113) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „ОСОБА_1” (65016, м. Одеса, вул. Костанді,65, код 38294942) в наступному змісті:
„1) ТОВ „Мобіжук” - позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним з метою мирного врегулювання спору зобов'язується сплатити ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” - відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним грошові кошти в розмірі 75% суми зустрічного позову, а саме, 29383,50 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят три гривні 50 коп.) у строк до 31 серпня 2016 року (тридцять першого серпня дві тисячі шістнадцятого року) включно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за зустрічним позовом.
2) ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” - відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним з метою мирного врегулювання спору зобов'язується в разі укладання до 31.12.2016р. нового договору суборенди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька,1-а з ТОВ „Мобіжук” - позивачем за первісним позовом та відповідач за зустрічним (незалежно від організаційно-правової форми контрагента, що входить до роздрібної групи „ЖЖУК”) зарахувати, як оплату орендної плати, суму в розмірі 54583,50грн. (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят три грн. 50коп.), що включає в себе кошти, оплачені на виконання умов мирової угоди та кошти в розмірі 25200грн., що були сплачені ТОВ „Мобіжук” - як гарантійний платіж згідно договору суборенди від 07.09.2015р.
3) У разі виконання ТОВ „Мобіжук” - позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним пункту 1 даної мирової угоди ТОВ „Фірма „ОСОБА_1” - відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним не матиме до ТОВ „Мобіжук” будь-яких претензій з предмету зустрічного позову.
4) Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для позивача та відповідача.
5) Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи №916/1530/16, другий примірник залишається у позивача за первісним позовом, третій примірник залишається у відповідача за первісним позовом.”.
2. Припинити провадження у справі №916/1530/16.
3. Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” ухвала Господарського суду Одеської області набирає законної сили в день її винесення, тобто, 23.08.2016р.
4. У випадку невиконання мирової угоди Товариством з обмеженою відповідальністю „Мобіжук” (79015, м. Львів, вул. Кульпарківська,59, код 37741113) у добровільному порядку, ухвала дійсна для пред'явлення до примусового виконання з 31.08.2016р. в строки, визначені Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)” №2677-VI від 04.11.2010р.
5. Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „ОСОБА_1” (65016, м. Одеса, вул. Костанді,65, код 38294942).
6. Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю „Мобіжук” (79015, м. Львів, вул. Кульпарківська,59, код 37741113).
Суддя І.А. Малярчук