про повернення позовної заяви
"22" серпня 2016 р.№ 916/2230/16
Суддя господарського суду Одеської області Оборотова О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви № 2395/16 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми коштів, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ,звернулись до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про зобов'язання ПАТ „Імексбанк” надати Фонду відповідну інформацію стосовно позивачів як вкладників банку та стягнення з ПАТ „Імексбанк” на користь кожного позивача відповідної суми коштів.
Приписами ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Так, відповідно до частини 1 вказаної статті Кодексу в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. При цьому під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Разом з тим дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. В свою чергу заявлені вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об'єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Відтак, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві вимоги до одного відповідача, за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Наразі слід зазначити, що заявлені позивачами вимоги ґрунтуються на різних правочинах, оскільки, як випливає зі змісту матеріалів позовної заяви, у кожного позивача існує окремий правочин стосовно грошових коштів, внесених як вклад до ПАТ „Імексбанк”. Той факт, що позивачі визнані вкладниками одним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2015 р. у справі № 522/6328/15-ц не свідчить про те, що підстави заявленого позову є однаковими.
Так, в порушення ст. 58 ГПК України позивачами об'єднані в позовній заяві хоча й аналогічні, але вимоги, які не зв'язані між собою однією підставою виникнення та поданими доказами. Адже грошові вимоги кожного з вкладників підтверджуватимуться різними доказами, стосовно кожного з позивачів має бути окрема інформація по вкладу.
Разом з тим за приписами ст. 58 ГПК України позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об'єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами. В той же час заявлені вимоги не пов'язані між собою однією підставою виникнення та поданими доказами, тому позивачами окремо мають бути заявлені вимоги до відповідачів
В свою чергу суд доходить до висновку про те, що таке об'єднання позовних вимог, які не зв'язані між собою поданими доказами, суттєво утруднить вирішення даного спору та сумісний розгляд зазначених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, ступінь виконання зобов'язань за відповідним договором.
Про відповідні наслідки недотримання позивачем приписів ГПК щодо порушення правил об'єднання вимог наведено в п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, за яким якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та пункт 5 ч. 1 ст. 63 ГПК). В якості прикладу у вказаній Постанові зазначено, що господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
Відповідно до п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви без розгляду у зв'язку з відсутністю переліку документів в описі вкладення, так як неможливо дослідити які саме документи було відправлено відповідачу.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст.59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на відсутність доказів направлення відповідачу копії доданих до позову документів, позивач не дотримався принципів господарського процесу та порушив норми п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми коштів.
Керуючись ст. 58, п.п. 5, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми коштів повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява на 10 аркушах з додатками до неї.
Суддя О.Ю. Оборотова