17 серпня 2016 року Справа № 915/1649/14
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: ОСОБА_2 - дов. від 26.04.2016,
представника відповідача: ОСОБА_3 - дор. №03/713 від 17.05.2016,
представника ДВС: ОСОБА_4 - дов.№5/10 від 29.04.2016,
представника ІІІ особи: не з'вився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу: Комунального підприємства “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство” до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо виконання наказу суду від 15.04.2016 у справі №915/1649/14
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3) в особі ВП “Южно-Українська АЕС” (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, а/с №20),
до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів,8 ),
ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 19),
про: стягнення 6813039,72 грн. основного боргу, 541505,33 грн. збитків від інфляції, 114536,88 - 3% річних, 285757,39 грн. пені та 238456,35 грн. штрафу.
Особа, дії (бездіяльніть) якої оскаржуються:
1) Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області (54029, м.Миколаїв, вул.8 Березня, 107),
2) Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул..Адміральська, 27/1), -
Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою №03/795 від 06.06.2016., в якій просить визнати недійсною та скасувати Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 25.05.2016 про арешт коштів боржника, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесену у межах виконавчого провадження №51013293 (т.3 а.с.18-22).
25.07.2016, скаржником подано до суду заяву №3/191 від 25.07.2016 про доповнення вимог по скарзі (т.3 а.с.139-144), в якій він просить також зняти арешт з коштів, що перебувають у касі Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” або надходять до неї.
В обґрунтування наданої заяви, боржник зазначає, що арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №51013293, в частині накладення арешту на кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, позбавляє підприємство можливості здійснити виплату заробітної плати працівникам, нарахувати єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України та податок з доходів фізичних осіб, що суперечить ст.ст.8, 9, 19, 43 ОСОБА_5 України, ст.ст.2, 10 Женевської Конвенції про захист заробітної плати, ст.115 КЗпП України, та ст.24 Закону України “Про оплату праці”.
Від стягувача до суду подано відзив на скаргу, в якому він просить суд у задоволенні скарги відмовити, оскільки постанова повністю відповідає нормам ГПК України та Закону України “Про виконавче провадження”, а наведені боржником в обґрунтування скарги статті регулюють виключно трудові відносини, а не відносини з примусового виконання судових рішень.
Дослідивши матеріали скарги та подану КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” заяву, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
28.03.2016 Господарським судом Миколаївської області по справі №915/1649/14 стягнуто з Комунального підприємства “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство”, 55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів,8 (р/р 260043014611185 в ЮУ ПІБ, МФО 326427, код ЄДРПОУ 31948866) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул..Ветрова, 3) в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, 55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20 (р/р 260025820 в МОД ВАТ “ОСОБА_6 Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 20915546) 6813039,72 грн. основного боргу, 541505,33 грн. збитків від інфляції, 114536,88 - 3% річних, 285757,39 грн. пені, 238456,35 грн. штрафу та 73078,54 грн. судового збору.
15.04.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом Миколаївської області було видано відповідний наказ.
Згідно з ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
На підставі заяви ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, Державною виконавчою службою 10.05.2016 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, надано боржнику семиденний термін для добровільного виконання вищевказаного наказу.
10.05.2016 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51013293, в якій запропоновано боржнику самостійно виконати рішення у семиденний термін з моменту винесення постанови (т.3 а.с.142).
25.05.2016 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про арешт коштів боржника, винесену у межах виконавчого провадження №51013293, якою, зокрема накладено арешт на кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.
Відповідач зазначає, що в результаті арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, підприємство позбавлено можливості здійснювати виплату заробітної плати працівникам, які виявили бажання отримувати заробітну платню безпосередньо на підприємства, а також здійснювати перерахування відповідних соціальних внесків та податків, пов'язаних з виплатою заробітної плати.
Вказані обставини підтверджуються довідкою підприємства, КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (т.3 а.с.144), а також відповідними платіжними відомостями за період з лютого по травень 2016 року, квитанціями на перерахування бюджетних платежів та податків за цей же період (т.3 а.с.186-238).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно з ч.2 ст.55, п.9 розділу VI Бюджетного кодексу України захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду в т.ч. на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Статтями 8, 9 ОСОБА_5 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ст.43 ОСОБА_5 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Згідно з ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.6 ст.24 Закону України “Про оплату праці” своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст.57 Закону України “Про виконавче провадження” арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т.ч. шляхом: винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.
За таких обставин, суд не вбачає в діях державної виконавчої служби порушення приписів Закону України “Про виконавче провадження” при винесенні постанови від 25.05.2016.
В той же час, ч.5 ст.60 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду, крім випадків встановлених вказаною статтею. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Зі змісту поданої КП “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство” заяви №03/191 від 25.07.2016 вбачається, що скаржник просить зняти арешт з усіх коштів Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, що перебувають у касі підприємства.
Суд вважає, що заява відповідача №03/191 від 25.07.2016 підлягає задоволенню частково, а саме, з метою дотримання прав та законних інтересів фізичних осіб - працівників КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, суд вважає за необхідне зняти, накладений постановою ДВС від 25.05.2016 у виконавчому провадженні №51013293, арешт з коштів Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, які необхідні та призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”.
Керуючись ч.5 ст.60 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст.86, 1212 ГПК України, суд -
1. В задоволенні скарги КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” №03/795 від 06.06.2016 відмовити.
2. Заяву №03/191 від 25.07.2016 задовльнити частково.
3. Зняти арешт з коштів Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів,8, код ЄДРПОУ 31948866), що перебувають у касі боржника або надходять до неї, які необхідні та призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”.
4. Ухвалу направити на адресу сторін, Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.
Суддя М.В. Мавродієва