15.08.2016 р. Справа№ 4/3535
За скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві по справі №4/3535-18/524
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Львівенергоремонт», м.Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скваєр»,м.Львів
до відповідача-2: Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», м.Київ
до відповідача-3: Українського концерну «Екосорб», м.Київ
до відповідача-4: Відкритого акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с.Оноківці Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача-5: Відкритого акціонерного товариства «Рахівська картонна фабрика», м.Рахів Закарпатської області
про стягнення 715000,00грн.
Суддя Щигельська О.І.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від скаржника (відповідача-2, боржника): ОСОБА_1 - представник за довіреністю
від стягувача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ (вх.№3294/16 від 22.06.2016р.) на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо визнання незаконними дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 28.04.2016р. ВП №40455415 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн. та визнання незаконною постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 28.04.2016р. про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою суду від 23.06.2016р. скарга прийнята та призначена до розгляду на 11.07.2016р. Ухвалою суду від 11.07.2016р. розгляд скарги відкладено на 15.08.2016р. для надання можливості скаржнику подати письмові пояснення на заперечення подані, органом Державної виконавчої служби.
Представник скаржника (відповідача-2, боржника) в судове засідання 15.08.2016р. з'явився, вимоги скарги підтримав повністю з підстав, зазначених у ній, а також подав додаткові пояснення по суті заявлених у скарзі вимог (вх.№33379/16 від 15.08.2016р.). Ствердив, зокрема, що квітні 2016 року дії відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку вважає незаконною, оскільки відповідно до вимог законодавства, така постанова виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після закінчення строку, наданого для добровільного виконання наказу. Скаржник звертає увагу на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу винесено 31.01.2003р. Окрім цього, скаржник стверджує, що державним виконавцем не вчинялись дії з примусового виконання наказу. Зазначене зумовило звернення ДП «НАЕК «Енергоатом» до суду із скаргою щодо визнання незаконними дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 28.04.2016р. ВП №40455415 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн. та визнання незаконною постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 28.04.2016р. про стягнення виконавчого збору. Просив скаргу задоволити.
Іншими учасниками судового процесу явки повноважних представників в судове засідання 15.08.2016р. не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання їх повідомлено належним чином. До матеріалів скарги долучено заперечення відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (вх.№27158/16 від 29.06.2016р.).
Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.
Розглянувши подані матеріали та дослідивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судом встановлено таке.
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.02.2001р. у справі №4/3535-18/524 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Львівенергоремонт» задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь позивача 107340,00грн. заборгованості за переказними векселями.
Вказане рішення суду набрало законної сили й на його примусове виконання господарським судом Львівської області 30.07.2001р. видано відповідний наказ №4/3535-18/524, який, як вбачається з матеріалів скарги, пред'явлено стягувачем до виконання.
Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 31.01.2003р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №644/10 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області у справі №4/3535-18/524. В подальшому зазначеному виконавчому провадженню присвоєно № 40455415.
ДП «НАЕК «Енергоатом» 27.04.2016р. подано до ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві заяву про закінчення виконавчого провадження ВП №40455415 (644/10) у зв'язку з тим, що 04.12.2015р. ВАТ «Львівенергоремонт» (стягувач) припинено, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, скаржник стверджує, що на момент звернення до суду із скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 40455415 йому не надходила.
Натомість, 01.06.2016р. на адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 від 28.04.2016р. ВП № 40455415 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10734,00грн. у зв'язку з тим, що наказ господарського суду Львівської області від 30.07.2001 №40455415 у наданий боржникові для добровільного його виконання строк не виконаний.
Вважаючи зазначені дії щодо винесення постанови від 28.04.2016р. ВП №40455415 про стягнення з боржника виконавчого збору такими, що суперечать чинному законодавству України, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до суду із скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просить визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 28.04.2016р. ВП № 40455415 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн., та визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 28.04.2016р. ВП № 40455415 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн.
Із пояснень, наданих Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, та долучених матеріалів виконавчого провадження ВП № 40455415 вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2003р. боржнику встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. ЇЇ копію направлено боржнику для виконання та стягувачеві до відома. Проте, в строк, наданий для добровільного виконання, виконавчий документ боржником не виконано.
18.10.2013р. державним виконавцем, керуючись статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження №40455415 приєднано до зведеного виконавчого провадження №39832110, за яким ДП «НАЕК «Енергоатом» є боржником.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11797/14 від 01.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду №826/11797/14 від 27.11.2014р., зобов'язано відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві зупинити зведене виконавче провадження №39832110, у зв'язку із внесенням Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
12.12.2014р. державним виконавцем, керуючись статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження № 39832110.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/800/64264/14 від 28.04.2015р. задоволено касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11797/14 від 01.09.2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду №826/11797/14 від 27.11.2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
08.05.2015р. державним виконавцем, керуючись статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про поновлення зведеного виконавчого провадження № 39832110.
В подальшому постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11797/14 від 07.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду №826/11797/14 від 15.10.2015р., відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДП «НАЕК «Енергоатом» до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про зупинення зведеного виконавчого провадження № 39832110 у зв'язку із внесенням ДП «НАЕК «Енергоатом» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Орган, дії якого оскаржуються, звертає увагу на те, що Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №191-VПІ від 12.02.2015р.) не передбачено обов'язкового вчинення державним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, як на підставу для стягнення з боржника виконавчого збору. Враховуючи викладене, оскільки рішення суду боржником в строк, наданий для його добровільного виконання не виконано, та залишається невиконаним більше ніж протягом 13 років з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (замість встановленого Законом семиденного строку) державним виконавцем, керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», 28.04.2016р. винесено постанову № 40455415 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10734,00грн.
При вирішенні скарги суд виходив з такого.
У відповідності до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла з 28.11.2002р. та була чинною на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №644/10 (№40455415) від 31.01.2003р. з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2001р. по справі №4/3535-18/524, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (ч.1). Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч.2).
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження № 644/10 (№40455415) від 31.01.2003р. строк для добровільного виконання рішення боржником встановлено, однак у супровідному листі №644/10 від 31.01.2003р., при якому копію вказаної постанови направлено ДП «НАЕК «Енергоатом» для виконання, зазначено, що згідно статей 5, 46, 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання рішення в наданий строк, його виконання буде здійснено в примусовому порядку із стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. При цьому, у постанові про відкриття виконавчого провадження № 644/10 (№40455415) від 31.01.2003р. у п.3 зазначено, що при невиконанні рішення в наданий строк виконати його в примусовому порядку та стягнути за примусове виконання з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчий збір в розмірі 5367,00грн.
Згідно з ч.4 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла з 28.11.2002р. та була чинною на момент закінчення встановленого законом строку для добровільного виконання наказу, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання у межах строку, передбаченого статтею 25 цього Закону. У відповідності до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла з 28.11.2002р. та була чинною на момент закінчення встановленого законом строку для добровільного виконання наказу, у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі п'яти відсотків від належної до стягнення суми або вартості майна боржника, а за невиконання рішення немайнового характеру - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - із боржника - юридичної особи (ч.1). Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір не стягується (ч.2). Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до суду в 10-денний строк (ч.3).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, постанову №40455415 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10734,00грн. винесено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві лише 28.04.2016р.
У своїй скарзі ДП «НАЕК «Енергоатом» також звертає увагу на те, що у виконавчому провадженні ВП №40455415 примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 30.07.2001 у справі № 4/3535-18/524 про стягнення з боржника заборгованості на користь стягувача не розпочиналось ні на наступний день після закінчення відповідних строків, ані станом на дату внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрцію припинення юридичної особи - ВАТ «Львівенергоремонт». Так, до 01.01.2016р. діяв Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005р. №2711-IV, а ДП «НАЕК «Енергоатом» було внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, передбаченої зазначеним Законом. Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», внесення підприємства до такого реєстру є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, а ч.4 ст.39 вказаного Закону визначено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Таким чином, державний виконавець навіть не мав права здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 40455415, а отже відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.
У своїх поясненнях орган Державної виконавчої служби, дії якого оскаржуються, спростовуючи зазначені твердження скаржника зазначає, що державним виконавцем заходи примусового виконання вживалися в рамках зведеного виконавчого провадження №39832110 й звертає увагу на те, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №40455415 винесено 28.04.2016р., після набрання чинності змін до Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до ч.1 ст.28 вказаного Закону в редакції, що діяла з 28.12.2015р. та була чинна на момент винесення оскаржуваної постанови, виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у рішенні від 05.04.2001р. №3-рп/2001, Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативи о-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У рішенні від 09.02.1999р. №1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А положення частини першої ст. 58 Конституції України (про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи) треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
У постанові Вищого господарського суду від 03.08.2012р. у справі №19/483 зазначено, що Закон України від 12.02.2015р. №191-VII, яким було встановлено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом, набрав чинність 05.04.2015р. В самому Законі не вказано про надання зворотної сили цьому Закону в часі, тому положення ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» застосовується лише до виконавчих проваджень, у яких виконання рішення відбулося після 05.04.2015р. Отже, стягнення виконавчого збору (у розмірі відсотків від фактично стягнутої (сплаченої) суми) у виконавчих провадженнях, у яких примусове виконання рішення розпочалося до зазначеної дати, повинно здійснюватися відповідно до вимог законодавства, яке було чинне на момент початку виконання рішення у примусовому порядку, у тому числі і в тих випадках, коли таке провадження триватиме після внесення змін щодо порядку стягнення виконавчого збору, оскільки Закон України «Про виконавче провадження», як в чинній редакції, так і в попередній передбачає, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.1999р. (який діяв до 17.04.2012 року) постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Аналогічні положення закріплені у п. 3.7.1 чинної Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.
Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, ним було прийнято рішення про стягнення виконавчого збору, про що зокрема зазначено у постанові державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 31.01.2003р. про відкриття виконавчого провадження №644/10 (№40455415) з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області у справі №4/3535-18/524, а також зважаючи на те, що в матеріалах скарги відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що після закінчення встановленого законом строку для добровільного виконання наказу державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, суд приходить до висновку, що доводи скаржника слід визнати правомірними, а відтак вимоги скарги задоволити й визнати дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 28.04.2016р. ВП №40455415 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн. - незаконними та визнати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 28.04.2016р. про стягнення виконавчого збору - недійсною.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Доводи заявника визнати правомірними, скаргу задоволити.
2. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 28.04.2016р. ВП №40455415 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн. - незаконними.
3. Визнати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 28.04.2016р. ВП №40455415 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконавчого збору у розмірі 10734,00грн. - недійсною.
4. Порядок оскарження ухвали суду визначено ст.106 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.