ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
22 серпня 2016 року Справа № 913/845/16
Провадження № 9/913/845/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Укрзовніштрейдінвест", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 15 964 грн. 26 коп.
суддя Ворожцов А.Г.,
секретар судового засідання Богуславська Є.В.,
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 134 від 19.07.2016,
від відповідача - представник не прибув,
суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 11134,91 грн., 3 % річних у сумі 1165,71 грн., інфляційні нарахування в сумі 2122,23 грн., пеню в розмірі 1541,41 грн., за договором про постачання електричної енергії № 504 від 11.12.2008.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Письмовою заявою б/н від 22.08.2016 позивач уточнив, фактично зменшив розмір позовних вимог, внаслідок здійсненого перерахунку заявленої суми інфляційних нарахувань, та просить стягнути з відповідача на свою користь 15184,50 грн., з яких: 11134,91 грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію, 1165,71 грн. - 3 % річних, 1342,47 грн. - інфляційні нарахування та 1541,41 грн. - пеня.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її та розглядає спір з урахуванням зменшеної суми позову.
Відповідач, ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест», відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду на повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідачем не заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу електричної енергії.
11 грудня 2008 року між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії № 504 (далі - договір) (а.с. 9-14), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії Споживачу (відповідачеві у справі), а останній, в свою чергу, зобов'язався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі у відповідності з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно умов пункту 2.3.3 договору для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 11-го числа відповідач зобов'язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» знімати покази розрахункових засобів обліку електричної енергії, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Сєвєродонецького КРЕМ для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.
Відповідно до пункту 9 додатку до договору «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач повинен здійснювати на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 (п'яти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Факт поставки відповідачеві електроенергії за спірним договором підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актом прийняття-передавання товарної продукції та виставленими рахунками за період з березня 2015 року по серпень 2015 року (а.с. 15-22).
Відповідач своєчасно і в повному обсязі не здійснював оплату виставлених рахунків за фактично спожиту в період з березня 2015 року по серпень 2015 року активну електроенергію, які були своєчасно вручені представнику відповідача (копії рахунків містять відмітки про отримання).
В наслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за фактично спожиту активну електроенергію за ним утворилась заборгованість в сумі 11134,91 грн., що підтверджується первинними платіжними та розрахунковими документами, розрахунком до позову (а.с. 23).
У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, сторони передбачили відповідальність у вигляді нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України у зв'язку з порушенням відповідачем строків розрахунків за спожиту електроенергію позивачем за період прострочення оплат з 21.05.2015 по 27.02.2016 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1541,41 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 24).
Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) за період з 21.03.2015 по 01.05.2016 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1165,71 грн. та інфляційні втрати за період березень 2015 року - квітень 2016 року в розмірі 1342,47 грн., що також підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.
Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надано не було.
Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого повноважного представника.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору з поставки електричної енергії та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиту у період з березня 2015 року по серпень 2015 року активну електричну енергію в суму 11134,91 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Обов'язок з оплати спожитої активної електричної енергії відповідачем у повному обсязі виконаний не був.
У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1541,41 грн., інфляційні нарахування в сумі 1342,47 грн. та 3 % річних у сумі 1165,71 грн.
Оскільки розрахунок цих сум відповідає фактичним обставинам, суд погоджується з наданими позивачем розрахунками. Розрахунок пені здійснений за кожним виставленим та несплаченим рахунком в межах 6-місячного строку, який відповідає фактичним обставинам.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, натомість відповідачем це не спростовано та не доведено іншого.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Укрзовніштрейдінвест", 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, код 14295594, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А, (поштова адреса: 92702, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Горького, буд. 123), код 31443937:
- 11134,91 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію на п/р зі спеціальним режимом використання № 260313279060 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665;
- 3 % річних у сумі 1165,71 грн., інфляційні нарахування в сумі 1342,47 грн., пеню в розмірі 1541,41 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. на п/р № 26006304703374 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 23.08.2016.
Суддя А.Г. Ворожцов