Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"12" травня 2016 р. Справа № 911/2115/15
За скаргою Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” № 4-2/1173 від 02.12.2015 р. на дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання судового рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аккорд”
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”
про стягнення 10490307,77 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 30-12/84 від 30.12.2015 р.);
від ДВС: ОСОБА_2 (довіреність № 20-22/489 від 30.12.2015 р.).
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 20.07.2015 р. у справі № 911/2115/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аккорд” задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (далі - ДП «Укрспирт») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аккорд” 10490307,77 грн. основного боргу, 73080,00 грн. судового збору.
01.09.2015 р. господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання рішення суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р. рішення суду у даній справі було залишено без змін.
До господарського суду Київської області 03.12.2015 р. відповідачем було подано скаргу № 4-2/1173 від 02.12.2015 р. на дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання судового рішення у даній справі, за якою ДП «Укрспирт» просило суд визнати незаконною, з порушенням статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невідкладення провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 49372586 з виконання наказу від 01.09.2015 р. у даній справі; визнати незаконною, з порушенням статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», постанову від 16.11.2015 р. ВП № 49372586 про арешт майна ДП «Укрспирт»; визнати незаконною, з порушенням пункту 8 частини 1 статті 49, частини 3 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незакінчення виконавчого провадження, своєчасного ненаправлення постанови про закінчення виконавчого провадження, не вчинення дій із звільнення з-під арешту коштів ДП «Укрспирт»; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 49372586 та звільнити з-під арешту кошти та майно ДП «Укрспирт».
Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2 ст. 121-2 ГПК України).
Частиною 3 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Як було встановлено судом, 19.11.2015 р. до господарського суду Київської області від Київського апеляційного господарського суду надійшов запит № 5100/15 від 16.11.2015 р. про направлення матеріалів справи № 911/2115/15 у зв'язку із надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р., у зв'язку з чим справу було направлено до суду апеляційної інстанції.
Оскільки на час надходження скарги ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” № 4-2/1173 від 02.12.2015 р. на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби під час виконання рішення у даній справі, матеріали справи № 911/2115/15 до господарського суду Київської області із суду вищої інстанції не поверталися, ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2015 р. було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” № 4-2/1173 від 02.12.2015 р., до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 р. було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р. у справі № 911/2115/15 та рішення господарського суду Київської області від 20.07.2015 р., а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
У зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Київської області, ухвалою від 21.03.2016 р. скаргу ДП “Укрспирт” № 4-2/1173 від 02.12.2015 р. на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби під час виконання рішення у даній справі було призначено до розгляду на 11.04.2016 р.
До господарського суду Київської області 07.04.2016 р. скаржником була подана заява № 7-3 від 06.04.2016 р. (вх. № 7405/16 від 07.04.2016 р.) про уточнення вимог скарги на дії та бездіяльність Департаменту ДВС у виконавчому провадженні ВП № 49372586, згідно з якою ДП «Укрспирт» просить суд визнати незаконною, з порушенням статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», постанову від 16.11.2015 р. ВП № 49372586 про арешт всього майна ДП «Укрспирт»; визнати незаконною, з порушенням частини 3 статті 49, пункту 3 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає в порушенні триденного терміну прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 49372586 від 04.12.2015 р. та її направлення сторонам, а також у ненаданні ДП «Укрспирт» додаткових копій постанови від 04.12.2015 р. ВП № 49372586 про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ДП «Укрспирт» додаткові копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 49372586 відповідно до кількості банківських установ.
Окрім того, до господарського суду Київської області 07.04.2016 р. скаржником було подано клопотання № 7-3 від 06.04.2016 р. (вх. № 7406/16 від 07.04.2016 р.) про приєднання до матеріалів скарги копій документів.
Під час розгляду скарги ДП «Укрспирт» здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд скарги відкладався.
У судовому засіданні 12.05.2016 р. представником Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було надано для долучення до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 49372586.
У судовому засіданні 12.05.2016 р. представник скаржника підтримував вимоги скарги, викладені у заяві № 7-3 від 06.04.2016 р. про уточнення вимог скарги на дії та бездіяльність Департаменту ДВС у виконавчому провадженні ВП № 49372586, представник органу Державної виконавчої служби проти задоволення скарги заперечувала з мотивів відсутності порушень у діях органу державного виконання.
Дослідивши доводи скаржника, матеріали скарги ДП «Укрспирт», заперечення представника Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення зазначеної скарги з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну виконавчу службу”, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Стаття 7 Закону України “Про державну виконавчу службу” встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Статтею 11 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Поряд з цим, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону).
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як встановлено судом, 16.11.2015 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження ВП № 49372586 з виконання наказу господарського суду Київської області від 01.09.2015 р. у справі № 911/2115/15 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ТОВ «ФК «Аккорд» 10490307,77 грн. основного боргу та 73080,00 грн. судового збору, а також винесено постанови від 16.11.2015 р. ВП № 49372586 про арешт коштів на рахунках боржника та постанову від 16.11.2015 р. ВП № 49372586 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою було накладено арешт на все майно боржника ДП «Укрспирт» в межах суми звернення стягнення 10563387,77 грн.
Слід зазначити, що приписами статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об'єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»).
Як слідує з матеріалів справи № 911/2115/15, ДП «Укрспирт» створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості», засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є йому підзвітним (п. 1.1 Статуту ДП «Укрспирт»). Згідно з п. 5.1 Статуту ДП «Укрспирт» майно підприємства є державною власністю.
Відтак, на відповідача у даній справі поширюється дія зазначеного вище Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яким унеможливлено звернення стягнення на майно такого боржника за рішеннями суду, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.
З огляду на викладене, прийнята державним виконавцем постанова від 16.11.2015 р. ВП № 49372586 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою було накладено арешт на все майно ДП «Укрспирт» в межах суми звернення стягнення 10563387,77 грн., є такою, що суперечить наведеним вище приписам статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», у зв'язку з чим вимоги скаржника в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Поряд з цим, матеріали справи свідчать про те, що за заявою боржника відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС 23.11.2015 р. було проведено списання коштів в сумі 10563387,77 грн. з рахунку ДП «Укрспирт», а 24.11.2015 р. платіжним дорученням № 3988 кошти були перераховані на рахунок стягувача.
На підставі наведеного, у відповідності до приписів п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 04.12.2015 р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49372586.
Дана постанова була направлена сторонам провадження з супровідним листом від 07.12.2015 р. № 49372586/2-125/6.
Враховуючи наведені вище приписи ч. 3 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження орган ДВС мав надіслати сторонам у триденний строк.
Як наголошує скаржник, на адресу ДП «Укрспирт» вказана постанова від 04.12.2015 р. була направлена лише 17.12.2015 р., що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті, долученому до матеріалів справи.
Таким чином, оскільки боржникові постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 04.12.2015 р. ВП № 49372586 було направлено лише 17.12.2015 р., суд дійшов висновку щодо порушення органом ДВС приписів ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” щодо строків направлення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Стосовно посилання скаржника на порушення Департаментом ДВС Міністерства юстиції України строків прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, суд зазначає, що наведеними вище приписами статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено строків для прийняття відповідної постанови органом державної виконавчої служби.
Також слід зазначити, що згідно з приписами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно (ч. 3 ст. 50 Закону).
При цьому зазначена видача додаткових копій приписами закону не поставлена в залежність від будь-яких умов.
Натомість, боржникові за поданою ним заявою Департаментом ДВС не були надані додаткові копії постанови від 04.12.2015 р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 49372586, чим було порушено наведені вище вимоги ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення скарги ДП «Укрспирт» на дії Департаменту ДВС у справі № 911/2115/15 (з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги № 7-3 від 06.04.2016 р.).
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код 37199618) № 4-2/1173 від 02.12.2015 р. (з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги № 7-3 від 06.04.2016 р.) на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Київської області від 20.07.2015 р. у справі № 911/2115/15 (виконавче провадження № 49372586) задовольнити частково.
2. Визнати незаконною, з порушенням статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», постанову від 16.11.2015 р. ВП № 49372586 про арешт всього майна ДП «Укрспирт».
3. Визнати незаконною, з порушенням частини 3 статті 49, частини 3 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає в порушенні триденного терміну направлення сторонам постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 49372586 від 04.12.2015 р., а також у ненаданні ДП «Укрспирт» додаткових копій постанови від 04.12.2015 р. ВП № 49372586 про закінчення виконавчого провадження.
4. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати ДП «Укрспирт» додаткові копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 49372586 відповідно до кількості банківських установ.
5. Решту скарги залишити без задоволення.
6. Копію ухвали направити учасникам провадження та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).
Суддя В.М. Бабкіна