ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.08.2016Справа №910/10886/16
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 4997,17 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачане з'явився
від відповідачаГурнік А.І. - представник
від третьої особине з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» 4997,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0807773.066 від 09.10.2014 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у розмірі 12479,22 грн власнику автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4764129, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у розмірі 11969,00 грн (з вирахуванням франшизи за полісом) покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку сплачено лише 6972,05 грн, решту суми відшкодування (у розмірі 4997,17 грн) позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/10886/16, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 розгляд справи було відкладено на 10.08.2016.
В судове засідання, призначене на 10.08.2016, з'явився представник відповідача, який проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що сума відшкодування за спірним страховим випадком була виплачена ним в повному обсязі, а обґрунтованих підстав для сплати решти суми заборгованості позивачем не наведено.
Представники позивача в судове засідання не з'явилися. Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Третя особа представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
09.10.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0807773.066 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
20.03.2015 приблизно о 20 год. 10 хв. на Кільцевій Дорозі в м.Києві сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.03.2015 у справі №759/4526/15-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, станом на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4764129.
Вказаним договором (полісом) №АІ/4764129 передбачено, що франшиза становить 510,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку №С4247993 від 26.03.2015, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Дніпровська набережна», вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 28098,27 грн.
Посилаючись на визначену вказаним рахунком вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, на підставі страхового акта №0568.206.15.01.01 від 21.04.2015, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, позивач здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 7482,05 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Дніпровська набережна», що підтверджується платіжним дорученням №7753 від 24.04.2015.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як свідчать матеріали справи, 06.07.2015 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулося до відповідача (як страховика за полісом №АІ/4764129) із заявою про виплату страхового відшкодування за спірним страховим випадком у розмірі 7482,05 грн.
Враховуючи визначені полісом №АІ/4764129 розміри лімітів відповідальності та франшизи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6972,05 грн (7482,05 грн мінус 510,00 грн франшизи за полісом).
Сума коштів у розмірі 6972,05 грн була сплачена відповідачем на користь позивача у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2249 від 23.09.2015.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивачем здійснено перерахунок суми страхового відшкодування, що підлягало виплаті страхувальнику за договором добровільного страхування №046.0807773.066. Здійснення такого перерахунку, як вказує позивач, зумовлене складанням звіту №147/2 від 11.09.2015, за змістом якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Volkswagen, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 22797,76 грн.
У страховому акті №0568.206.15.01.02 від 21.09.2015, складеному позивачем з урахуванням звіту №147/2 від 11.09.2015, зазначено, що до виплати підлягає частина страхового відшкодування у розмірі 4997,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку зі здійсненням доплати страхового відшкодування у розмірі 4997,17 грн за договором добровільного страхування №046.0807773.066, та з огляду на те, що відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4764129, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у розмірі 4997,17 грн також покладається на відповідача.
За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд відзначає, що відповідачем належними та допустимими доказами наявності підстав для здійснення перерахунку раніше визначеної суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування не наведено. У звіті №147/2 від 11.09.2015, на який посилається позивач, вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, визначено з урахуванням цін на запасні частини ФОП Толкаченко, в той час як ремонтні роботи виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Дніпровська набережна», а ціна запчастин вказана у виставленому ремонтною організацією рахунку.
При цьому, позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виплати частини страхового відшкодування у розмірі 4997,17 грн.
У наданому позивачем платіжному дорученні №17985 від 25.09.2015 на суму 5022,16 грн у графі призначення платежу міститься посилання на договір страхування - №233/16 від 16.05.2014, в той час як перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, обґрунтовано виплатою страхового відшкодування за договором №0807773 від 09.10.2014.
Таким чином, належних та допустимих доказів наявності у відповідача зобов'язання з оплати заявленої до стягнення суми страхового відшкодування по спірному страховому випадку у розмірі 4997,17 грн позивачем не доведено.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 23.08.2016
Суддя Ю.М. Смирнова