ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.08.2016Справа №910/21926/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/21926/15
за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ, в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична компанія», м. Запоріжжя,
до дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит - Плюс», м. Київ,
про розірвання договору та стягнення 1 100 850,48 грн. санкцій,
за участю представників:
позивача - Калініченко Л.О. (довіреність від 17.05.2016 № б/н); Желєзняк О.В. (довіреність від 17.05.2016 № б/н); Тищенко В.О. (довіреність від 28.04.2016 № б/н);
відповідача - не з'явилися.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Компанія) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична компанія» звернулось до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів «Фаворит - Плюс» (далі - Підприємство) про розірвання договору від 12.05.2014 № 162 (3) 14 УК (далі - Договір) та стягнення 1 100 850,48 грн. штрафних санкцій, з яких 940 427,86 грн. пені та 160 422,62 грн. штрафу, у зв'язку з несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем умов Договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 (колегія суддів: Сташків Р.Б. (головуючий), Смирнова Ю.М., Мудрий С.М.), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 (колегія суддів: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.), у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2016 касаційну скаргу задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 910/21926/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 910/21926/15 передано судді Курдельчуку І.Д. для розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 прийнято справу № 910/21926/15 до провадження та призначено судовий розгляд на 16.08.2016.
03.08.2016 відповідач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі.
16.08.2016 позивач подав суду: заяву, в якій повідомив, що надати належним чином оформлені документи про відкриття акредитивів та договорів про відкриття таких акредитивів є неможливим у зв'язку з їх відсутністю, оскільки такий вид розрахунку за поставлений товар Договором не передбачений; письмові пояснення з урахуванням постанови касаційної інстанції.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (пункт 3.16 постанови пленуму вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Клопотання про зупинення мотивоване тим, що 02.08.2016 Підприємство подало до Верховного Суду України заяву про перегляд судового рішення, а саме постанови від 12.07.2016 зі справи № 910/21926/15.
Слід зазначити, що надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію частини першої статті 79 ГПК України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи.
Разом з тим, станом на 16.08.2016 до суду не надходив відповідний запит Верховного Суду України щодо направлення матеріалів справи у зв'язку із прийняттям до розгляду заяви Підприємства.
Таким чином, підстав для зупинення провадження у справі № 910/21926/15 не має.
Представники позивача у судовому засіданні 16.08.2016 надали пояснення по суті спору; підтримали позовні вимоги.
Представники відповідача у судове засідання 16.08.2016 не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином; вимоги ухвали суду не виконали.
Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуті з адрес відповідача (01001, м. Київ, вул. Десятинна, б. 1/3, кв. 11а; 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23) з відмітками пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 Постанови № 18 зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 16.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи та на вимогу позивача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва,
Підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів зі справи стало таке:
- рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові засноване на тому, що позивачем не здійснена належним чином оцінка відповідача, оскільки наказом Компанії від 13.10.2015 №936 відомості звіту від 12.03.2015 (первісна оцінка) визнані недостовірними, а звіт з перевірки даних аудиту від 05.01.2016 (додаткова оцінка) не спростовує неналежного виконання позивачем оцінки, оскільки така процедура (перевірка даних) не передбачена Стандартом, та, водночас, відповідачем отриманий сертифікат SIC.02.040.1477 від 06.11.2015, який позивачем не оцінювався;
- колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із вказаним висновком, враховуючи таке;
- так, наказом Компанії від 13.10.2015 № 936 висновки звіту від 12.03.2015 визнані недостовірними. Разом з тим, вказаним наказом доручено провести повторний аудит. Отже, звіт від 05.01.2016, на ряду зі звітом від 12.03.2015, слід оцінювати як складові частини оцінки Компанією постачальника (відповідача);
- за результатами проведення повторного аудиту, відповідно до звіту від 05.01.2016, підтверджено 102 зі 122 зауважень, наведених у звіті від 12.03.2015, виявлено додаткових 35 зауважень, з огляду на що підтверджений висновок, який наведений у звіті від 12.03.2015, про неспроможність постачальника виконати зобов'язання за Договором;
- визнання у звіті від 05.01.2016 непідтвердженими частини із зауважень, за умови підтвердження іншої частини зауважень, які стали підставою для висновку про невідповідність відповідача вимогам до постачальників Компанії, не свідчить про відповідність відповідача вимогам Компанії до постачальників;
- отже, відповідач оцінений позивачем таким, що не підтверджує свою відповідність вимогам до постачальників Компанії та вказана невідповідність відповідачем не спростована під час розгляду даного спору;
- на ряду з наведеним вище, колегія суддів Вищого господарського суду України критично оцінює висновок суду апеляційної інстанції про те, що отримання відповідачем Сертифіката SIC.02.040.1477 від 06.11.2015 свідчить про неактуальність звіту від 05.01.2016;
- так, вказаний сертифікат, що виданий ОС «РосУкрСерт», може підтверджувати відповідність системи менеджменту якості відповідача ДСТУ 9001:2009;
- водночас, визначена Договором та Стандартом процедура перевірки відповідача передбачає власну оцінку позивачем відповідача, а не отримання від відповідача сертифіката відповідності ДСТУ 9001:2009, виданого третьою особою;
- при цьому, така оцінка здійснюється позивачем на предмет відповідності відповідача, як ДСТУ 9001:2009, так іншим вимогам (пункт 1.9 звіту від 05.01.2016 (а.с. 257 том IV), пункт 1.8 звіту від 12.03.2015 (а.с. 23, том ІІ));
- з огляду на вказане, за умови проведення позивачем власної оцінки, Сертифікат SIC.02.040.1477 від 06.11.2015 не є самостійним підтвердженням відповідності відповідача вимогам до постачальників Компанії;
- колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що здійснення позивачем оцінки протягом відповідного періоду часу може бути обставиною, яка впливає на ступінь відповідальності відповідача у вигляді штрафних санкцій за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за Договором;
- водночас, зазначені обставини не є визначальними при розгляді вимоги про розірвання Договору, оскільки ключовим у розгляді даної вимоги є надання правової оцінки відповідності відповідача вимогам Компанії до постачальників;
- так, судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент укладення Договору, відповідач відповідав вимогам Компанії до постачальників, що підтверджується рішенням від 15.07.2013 № РШ-П 0.23.066-13;
- однак, строк дії вказаного рішення про відповідність встановлений до 15.07.2014, що співпадає з датою укладення Договору, тобто до моменту поставки.
Відповідно до частини першої статті 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
У новому розгляді справи господарським судом міста Києва встановлено таке.
15.07.2014 Компанією (покупець) та Підприємством (постачальник) укладений Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання і надати супутні послуги з впровадження Автоматизованої системи радіаційного контролю спецкорпусу №1 ВП «Запорізька АЕС» (АСРК СК-1) (далі - товар), передбачені розділом 7 Договору та додатком №2 до Договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити товар (пункт 1.1 Договору);
- технічні характеристики товару викладені в ТВіУП (додаток №-2 до Договору), який є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 Договору);
- строк виконання постачальником зобов'язань за Договором: жовтень 2014 року - квітень 2016 року, поставка товару здійснюється згідно з відповідним Графіком поставки (додаток №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною) (пункт 1.3 Договору);
- загальна вартість Договору, з урахуванням супутніх послуг, становить 42 310 550 грн., утому числі ПДВ 20% - 7 051 758,33 грн. (пункт 3.1 Договору);
- за порушення передбачених Договором строків поставки або недопоставку товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, по якому допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення більш 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару, по якому допущено прострочення. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання (пункт 8.2 Договору);
- постачальник зобов'язаний пройти оцінку як постачальник ДП НАЕК «Енергоатом» до початку поставки товару (якщо постачальник одночасно є виробником товару). У разі, якщо постачальник не є виробником товару, він зобов'язаний забезпечити проходження такої оцінки виробником товару (пункт 8.8 Договору);
- Договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним з підстав, передбачених законом (пункт 11.2 Договору);
- Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 36 місяців з дати укладання, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених Договором, - до закінчення терміну дії гарантії (пункт 12.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - заступником директора з забезпечення виробництва Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» Задорожним Віталієм Дмитровичем, який діяв на підставі довіреності від 20.03.2013 № 93/10, та від відповідача -директором Бернадіною Ларисою Іванівною, яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Компанія просить суд стягнути з Підприємства пеню та штраф за порушення умов Договору, а саме строків поставки та розірвати Договір у зв'язку з істотним порушенням.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
За умовами Договору відповідач повинен був розпочати поставку товару в жовтні 2014 року, а кінцевий строк поставки визначено - квітень 2016 року.
Слід зазначити, що виконання Підприємством зобов'язання щодо проходження оцінки як постачальника є однією з визначених Договором необхідних умов прийняття Компанією товару, що поставляється за Договором.
Позивач вказує, що після укладення Договору, був готовий провести оцінку відповідача, для чого неодноразово звертався з відповідними листами, копії яких долучені до матеріалів справи.
Також, Компанія неодноразово нагадувала Підприємству про необхідність виконання ним зобов'язань за Договором, звертала увагу відповідача на неналежне виконання договірних зобов'язань, що підтверджується листами (телефаксами) позивача, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач до моменту поставки товару, визначеного Договором (жовтень 2014 року) жодного разу не звертався до позивача з проханням провести оцінку, зволікав щодо її проведення, не допускав позивача до оцінки, затягував її проведення з приничн неспроможності виконувати Договір; доказів протилежного суду не подано.
Так, в протоколі від 06.02.2015 №210 наради з Підприємством з питань постачання обладнання радіаційного контролю на ВП «ЗАЕС» та ВП «ЮУ АЕС», підписаному директором відповідача, зафіксовані пояснення Підприємства щодо неможливості постачання обладнання та виконання обсягу послуг без відповідного коригування вартості договорів.
Зважаючи на обов'язковість виконання вимог норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки щодо впровадження в експлуатацію систем важливих для безпеки, позивач надіслав відповідачу лист від 15.12.2014 №07-35/28611, в якому вказав на необхідність виконання умов Договору та на неможливість виконання дій з приймання частини товару у порядку, який Договором не передбачено.
Таким чином, відмова Компанії від приймання запропонованого до поставки Підприємством обладнання є правомірною.
На думку позивача, відповідач не збирався виконувати та не виконував Договір, про що свідчать розпочаті ним з жовтня 2014 року судові тяжби, спрямовані на внесення змін до умов укладених між ним та позивачем договорів, у тому числі і до Договору, в зв'язку з істотної зміною обставин у бік різкого зростання курсу іноземних валют до національної валюти України, що унеможливило виконання Підприємством Договору на визначених у ньому умовах.
Слід зазначити, що станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем було допущено невиконання договірних зобов'язань з поставки товару (обладнання) на загальну суму 25 721 595,75 грн. зі строком поставки - жовтень 2014 року, травень-червень 2015 року.
Станом на день судового розгляду строк виконання зобов'язання з поставки товару вже настав (квітень 2016 року), у свою чергу Підприємством зобов'язання взагалі не виконано, що свідчить про порушення останнім істотної умови Договору, а саме строку поставки.
Що ж до доводів відповідача про прострочення поставки з вини позивача як особи, яка безпідставно не надала позитивну оцінку, то слід вказати таке.
Відповідно до пункту 8.8 Договору постачальник зобов'язаний пройти оцінку як постачальник ДП «НАЕК «Енергоатом» до початку поставки товару (якщо постачальник одночасно є виробником товару). В разі, якщо постачальник не є виробником товару, то він зобов'язаний забезпечити проходження такої оцінки виробником товару.
Здійснення процедури перевірки постачальників (виробників) продукції СВБ ДП «НАЕК «Енергоатом» є обов'язковим у відповідності до положень чинного законодавства України.
Так, відповідно до НП 306.1.182-2012 «Вимоги до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)», затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України 02.03.2012 №51, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.03.2012 за №431/20744, суб'єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії з метою підтвердження здатності постачальника/виробника забезпечувати відповідність продукції встановленим до неї вимогам (зокрема з ядерної та радіаційної безпеки) здійснює аудиторські перевірки системи управління якістю постачальників продукції для систем, важливих для безпеки ядерної установки (пункт 7.4.1); суб'єкт діяльності самостійно здійснює контроль за дотриманням вимог з безпеки та якості постачальниками робіт чи послуг для систем, важливих для безпеки ядерної установки.
Водночас, згідно з пунктом 4.7 СОУ НАЕК 012:2012 «Управління закупівлями продукції. Оцінка постачальників» види, методи і обсяги оцінки кожного конкретного постачальника вибираються з урахуванням впливу його продукції на безеку надійність, безвідмовність роботи устаткування АЕС, з урахуванням новизни, складності, вартості терміну виготовлення продукції або термінів виконання робіт/надання послуг, обсягів постачання.
Відповідно до СОУ НАЕК 012:2012 «Управління закупівлями продукції. Оцінка постачальників» проведення оцінки обов'язкове відносно виробників продукції для систем, важливих для безпеки АЕС, а також підприємств, що виконують роботи та/або надають послуги з конструювання, проектування, ремонту, модернізації, монтажу устаткування АЕС, пусконалагоджувальні роботи, випробування СВБ, а також роботи з продовження терміну служби і обґрунтування безпеки устаткування АЕС.
Оскільки виробником обладнання, що поставляється за Договором, є відповідач і воно призначене для використання на системах, важливих для безпеки ядерних установок АЕС відповідно вимоги стандарту ДП «НАЕК Енергоатом «Управління закупівлями. Оцінка постачальників» СОУ НАЕК 012:2012 щодо необхідності проходження оцінки поширюються на діяльність відповідача.
Так, Компанією на етапі проведення конкурсних торгів було визначено, що для участі у процедурі закупівлі учасники повинні надати копію рішення про затвердження учасника як постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом» або письмове підтвердження готовності учасника пройти оцінку до моменту постачання товарів (якщо учасник одночасно є виробником та постачальником товарів) для підтвердження наявності програми якості виробника (маркер 2 п. 6 р.з Документації конкурсних торгів №83/3/13/60).
У складі документів пропозиції конкурсних торгів відповідач надав лист- підтвердження щодо готовності Підприємства пройти оцінку до моменту постачання товарів як учасник, який одночасно є виробником та постачальником товарів, а також копію «Рішення про затвердження постачальника» № РШ-ІІ 0.23.066-13 від 15.07.2013.
Вказане рішення було видано відповідачу ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами первинної оцінки, виконаної 12-21 червня 2013 року документальним методом на основі обмеженої кількості обов'язкових документів, з додатковими вимогами та обмеженням кола його дії, а саме тільки для постачання продукції на ЮУ АЕС, зі строком дії до 15.07.2014.
За результатами оцінки відповідача, проведеної в березні 2015 року методом аудиту з відвідуванням Підприємства, 12.03.2015 Компанією був складений та затверджений «Отчет № ОЧ-П.1.18.005-15 об оценке поставщика для ГП «НАЭК «Энергоатом» - «ДОЧЕРНЕЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «ВСЕУКРАИНСКОЙ ОБЩЕСТВЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ОНКОИНВАЛИДОВ «СОЮЗ ОНКОИНВАЛИДОВ» «ФАВОРИТ - ПЛЮС» (далі -Звіт).
Так, у Звіті особи, що проводили оцінку, вказали таке:
- «цель оценки: подтверждение способности организации ДП «ФАВОРИТ - ПЛЮС» поставлять продукцию и предоставлять услуги, отвечающие требованиям норм, правил и стандартов по ядерной и радиационной безопасности, проектным требованиям и требованиям заказчика, а также способности поставщика обеспечить стабильность качества продукции и сроки ее поставки в соответствии с договорами» (у тому числі у відповідності з Договором) (пункт 1.4 Звіту);
- «по результатам проведенной проверки ДП «ФАВОРИТ - ПЛЮС», группа аудита не подтверждает готовность предприятия поставлять продукцию, важную для безопасности АЭС, в соответствии направлениями деятельности, указанными в перечне продукции и услуг по договорам для ОП ЗАЭС на уровне качества, гарантирующем выполнение требований норм, правил и стандартов по ядерной и радиационной безопасности» (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Звіту);
- відповідачу рекомендовано «в месячный срок после получения отчета разработать план-график устранения несоответствий и недостатков, отмеченных в отчете, и направить его в ОП ЗАЭС для согласования. ДП «ФАВОРИТ-ПЛЮС» в соответствии с согласованным ОП ЗАЭС план-графиком устранить несоответствия и недостатки и информировать ГП «НАЭК «Энергоатом» об их устранении» (підпункти 4.2.1 та 4.2.2 пункту 4.2 Звіту).
Копія Звіту була надіслана відповідачу (листи від 20.03.2015 №18-39/8149 та від 30.03.2015№18-39/7331).
Проте, Підприємство зазначені в Звіті невідповідності та недоліки не усунуло.
Разом з тим, листом від 07.04.2015 №3/107 відповідач повідомив позивача про встановлення ним численних фактів внесення до Звіту недостовірних, неповних та перекручених відомостей щодо діяльності Підприємства та просив Компанію перевірити висновки.
Наказом від 13.10.2015 №936: висновки Звіту були визнані недостовірними; доручено тимчасово виконуючому обов'язки виконавчого директора з якості та управління Брилю С.О. провести повторний аудит Підприємства з комісією у складі фахівців дирекції компанії та відокремлених підрозділів, за виключенням ВП ЗАЕС.
На виконання пункту 3 Наказу від 13.10.2015 №936, розпорядженням Компанії від 11.12.2015 №1127-р створено комісію з перевірки даних аудиту на підставі фактів, наведених у Звіті.
Компанія звернулася до Підприємства з листами (від 19.10.2015 №15053/06 та від 23.10.2015 №15453) про надання письмової згоди на проведення повторного аудиту та повідомила, що повторний аудит буде проведений у межах питань, пов'язаних із дотриманням технічних вимог до продукції, а також тих, які відповідач вважає «перекрученими» та «недостовірними».
У свою чергу, відповідач ухилився від проведення вказаного повторного аудиту, що підтверджується листом від 23.10.2015 №3/336. Також, в вказаному листі Підприємство висунуло до Компанії цілий ряд умов ультимативного характеру, після виконання яких відповідач надасть згоду на проведення повторного аудиту.
Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про стабільне небажання відповідача виконувати Договір, яке обумовлене його неспроможністю виконати взяті на себе зобов'язання.
За результатами проведення перевірки даних аудиту підтверджено 102 зі 122 зауважень, наведених у Звіті, та виявлено додаткових 35 зауважень, з огляду на що підтверджений висновок про неспроможність відповідача виготовляти продукцію, надавати послуги і виконувати свої договірні зобов'язання відповідно до встановлених вимог й у визначені терміни.
Також, постачальнику (відповідачу) було рекомендовано розглянути невідповідності та зауваження, які є критичними для співпраці з ВП АЕС (за результатами роботи комісії №1 та комісії №92), розробити план - графік коригувальних дій і надати його на погодження в Компанії у місячний термін з дати отримання звіту, але не пізніше 10.02.2016.
У свою чергу, відповідач невідповідності та зауваження, які були виявлені при повторній перевірці не усунув.
Наказом позивача від 18.04.2016 №356 висновки аудиту, викладені у звіті ВП ЗАЕС №ОЧ-П.1.18.005- 15 від 12.03.2015 визнані достовірними та об'єктивними, а дію наказу від 13.10.2015 №936 скасовано.
Слід зазначити, що на період проведення аудиту система якості відповідача не була сертифікована, до того ж розроблена в 2005 році згідно з ДСТУ ISO 9001:2001, який відмінено наказом Держспоживстандарту України від 22.06.2009 №225.
Разом з тим, сертифікат на систему менеджменту якості SIC.02.040.1477 від 06.11.2015, виданий органом сертифікації РосУкрСерт та отриманий відповідачем через 8 місяців після проходження оцінки як постачальника позивача методом аудиту.
Крім того, вказаний сертифікат видано на сфери діяльності, які не мають жодного відношення (не розповсюджуються) на виготовлення, поставку, впровадження «Автоматизованих систем радіаційного контролю спецкорпусу» (АСРК СК).
Визначена Договором та Стандартом 012:2014 процедура перевірки відповідача передбачає власну оцінку позивачем Підприємства, а не отримання від відповідача сертифіката відповідності ДСТУ 9001:2009, виданого третьою особою.
Така оцінка здійснюється позивачем на предмет відповідності відповідача як ДСТУ 9001:2009 так іншим вимогам.
Отже, поданий відповідачем сертифікат SIC.02.040.1477 від 06.11.2015 не є доказом, що підтверджує відповідність Підприємства вимогам до постачальників продукції СВБ ДП НАЕК «Енергоатом».
За результатами проведеної оцінки відповідача групою аудиту ВП ЗАЕС (звіт №ОЧ-П.1.18.005-15), враховуючи висновки Звіту комісії з перевірки даних аудиту, виконаного згідно з пунктом 3 наказу від 13.10.2015 №936, акта перевірки даних аудиту від 05.01.2016, у зв'язку з ігноруванням з боку Підприємства вимог Компанії щодо усунення критичних невідповідностей, виявлених в ході проведеної оцінки, позивачем було прийнято Рішення про відхилення постачальника №РШ-П 0.03.020-16, затверджене Першим віце-президентом - технічним директором 02.07.2016 (далі - Рішення).
Відповідач мав усунути зауваження і невідповідності, вказані у вищезазначених звітах, та надати позивачу звіт про їх виконання до 01.08.2016.
Рішення було направлено на адресу Підприємства листом від 02.07.2016 №9662/06 та отримано останнім 08.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 02.08.2016 №11257/06 Компанія повідомила ВП ЗАЕС про невиконання відповідачем додаткових умов, визначених пункті 4 Рішення, що свідчить про неспроможність відповідача виконувати Договір.
Оскільки відповідач неспроможний здійснювати поставку продукції та надавати супутні послуги за Договором, відносно Підприємства було прийнято Рішення, то у позивача відсутні підстави для включення відповідача до Переліку постачальників ДП «НАЕК «Енергоатом».
Разом з тим, згідно з р. 17 ТВіУП (додаток №2 до Договору) поставку продукції та супутніх послуг за Договором може здійснювати підприєстмво, у відношенні якого проведена оцінка та прийнято позитивне «Рішення про постачальника». Постачальник повинен бути внесений до «Переліку постачальників ДП «НАЕК «Енергоатом».
Отже, матеріалами справи підтверджено, що саме дії та бездіяльність Підприємства стали причиною невиконання відповідачем умов Договору.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача: 940 427,86 грн. пені; 160 422,62 грн. штрафу (період прострочення з 01.11.2014 по 15.07.2015 на суму 2 291 751,75 грн.; з 01.07.2015 по 15.07.2015 на суму 23 429 844 грн.).
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.
Що ж до розірвання Договору, то слід вказати таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушив умови Договору, а саме не поставив товар у визначений строк.
Вказане порушення є істотним, а тому Договір підлягає розірванню з ініціативи позивача.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів «Фаворит-Плюс» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23; 01001, м. Київ, вул. Десятинна, б. 1/3, кв. 11а; ідентифікаційний код: 25285759) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133; ідентифікаційний код: 19355964): 940 427 (дев'ятсот сорок тисяч чотириста двадцять сім) грн. 86 коп. пені; 160 422 (сто шістдесят тисяч чотириста двадцять дві) грн. 62 коп. штрафу; 22 017 (двадцять дві тисячі сімнадцять) грн. 01 коп. та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
3. Розірвати договір поставки продукції від 12.05.2014 № 162(3)14УК, укладений дочірнім підприємством «Всеукраїнська громадська організація онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів «Фаворит-Плюс» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 23; 01001, м. Київ, вул. Десятинна, б. 1/3, кв. 11а; ідентифікаційний код: 25285759) та державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133; ідентифікаційний код: 19355964).
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 22.08.2016.
Суддя І.Д. Курдельчук