23 серпня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/564/16-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу,
Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулася до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу.
Позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі з товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" (58000, м. Чернівці. вул. Шептицького, буд. 29, код ЄДРПОУ 01885199) на загальну суму податкового боргу - 400220,78 грн.
Частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
У позовній заяві позивач вказує, що наявність майна, яке знаходиться у податковій заставі підтверджується рішенням про опис майна у податкову заставу №73 від 28 липня 2016 року.
Однак на підтвердження вказаних вище обставин, доказів позивачем не надано, а в разі неможливості подання - не зазначено причин.
Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог майновий, оскільки вирішення судом цього спору стосується зобов'язань відповідача, що виражені в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до зменшення активів відповідача.
Зважаючи на те, що 1,5 відсотки розміру майнових вимог даного спору становить 6003,31 грн ((400220,78)*1,5/100), то розмір судового збору за подачу позову до суду становитиме 6003,31 грн.
Отже, для подачі позову до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6003,31 грн.
Між тим, позивач разом із позовною заявою подав клопотання про відстрочку сплати судового збору, посилаючись на статтю 8 Закону України “Про судовий збір”.
В обґрунтування поданого клопотання вказував, що видатки на сплату судового збору Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області передбачені в кошторисі на 2016 рік по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".
Зазначав, що управлінням Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області зупинено операції на всіх рахунках, які відкриті на ім'я Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області коштів за всіма кодами програмної та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
Повідомляв, що станом на 19 серпня 2016 року вказані рахунки не розблоковано.
Тому просив відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до вирішення справи по суті.
Однак суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на вказану норму щодо відстрочки сплати судового збору за подачу даного позову до суду у зв'язку з наступним.
Положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновків про те, що підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Позивач зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір, посилаючись на повідомлення управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області №03-14/1195 від 14 липня 2016 року, яким зупинено операції на всіх рахунках, які відкриті на ім'я Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
Однак позивачем не надано до суду жодних доказів щодо можливого розблокування управлінням Державної казначейської служби України у м. Чернівцях Чернівецької області рахунків до вирішення справи по суті.
01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, статтю 5 Закону викладено у новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи та органи місцевого самоврядування, а Прикінцевими положенням цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Враховуючи вищезазначене, сплата судового збору органами державної влади є їх обов'язком за подання заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку сплати є недопустимим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору та щодо його розміру судом також була взята до уваги інформація, яка викладена в довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України “Про судовий збір” (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2).
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.У задоволені клопотання Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про відстрочку сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівціоблпаливо" про надання дозволу залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на цю ухвалу може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Лелюк