Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
23 серпня 2016 р. № 820/3336/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000211401 від 24.03.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 761391,25 грн. ( в т.ч. за податковим зобов'язанням - 609113,0 грн., штрафні санкції - 152278,25 грн.);
- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000191401 від 24.03.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 730675,0 грн. ( в т.ч. за податковим зобов'язанням - 584540,0 грн., штрафні санкції - 146135,0 грн.);
- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000201401 від 24.03.2016р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35487,0 грн.;
- вирішити питання стосовно повернення сплаченого судового збору у розмірі 22913,3 грн. у відповідності до чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.03.2016 року Головним управлінням ДФС у Харківській області складено акт №92/20-40-14-01-08/32949766 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НТЦ" Енергетичні технології" (п.н. 32949766) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.", на підставі якого 24.03.2016 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000211401, №0000191401 та №0000201401. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Харківській області, позов не визнав.
У письмових запереченнях на позов (т.2 а.с.3-9) відповідач вказав, що викладені в акті №92/20-40-14-01-08/32949766 від 04.03.2016 р. судження органів ДФС про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 24.03.2016 року №0000211401, №0000191401 та №0000201401 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.04.2004 р. за №14801200000009511, код - 32949766. (т. 1 а.с.12).
На обліку як платник податків підприємство перебуває в ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУДФС у Харківській області з 06.05.2004 року за №4231. (т.1 а.с.11).
На підставі наказу від 19.02.2016 р. № 322, виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області, та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.
Результати перевірки оформлені актом №92/20-40-14-01-08/32949766 від 04.03.2016 р. р. (т.1 а.с.15-95).
За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології", порушено:
1) п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.п.136.1.12 п.136.1 ст.136, п.137.16 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 1450001,0 грн., у т.ч. за 3 кв. 2012 р. на суму 105840 грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 110040 грн., за 2013 р. на суму 346940 грн., за 2014 р. на суму 887181 грн.;
2) п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1017113 грн. та зменшено від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 35487,00 грн.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 24.03.2016 р.:
- № НОМЕР_1, яким ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 761391,25 грн., з яких 609113,00 грн. - основний платіж, 152278,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.116);
- №0000191401, яким ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 730675,00 грн., з яких 584540,00 грн. - основний платіж, 146135,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.117).
- №0000201401, ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 35487,0 грн. (т.1 а.с.118).
Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України №12382/6/99-99-11-01-01-25 від 06.06.2016 року податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області від 24.03.2016 року від 24.03.2016 року №0000211401, №0000191401 та №0000201401 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. (т.1 а.с.121-127).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №92/20-40-14-01-08/32949766 від 04.03.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:
Правовідносини у сфері сплати податків та обов'язкових платежів регулюються нормами Податкового Кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Конституції України, листа Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 21.08.2013р. №5105/10/06-2-20.
Щодо висновків акту перевірки в частині не включення до складу валових доходів у 2014 році доходів у розмірі 3608781,0 грн., отриманих у вигляді дивідендів від ТОВ "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яка здійснює управління активами та діє в інтересах і за рахунок коштів пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "БІЗНЕС РЕСУРС-2", суд зазначає:
25.12.2014 року між ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" (покупець) та ТОВ "Енергоінвестпроект" (продавець) був укладений договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ141223-3-1, відповідно до якого покупець приймає та оплачує, а продавець передає цінні папери у власність покупця на умовах цього договору: інвестиційні сертифікати у кількості 6513 шт., номіналом 1000,00 грн., вартість пакту 6519256,9 грн., емітент - пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "БІЗНЕС РЕСУРС-2", в інтересах і за рахунок коштів якого діє ТОВ "КУА "ДІКВ - Л". (т.1 а.с.130).
Також, між ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" (покупець) та ТОВ "Наноінвест" (продавець) 26.12.2014р. був укладений договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ141223-3-2, відповідно до якого покупець приймає та оплачує, а продавець передає цінні папери у власність покупця на умовах цього договору: інвестиційні сертифікати у кількості 4657 шт., номіналом 1000,00 грн., вартість пакту 4839368,12 грн., емітент - пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "БІЗНЕС РЕСУРС-2", в інтересах і за рахунок коштів якого діє ТОВ "КУА "ДІКВ - Л". (т.1 а.с.129).
Відповідно до звіту ТОВ “КУА “ДІКВ-Л”, яка здійснює управління активами та діє в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду “Бізнес Ресурс - 2” була виплачена сума дивідендів ТОВ «НТЦ «Енергетичні технології» у розмірі 3600537,8 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, зазначена сума не включалась ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" до складу валових доходів в 2014 році, при цьому товариство керувалось п.п.136.1.12 п.136.1 ст.136, п.п.153.3.2, п.п.153.3.5, п.п.153.3.6 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п.136.1.12 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, у випадках, передбачених пунктом 153.3 статті 153 цього Кодексу.
Згідно ст.22 Закону України "Про інститути спільного інвестування" пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Таким чином, пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Бізнес Ресурс - 2", який виплачував нашому товариству дивіденди не є платником податку на прибуток.
Статтею 153 Податкового кодексу України передбачено оподаткування операцій особливого виду.
Так, відповідно до п.п.153.3.2 п.153.3 (оподаткування дивідендів) ст.153 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Відповідно до п.п.153.3.5 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України авансовий внесок, передбачений підпунктом 153.3.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів: в) інститутами спільного інвестування.
Відповідно до п.п.153.3.6. п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України, юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів).
Отже, пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Бізнес Ресурс - 2", який виплатив дивіденди у розмірі 3600537,8 грн. ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" у відповідності до вищезазначених норм Податкового кодексу України не сплачує авансові внески, а ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" цілком законно та правомірно не включив зазначену суму до складу валового доходу.
Вищезазначена позиція підтверджується листом від 21.08.2013р. №5105/10/06-2-20 Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників. (т.1 а.с.133).
Щодо викладених в акті перевірки висновків з приводу не підтвердження підприємством позивача валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "НВО "Промтехенерго", встановлено наступне:
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "НТЦ "Енергетичні технології" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехенерго" (виконавець) укладено договір № 02-СП/2012 від 27.02.2012р. про надання послуг, відповідно до якого ТОВ "НВО "Промтехенерго" прийняло на себе зобов'язання:
- щоденно до 8-30 години ранку знімати показання електричних лічильників та електронною поштою надавати замовнику отримані відомості про погодинні обсяги споживання електроенергії за минулу добу та обсяги споживання електроенергії наростаючим підсумком з початку розрахункового періоду;
- щомісячно, до 09-00 години ранку 11-го, 21-го та 30-го (31) числа знімати показання електричних лічильників наростаючим підсумком за 10, 20 діб і місяць, та надавати замовнику отримані відомості про обсяги спожитої електроенергії споживачами замовника електронною поштою.
На виконання вищезазначеного договору сторонами були підписані акти приймання - передачі наданих послуг від 31.07.2012р. №5, від 31.08.2012р. №6, від 30.09.2012р. №7, від 31.10.2012р. №8, від 30.11.2012р. №9, від 31.12.2012р. №10, від 31.01.2013р. №11, від 28.02.2013р. №12, від 31.03.2013р. №13, від 30.04.2013р. №14, від 31.05.2013р. №15, від 30.06.2013р. №16, від 31.08.2013р. №18, від 30.09.2013р. №19, від 30.09.2013р. №20, від 30.09.2013р. №21, від 31.10.2013р. №22, від 30.11.2013р. №23, від 31.12.2013р. №23, від 31.01.2014р. №24, від 28.02.2014р. №25, від 31.03.2014р. №26, від 30.04.2014р. №27, від 31.05.2014р. №28, від 30.06.2014р. №29, від 31.07.2014р. №30, від 31.08.2014р. №31, від 30.09.2014р. №32, від 31.10.2014р. №32, від 30.11.2014р. №33, від 31.12.2014р. №33. (т.1 а.с.134-168). В актах приймання - передачі наданих послуг зазначений перелік підприємств - споживачів електроенергії ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" та кількість електричних лічильників (точок обліку).
На підтвердження реальності виконання послуг по вищевказаному договору представником позивача надано, виписані ТОВ "НТП "Промтехенерго" на адресу ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" податкові накладні на загальну суму ПДВ 1052600,0 грн., які включені до реєстру податкових накладних у відповідних періодах. (т.1 а.с.169-235, 236).
В обґрунтування господарської мети позивача вказав, що необхідність залучення ТОВ "НВО "Промтехенерго" зумовлена тим, щоб не допустити виникнення заборгованості перед ДП "Енергоринок", оскільки важливо знати, чи не відхилилися фактичні обсяги споживання електроенергії споживачами ТОВ "НТП "Енергетичні технології" порівняно від замовлених.
Так, відповідно до п.4.4.3 договору з ДП "Енергоринок" встановлено, що оплата за графіком у розрахунковому місяці проводиться постачальником поетапно: першу частку оплати Постачальник зобов'язується здійснити не пізніше 17.00 години (час зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ) другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не меншому 1/3 від суми, визначеної відповідно до п.4.3, з урахуванням ПДВ; подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/6 від суми, визначеної відповідно до п.4.3, у кожен з наступних періодів: (II) з 06 до 10; (III) з 11 до 15; (IV) з 16 до 20; (V) з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати в указані періоди повинен бути не менше вартості електричної енергії на 5 днів поставки.
Таким чином, ТОВ "НТП "Енергетичні технології" зобов'язане здійснювати оплату за електричну енергію в ДП "Енергоринок" кожні п'ять днів та залучило ТОВ "НВО "Промтехенерго" для отримання інформації чи не відхилилися фактичні обсяги споживання електроенергії споживачами порівняно від замовлених та для недопущення виникнення заборгованості перед ДП "Енергоринок".
Крім цього, ТОВ "НВО "Промтехенерго" відповідно до ліцензії серії АЕ № 273848 Державної архітектурно-будівельної інспекції України та переліку робіт до вказаної ліцензії здійснює господарську діяльність з монтажу інженерних мереж автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів. (т.1 а.с.237). Для виконання робіт по зняттю показань з приладів обліку електроенергії ТОВ "НВО Промтехенерго" використовує комп'ютерну програму "Вимірювально-обчислювальний комплекс автоматизованої системи обліку енергоресурсів Promenergy/E7" ("ВОК АСОЕ Promenergy/E7"). Правомірність використання зазначеного програмного забезпечення ТОВ "НВО Промтехенерго" підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір №21713 від 15.08.2007 року, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. (т.1 а.с.238).
Суд, звертає увагу, що первинні документи містять всі необхідні реквізити, зауважень у податкового органу щодо недоліків при їх складенні у акті перевірки не міститься, та, відповідно, останні фіксують факт вчинення господарської операції, що підтверджує її реальність.
Відповідно до вимог п.198.2. ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.
Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена та зареєстрована у відповідності до приписів Податкового кодексу України.
Щодо посилання в акті перевірки на інформацію по взаємовідносинам позивача з ТОВ "НВО Промтехенерго" та в подальшому з його основними постачальниками та господарським операціям в частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, суд зауважує, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.
Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.
Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ “Фірма “ВІК” до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.
Дані перевірок контрагентів ТОВ "НТЦ "Енергетичні технології" іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність формування податкового кредиту, оскільки доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а ні дані актів перевірок чи податкова інформація інших податкових органів.
Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку та сплати податку до бюджету. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку, є індивідуальною і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств - контрагентів.
Разом з цим, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічного центру "Енергетичні технології".
За таких підстав, позов слід задовольнити.
Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області від 24.03.2016р. №0000211401, №0000191401 та №0000201401.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Енергетичні технології" (місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул.Мироносицька, буд.60, код ЄДРПОУ - 32949766) судовий збір у розмірі 22913 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 30 коп. за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198).
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2016 року.
Суддя Панченко О.В.