Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
19 серпня 2016 р. № 820/3843/16
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Харківській області, про визнання дій незаконними, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій уточнивши позовні вимоги просив суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.07.2016 року №229 о/с відповідно до якого підполковника поліції ОСОБА_3, заступника начальника слідчого відділу Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнено із займаної посади;
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 30.06.2016 року;
Поновити підполковника поліції ОСОБА_3 на посаді заступника начальника слідчого відділу Московського відділу поліції ГУНП у Харківській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає атестування заступника начальника слідчого відділу Московського ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_3, було проведено протиправно з огляду на те, що ОСОБА_3 не підлягав атестації, оскільки жодної визначеної Законом України «Про Національну поліцію» підстави, згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015 №1465, на момент проведення атестування, щодо позивача не існувало.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_3 працював на посаді заступника начальника слідчого відділу Московського ВП ГУНП в Харківській області з 07.11.2015.
Позивач є підполковником поліції, який має стаж служби в поліції - 19 років 11 місяців 00 днів.
На підставі заяви від 07.11.2015 та Наказу ГУНП в Харківській області №1 о/с від 07.11.2015р. ОСОБА_3 07.11.2015р., був прийнятий на службу в поліцію на посаду заступника начальника слідчого відділу Московського ВП ГУНП в Харківській області з присвоєнням спеціального звання підполковника поліції.
Тобто, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» шляхом видання Наказу № і о/с від 07.11.2015 про призначення за його згодою.
20.07.2016 р. позивач отримав на руки в ГУ НП в Харківській області витяг із Наказу ГУ НП в Харківській області від 14.07.2016р. №229 о/с, припис №231 від 19.07.2016р. та трудову книжку. Наказ ГУНП в Харківській області від 12.02.2016 №102 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області», рішення про включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягали атестуванню, та наказ про атестування ОСОБА_3 та наказ про звільнення позивачу не надали.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №102 від 12.02.2016 року «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» позивача було зобов'язано пройти атестування (а.с.103).
Згідно змісту атестаційного листа, ОСОБА_3, за період служби в органах внутрішніх справ та займаній посаді характеризується виключно позитивно, як професійно грамотний, кваліфікований та досвідчений працівник, вмілий керівник. В розділі II атестаційного листа «висновки прямого керівника» 10.06.2016 року заступником начальника ГУНП в Харківській області зроблено висновок, що ОСОБА_3, займаній посаді відповідає. Водночас, за висновком Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.06.2016 року, ОСОБА_3, займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
З вказаним висновком Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Харківській області, позивач ознайомлений 04.07.2016 р.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.07.2016 року № 229 о/с ОСОБА_3, звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (службова невідповідність) (а.с.102).
Завданням адміністративного суду в межах даної справи є перевірка правомірності (легальності) дій відповідачів при прийнятті оспорюваних рішень, з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Як встановлює стаття 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій Національної поліції в Харківській області щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню суд звертає увагу на наступне.
На виконання наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.02.2016 року №102 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» складено список поліцейських, які підлягають атестуванню, до якого включено ОСОБА_3.
Позивач у позовній заяві, наполягав на неправомірності його включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
При оцінці наведених доводів, суд виходив із такого.
Частина перша статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Вказані норми Закону кореспондуються з нормами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) в частині підстав для атестування поліцейських.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Поряд з цим, частиною четвертою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
З системного аналізу наведених приписів чинного законодавства обумовлюється висновок, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Водночас, суд особливу увагу звертає на те, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Наведений вище висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.
Поряд з цим, згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
З наведеного вище, вбачається, що до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Однак, відповідачами в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності підстав для проведення атестації, та відповідно, правомірності включення до списку поліцейських, які підлягають атестації ОСОБА_3, оскільки всупереч приписів ст. ст. 69, 70 КАС України не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_3, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.
Відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пункт 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Системний аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Матеріали справи свідчать, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 52 о/с від 11.02.2016 року ОСОБА_3 призначений заступником начальника слідчого відділу Московського відділу поліції Головного /правління Національної поліції в Харківській області (м.Харків) (а.с. 84).
Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 - VIII шляхом видання наказу про призначення за його згодою.
Статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на те, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 52 о/с від 11.02.2016 року не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_3 на посаду.
Таким чином, в ході судового розгляду справи, відповідачами 1 та 2 не доведено, що ОСОБА_3 призначено тимчасово; у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.
Враховуючи викладене, на думку суду, дії ГУ Національної поліції України в Харківській області в частині включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню є протиправними, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Аналізуючи наявність підстав для прийняття Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві рішення про невідповідності позивача займаній посаді та наказ Національної поліції України щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:
1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України.
До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських.
2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.
До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції до складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.
У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
Пункт 4 розділу ІІ Інструкції передбачає що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.
Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.
Поряд з цим, у відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Суд звертає увагу на те, що за приписами пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:
1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);
2) показники службової діяльності;
3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;
4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;
5) наявність заохочень;
6) наявність дисциплінарних стягнень;
7) результати тестування;
8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно пунктів 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.
Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.
Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
В межах судового розгляду справи, відповідно до змісту атестаційного листа ОСОБА_4, останній охарактеризований безпосереднім керівником заступником начальника ГУ НП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_5Л виключно з позитивного боку, зокрема як вмілий, професійно грамотний, кваліфікований, досвідчений працівник, який здатний вирішувати службові питання у складних оперативних обставинах та приймати вірні рішення. До виконання службових обов'язків ставиться сумлінно, принципово та наполегливо. Вболіває за результати своєї прані. розпочате завжди доводить до завершення. Нормативні документи, що регламентують діяльність органів поліції, знає і використовує їх у службовій діяльності.
Так, прямим керівником позивача - заступником начальника ГУ НП в Харківській області, полковником поліції ОСОБА_6 надано висновок щодо відповідності позивача займаній посаді.
При цьому, за результатами тестування позивач отримав за тестом на загальні здібності та навички - 10 бали з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 25 балів з 60, тобто ОСОБА_3 пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції; про проведення інших тестувань та їх результати відповідачем 2 не зазначається.
Суд приймає до уваги той факт, що відповідачем 2 не надано доказів того, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.
З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення (висновок) Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом ОП № 15.00006918.0034079 від 30.06.2016, прийняте без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_3, не підтверджується належними доказами, а тому має бути скасоване як протиправне.
Вирішуючи питання щодо правомірності наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.07.2016 року № 229 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції, за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», суд виходив із наступного.
Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
У свою чергу визначення терміну «службова невідповідність» Закон України «Про Національну поліцію» не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.
Згідно з положеннями статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З системного аналізу наведеного вбачається, що поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Однак, в межах даного спору відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення; суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.
Відтак, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» відбулось незаконно, тому наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.07.2016 року № 229 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; відтак постанова суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника слідчого відділу Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області підлягає негайному виконанню.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.94,168,186 КАС України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Харківській області, про визнання дій незаконними - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо включення ОСОБА_3 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 14.07.2016 № 229 о/с, відповідно до якого підполковника поліції ОСОБА_3, заступника начальника слідчого відділу Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнено із займаної посади.
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 30.06.2016 року.
Поновити підполковника поліції ОСОБА_3 на посаді заступника начальника слідчого відділу Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 23 серпня 2016 року.
Суддя Тітов О.М.