Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"11" серпня 2016 р. Справа № 820/3269/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Харкова, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Київського районного суду м. Харкова щодо не присвоєння мені 10 рангу державного службовця, право на яке виникло з 01.02.2015 року.
2. Зобов'язати Київський районний суд м. Харкова присвоїти мені десятий ранг державного службовця, право на присвоєння якого виникло з 01.02.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час роботи в Київському районному суді м. Харкова в період з 01.09.2005 року по 21.09.2015 рік, йому мав бути присвоєний черговий десятий ранг державного службовця на підставі порядку присвоєння рангів державним службовцям, що визначений Законом України "Про державну службу"", Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 року № 658 "Про затвердження Положення про ранги державних службовців" та наказом Головного управління державної служби України від 31.03.2006 року № 106 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 року № 658 "Про затвердження Положення про ранги державних службовців", в редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, але керівництвом йому було відмовлено. У зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 вважає, що бездіяльністю відповідача були порушені його права щодо присвоєння чергового рангу державного службовця та як наслідок, здійснилось неправомірне ненарахування надбавок за ранг.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю.
Представник Київського районного суду м. Харкова, в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В запереченнях, що знаходяться в матеріалах справи зазначив, про можливість розгляду зазначеної справи за відсутності уповноваженого представника відповідача.
Представник третьої особи, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив .
Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились та є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що в період з 01.09.2005 року по 21.09.2015 року позивач працював у Київському районному суді м. Харкова, а саме: Наказом №48/07-1 від 01.09.2005 року призначений на посаду діловода з випробувальним строком один місяць, Наказом №69/01-07 від 06.12.2005 року призначений на посаду діловода. 03.04.2006 року ним прийнято присягу державного службовця, Наказом №01-07/16 від 03.04.2006 року призначено на посаду секретаря Київського районного суду м. Харкова та присвоєно тринадцятий ранг державного службовця, Наказом № 08-04/24 від 04.04.2008 ОСОБА_1 було призначено на посаду секретаря Київського районного суду м. Харкова та присвоєно черговий дванадцятий ранг державного службовця, Наказам № 08-04/41 від 05.05.2008 року позивача переведено на посаду судового розпорядника. 06.04.2010 р. присвоєно черговий одинадцятий ранг державного службовця, Наказом № 08-04/10к від 01.02.2013 р. ОСОБА_1 переведено на посаду помічника судді Київського районного суду м. Харкова, з якої Наказом Київського районного суду м. Харкова № 08-04/68к від 21.09.2015 року його звільнено з посади помічника судді Київського районного суду м. Харкова за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 21.09.2015 року.
Відповідно до положення ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.ст. 9, 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюються Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Порядок присвоєння рангів державним службовцям визначений Законом України "Про державну службу", Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 року № 658 "Про затвердження Положення про ранги державних службовців" та наказом Головного управління державної служби України від 31.03.2006 року № 106 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 року № 658 "Про затвердження Положення про ранги державних службовців", в редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Також судом встановлено, що 19.04.2016 р. позивач звернувся до Київського районного суду с заявою, в якій просив усунути недоліки стосовно відсутності у його трудовій книжці відповідного запису присвоєння чергового десятого рангу, як державному службовцю, що обіймав посаду, віднесену до 5 категорії. Зазначивши, що відповідно до Закону України "Про державну службу" та "Положення про ранги державних службовців" вказане питання повинно було розглянуто через два роки після переведення його на посаду помічника судді, ще у лютому 2015 р., а у разі позитивного рішення, присвоєно відповідний ранг.
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2016 року позивачем отримано лист Київського районного суду м. Харкова від 16.05.2016 року на заяву від 19.04.2016 року, яким ОСОБА_1 повідомлено, що питання присвоєння чергового 10 рангу державного службовця, право на яке виникло з 01.02.2015 року не розглядалося, оскільки від його безпосереднього керівника не надходило відповідне подання.
Частиною 2 статті 25 Закону України "Про державну службу" встановлено, що посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади відносяться до п'ятої категорії посад державних службовців.
Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 88-р "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" посади помічника голови, помічника заступника голови, помічників суддів місцевих судів також віднесені до п'ятої категорії посад державних службовців.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну службу" службовцям, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг. Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.
У відповідності до пунктів 1, 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 658 від 19.06.1996 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ранги присвоюються державним службовцям в індивідуальному порядку відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Через два роки після присвоєння державному службовцю відповідного рангу керівник державного органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння йому чергового рангу. Позитивне рішення приймається за умови успішної роботи державного службовця.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідного подання від безпосереднього керівника ОСОБА_1 під час перебування його на посаді помічника судді не надходило.
Тобто, підстави для вирішення питання щодо присвоєння ОСОБА_1 чергового рангу державного службовця у керівника апарату Київського районного суду м. Харкова були відсутні. Крім того, присвоєння чергового рангу є правом керівника державного органу, а не його обов'язком.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Харкова, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії є не обґрунтованими, правомірність їх не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Харкова, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Спірідонов М.О.