02 серпня 2016 року 810/1417/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1С.) до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), у якому позивач просить суд, з урахуванням зміни позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо не складання та неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за січень-березень 2015 року та зобов'язати вчинити дії ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо складання та подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за січень-березень 2015 року.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновків із зазначенням сум податку на додану вартість за січень-березень 2015 року у розмірі 143 059 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ФОП ОСОБА_1С, оскільки перевіркою правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень-березень 2015 року встановлено відсутність порушень при відображенні позивачем у податкових деклараціях за вказаний період.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що остаточний висновок щодо підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, вересень 2015 року можливе лише після отримання відповідей про результати зустрічної звірки контрагентами, перелік яких наведений в довідках від 14.04.2015 №72917-2/1831102853/6, від 20.05.2015 №869/17-2/1831102853/7 та від 19.06.2015 №966/17-2/НОМЕР_1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/1417/16 та призначено справу до судового розгляду.
Від представників позивача та відповідача 02.08.2016 через службу діловодства суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 20.05.1997, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку в ОСОБА_2 ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (а.с.7-9).
Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість: індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом №67480951 від 30.09.1997 (а.с. 10).
Згідно з повідомленнями ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.03.2015 №2/17-01, від 07.04.2015 №3/17-91 та від 07.05.2015 №6/170-1 ОСОБА_1 не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с 24, 50,74).
17.02.2015 ФОП ОСОБА_1 подано до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року №9017276486 з додатками, що підтверджується квитанцією №2 від 17.02.2015 (а.с. 12-23).
В даній декларації позивачем у рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 26 137 грн.
19.03.2015 ФОП ОСОБА_1 подано до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року №9043385669 з додатками, що підтверджується квитанцією №2 від 19.03.2015 (а.с. 36-49).
У декларації за лютий 2015 року бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку задекларовано суму 96 232 грн., у т.ч. відображених у рядку 23.2 у розмірі 53 700 грн. та у рядку 30 у розмірі 42 532 грн.
Також, 16.04.2015 позивачем подано до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року №9070276628 з додатками, що підтверджується квитанцією №2 від 16.04.2015 (а.с. 62-73).
В даній декларації позивачем у рядку 23.2 декларації та у рядку 3 додатку 3 (ДЗ) до цієї декларації задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 20 690 грн.
Загальна сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, заявлена позивачем, становить 143 059 грн.
Слід зазначити, що разом із вказаними податковими деклараціями ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог пунктів 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України подав заяви про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунки сум бюджетного відшкодування (додаток 3).
В період з 06.04.2015 по 10.04.2015 ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у відповідності з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, на підставі наказу ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №394 від 08.04.2015, згідно з направленням №267 від 08.04.2015 проведено позапланову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності задекларованою від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за січень 2015 року та суми податку на додану вартість, що заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року, відповідно до п.п. 200.11 ст 200 Податкового Кодексу України, за результатами якої складено довідку від 14.04.2015 №72917-2/1831102853/6 (а.с.25-35).
Згідно з висновками, викладеними в довідці, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.1 Декларації) в розмірі 26 137 грн.
В період з 14.05.2015 по 20.05.2015 ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у відповідності з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, на підставі наказу ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №513 від 14.05.2015, згідно з направленням №347 від 14.05.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 96 232 грн., у т.ч. відображених у рядку 23.2 у розмірі 53 700 грн. та у рядку 30 у розмірі 42 532 грн. в податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний період, за результатами якої складено довідку від 20.05.2015 №869/17-2/1831102853/7 (а.с.51-61).
Згідно з висновками, викладеними в довідці, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ФОП ОСОБА_1 у декларації за лютий 2015 року, бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 96 232 грн., у т.ч. відображених у рядку 23.2 у розмірі 53 700 грн. та у рядку 30 у розмірі 42 532 грн. в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року.
Також, в період з 09.06.2015 по 15.06.2015 ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у відповідності з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, на підставі наказу ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №616 від 09.06.2015, згідно з направленням №426 від 09.06.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2015 року заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 20 690 грн., відображених у рядку 23.2 в податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний період, за результатами якої складено довідку від 19.06.2015 №996/17-2/НОМЕР_1 (а.с.75-83).
Згідно з висновками, викладеними в довідці, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ФОП ОСОБА_1 у декларації за березень 2015 року, бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 20 690 грн., що зазначена у рядку 3 додатку 3 (ДЗ) до податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року і відображена у рядку 23.2 декларації за березень 2015 року.
Проте, як зазначає позивач, він не отримав суму бюджетного відшкодування у терміни, встановлені чинним законодавством, що не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними урозділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України ПДВ встановлені ст.200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі - Порядок).
Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Поряд з цим, пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Пунктом 7 Порядку зазначено, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 року в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.
В даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведені документальні позапланові виїзні перевірки з питань правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-березень 2015 року, за результатами яких складені довідки від 14.04.2015 №72917-2/1831102853/6, від 20.05.2015 №869/17-2/1831102853/7 та від 19.06.2015 №996/17-2/НОМЕР_1 про відсутність порушень при відображенні ФОП ОСОБА_1 у деклараціях з ПДВ за січень-березень 2015 року сум бюджетного відшкодування, у тому числі за січень 2015 року у розмірі 26 137 грн., за лютий 2015 у розмірі 96 232 грн. та за березень 2015 року у розмірі 20 690 грн.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що у відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України ОСОБА_2 ОДПІ повинна була протягом п'яти робочих днів після закінчення таких перевірок подати органові державної казначейської служби висновок.
Слід зазначити, що в ході розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів оформлення такого висновку та подання його до органу казначейства. При цьому, відповідачем не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке відшкодування, а відтак відповідачем не доведено суду правомірності своєї бездіяльності щодо неподання такого висновку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не складання та неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за січень-березень 2015 року, а також щодо зобов'язання відповідача скласти висновок та подати його до відповідного органу Державної казначейської служби України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний спосіб захисту порушеного відповідачем права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду України від 02.12.2015 по справі №826/17403/14.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо не складання та неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за січень-березень 2015 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за січень-березень 2015 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1378 грн. 00 коп. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривен 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39468482).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова