Справа № 815/3057/16
19 серпня 2016 року
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
секретаря Швеця В.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про корегування митної вартості товарів,
До суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» (далі ТОВ «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА») до ОСОБА_1 митниці ДФС, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №500040001/2016/410014/2 від 06.05.2016 року та визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500040001/2016/00064 від 06.05.2016 року.
Позивач зазначив, що в ході здійснення зовнішньо - економічної діяльності ним 05.02.2016 року укладено контракт №LBH160205 UALF з Компанією Jiangxi Luobian Glass Fiber Co. ЕГО(Китай), відповідно до якого в Україну прибула партія товару - сітка із скловолокна, у зв'язку з чим 05.05.2016 року до митного поста «Чорноморськ» ОСОБА_1 митниці подана електрона митна декларація № 500040001/2016/003302. Митна вартість товару визначена за основним методом за ціною договору та надані відповідні документи, які підтверджують числове значення визначення митної вартості товарів.
Між тим відповідач витребував додаткові документи. На вимогу ОСОБА_1 митниці декларантом була подані додатково документи, у тому числі цінова експертиза Запорізької Торгово-промислової палати - вих. ОИ-354 від 05.05.2016 року, пояснення щодо наданих документів та переліку документів, а також повідомлено про неможливість подання інших витребуваних документів.
Проте за інформацією, отриманої у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України (ЄАІС) та ПІК "Інспектор-2006", про рівень вартості ідентичних товарів, якій є більшим (по товару МД 209120000/2016/804300 від 04.02.2016 становить не менше ніж 1,6826 доларів США за кг нетто), митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний.
06.05.2016 року відповідачем прийняті оскаржувані рішення.
Позивач зазначив, що обов'язок доведення митної вартості товару заявленого до декларування, відповідно до норм МКУ, лежить на декларанті. У МКУ визначений перелік документів, якій повинен бути наданий декларантом, щодо підтвердження митної вартості товару. Умовою для витребування додаткових документів митним органом у декларанта є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
У розумінні норм МКУ сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивач вважає, що наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та визначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Позивач стверджує, що ним надані всі документи, а в оскаржуваном рішенні митниці про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнівиу достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без значення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Зі змісту п. 2.2 контракту № LBH160205 UALF від 05.02.2016 року вбачається, що поставки здійснюються на умовах FOB порт в Китаї або CIF Одеса, Україна (Інкотермс 2010), як далі визначено в Проформа-інвойс у відношенні до кожної поставки.
Постачальник товару - Компанія Jiangxi Luobian Glass Fiber Co. LTD (Kитай) надав Сертифікат походження товару, якій є документом, що підтверджує країну його походження, що у свою чергу, впливає на величину мита, що стягується при ввезенні товарів на у територію України. Також були надані Інвойс № LBH160205UALE від 05.02.16; копія митної декларації країни відправлення № 530420160045232774 від 27.03.16. В сертифікаті походження є посилання на інвойс LBH160205UALE від 05.02.16р.
Безпідставним та не обґрунтованим на думку позивача є зазначення в якості розбіжності та застосування резервного методу того, що сума передоплати за Проформа-інвойсом не співпадає із сумою платіжного доручення від 04.03.2016 року, оскільки попередня декларація, яка була надана, містить загальну вартість товару разом з ціною товару за кг, що підтверджує факт відвантаження товару до договірній ціні, оскільки три вищевказані документи у сукупності та взаємному зв'язку підтверджують походження товару, що імпортується (Китай), та дають змогу ідентифікувати саме цю поставку, країну походження та ціну поставки.
Оплата ж товару за інвойсом була здійснена у розмірі 100% ще до початку митного оформлення, що підтверджується банківськими квитанціями від 04.03.2016 року (платіж на суму 6 388,28 доларів США) та від 26.04.2016 року платіж на суму 14 990,26 доларів США), на загальну суму 21 378,54 доларів США.
Крім того, відповідач не звернув уваги при вивченні документів, які були надані, що додатковою угодою від 02.04.2016 року було внесено зміни в п.6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05.02.2016 року № LBH160205UALF, а саме зазначено, що Договір страхування укладений між ТОВ «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» і «CK Арсенал Страхування».
Позивача зазначив, що він надав до митного органу усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору, надані документи не містять будь-яких розбіжностей як стосовно ціни товару, так і з будь-яких інших реквізитів сторін, навпаки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару.
Крім того, згідно цінової експертизи Запорізької Торгово-промислової палати - вих. Н-354 від 05.05.2016 року про ціну на імпортований із Китаю товар, визначена ціна на період з лютого по травень 2016 року за 1 кг - 1,18 доларів США.
Отже, Відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410014/2 від 06.05.2016 року та картки-відмови № 500040001/2016/00064 від 06.05.2016 року, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача - суб'єкта владних повноважень ОСОБА_1 митниці ДФС у судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та просив у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача зазначив, що у проформі інвойсі від 05.02.2016 №LBH160205UALF, яка була надана до митного оформлення, зазначено розмір 30% завдаток, проте у наданому платіжному дорученні від 04.03.2016 №Б/Н вказана сума не відповідає 30% вартості поставки. Дана невідповідність була виявлена автоматично комп'ютерною програмою. Також у рішенні про корегування митної вартості товару зазначено про невідповідність реквізитів у контейнерному коносаменті, що може свідчити про їх недостовірність. Представник відповідача вважає, що інспектором було обґрунтовано витребувані додаткові документи у відповідача, якій не надав їх. Оскаржувані позивачем рішення є правомірними та скасуванню не підлягають. Митна вартість товару була визначена за резервним методом та товар випущений у вільний обіг під фінансові гарантії.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, в ході здійснення зовнішньо - економічної діяльності 05.02.2016 року позивачем (покупець) укладений з Компанією Jiangxi Luobian Glass Fiber Co. ЕГО (Китай) (продавець) контракт №LBH160205 UALF відповідно до умов якого, продавець зобов'язався поставляти на адресу покупця товар, а саме сітку із скловолокна. Ціна на товар оговорюється на кожну конкретну поставку та фіксується у відповідному проформі-інвойсі, взаємно узгодженому сторонами. Покупець здійснює оплату кожної партії згідно з умовами Проформи-інвойсу(а.с.49-55)
Відповідно до зазначеного контракту в Україну прибула партія вантажу. Позивач здійснив декларування зазначеного товару, який ввезений в Україну за МД №500040001/2016/003302 від 04.05.2016 року (а.с.61-62). Митна вартість товару відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до Інвойсу LBH160205UALE від 05.02.16року (а.с.19), надані інші документи.
ОСОБА_1 митниця повідомила позивача про наявність розбіжностей в документах та висунула вимогу про надання протягом 10 днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
05.05.2016 року позивач надав додаткові документи та пояснення, зокрема, прас-лист виробника товару, калькуляція виробника, висновок про вартісні характеристики Запорізької Торгово-промислової палати від 05.05.2016 року та просив розглянути питання щодо розмитнення товару згідно з наданими документами (а.с.65).
06.05.2016 року ОСОБА_1 митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00064 (а.с.58-59).
Крім того, ОСОБА_1 митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410014/2 від 06.05.2016 року, згідно якого визначила вартість товарів резервним методом, з роз'ясненням декларанту у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження, а також права на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (а.с.56-57).
Товар випущений у вільний обіг під фінансові гарантії.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (розбіжності у документах, ознаки підробки документів, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
Згідно з рішенням про корегування митної вартості товарів від 06.05.2016 року підставою для вимоги відповідачем у позивача додаткових документів зазначено те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
в п.5.2. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05.02.2016 №LBH160205UALF зазначено, що оплата здійснюється на умовах проформи інвойсу. В проформі інвойсі від 05.02.2016 №LBH160205UALF, яка була надана до митного оформлення, зазначено розмір 30% завдаток, проте у наданому платіжному дорученні від 04.03.2016 №Б/Н вказана сума не відповідає 30% вартості поставки;
згідно наданої до митного оформлення довідки про транспортні витрати від 28.04.2016 №2649D, в якій зазначено витрати на перевезення 10120 грн, та окремим рядком вказано що вантаж не страхувався, разом с тим до митного оформлення надано страховий поліс від 08.04.2016 №1;
в п.6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05.02.2016 №LBH160205UALF передбачено надання продавцем покупцю відвантажувальних документів, одним із яких є страховий поліс на ім'я покупця (оригінал). Разом с тим до митного оформлення надано страховий поліс від 08.04.2016 №1, який складено страховиком ПРАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та страхувальником TOB «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» він же вигодонабувач, що суперечить п.6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05.02.2016 № LBH160205UALF;
згідно наданого до митного оформлення контейнерного коносаменту від 28.04.2016 №XV1100BXE та додатку до нього містяться відмінні реквізити, а саме у контейнерному коносаменті зазначено №XV1100BXE а в додатку №XV1100BEX., що унеможливлює встановити достовірність наданих документів.
У зв'язку з вказаними обставинами, ОСОБА_1 митниця в порядку ч. 3 ст. 53 МКУ на підтвердження заявленої митної вартості затребувала надати протягом 10 календарних днів наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організація про вартість товару або сировини.
Позивач листом від 05.05.2016 року повідомив митний орган, що станом на 04.05.2016 року ним належним чином надані всі необхідні документи до митної декларації № 500040001/2016/003302 від 04.05.2016року, які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ: контейнерний коносамент № XV1100BXE від 28.04.16; CMR№ 2649 від 30.04.16року; Коносамент № SZNLEG1603055 від 01.04.16року; банківський платіжний документ, що стосується товару Б/н від 04.03.16 року; документ, що підтверджує вартість перевезення № 2649D від 28.04.16 року; Інвойс № LBH160205UALE від 05.02.16 року; пакувальний лист Б/н до інв. № LBH160205UALE від 05.02.16 року; рахунок-проформа № LBH160205UALE від 05.02.16 року; Страховий поліс № 1 від 08.04.16 року; зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товару № LBH160205UALF від 05.02.16 року; договір про перевезення № 106 від 29.05.15 року; Сертифікат про походження товару № ССРІТ700 НОМЕР_1 від 14.04.16року; Сертифікат інспекції б/н (в тому числі маркувальна етикетка) від 24.03.16року; Сертифікат інспекції б/н від 23.03.16 року; Технічний паспорт до розм.145 г/м2 від 24.03.16року; Технічний паспорт до розм.160 г/м2 від 23.03.16 року; копія митної декларації країни відправлення № 530420160045232774 від 27.03.16 року.
У відповідь на повідомлення митниці про надання додаткових документів позивач надав: прайс-лист виробника товару б/н від 05.02.16року; цінову пропозицію (до прайс-листа виробника товару б/н від 05.02.16 року; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 26.04.16 року; висновок про вартісні характеристики Запорізької ТПП № ОИ -354 від 05.05.16року; калькуляцію виробника PI № LBH160205UALE від 05.02.16 року.
Також у листі від 05.05.2016 року позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що у повідомленні митниці не вказано конкретну назву документу з бухгалтерської документації та не наведено конкретного переліку такої документації, то керуючись адресним роз'ясненням ДФС, в якому зазначено, що встановити перелік бухгалтерської документації неможливо, оскільки він залежить від конкретної зовнішньоекономічної операції та системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податку, повідомляємо про неможливість надати виписки з бухгалтерської документації.
Позивач просив у листі за результатом розгляду наданих документів прийняти рішення про здійснення подальшого митного оформлення згідно ч.1 ст.255 та ч. 3 ст.53 МКУ (а.с.65).
Дослідивши документи, які були надані позивачем ОСОБА_1 митниці в обґрунтування митної вартості товару за митною декларацією №500040001/2016/003302 від 04.05.2016 року, а також інші документи, суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи позивача, що надані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару відповідно до контракту, та відсутність підстав, визначених в ч.3 ст.53 МКУ для витребування митним органом у декларанта додаткових документів, виходячи з наступного.
Зазначення у якості підстави щодо відсутності документів підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару на те, що відповідно проформи інвойсу від 05.02.2016 №LBH160205UALF, яка була надана до митного оформлення, зазначено розмір 30% завдаток, проте у наданому платіжному дорученні від 04.03.2016 №Б/Н вказана сума не відповідає 30% вартості поставки, є неспроможним, оскільки позивачем відповідно до проформи інвойсу оплачений товар у повному обсязі згідно його вартості та кількості двома платіжними дорученнями від 26.04.2016 року та від 04.03.2016 року (а.с.15-16), які надані до митного органу. Вказані обставини не суперечать здійсненню господарської операції та не впливають визначену позивачем митну вартість товару згідно з контрактом. Представником відповідача не спростовано у судовому засіданні, що під час митного оформлення товару позивачем надані платіжні доручення про повну стовідсоткову оплату товару відповідно проформи інвойсу. При таких обставинах, посилання митниці, як на підставу витребування додаткових документів, невідповідність передоплати тридцяті відсоткам вартості поставки є неспроможним.
Також суд вважає необґрунтованим посилання митного органу як на підставі витребування додаткових документів на те, що згідно наданого до митного оформлення контейнерного коносаменту від 28.04.2016 №XV1100BXE та додатку до нього містяться відмінні реквізити, а саме у контейнерному коносаменті зазначено №XV1100BXE а в додатку №XV1100BEX, що унеможливлює встановити достовірність наданих документів, оскільки вказані реквізити свідчать про явну помилку при на печатанні документу та додатку до нього. Крім того, всі надані документи у сукупності до митного органу підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту.
Суд вважає неспроможним посилання митного органу на довідку про транспортні витрати від 28.04.2016 №2649D, в якій зазначено витрати на перевезення 10120 грн, та окремим рядком вказано що вантаж не страхувався, оскільки вказана довідка видана директором ТОВ «ГУД ЛОГІСТІК», позивач же надав до митного органу документи про страхування товару.
При цьому суд вважає обґрунтованим доводи позивача, що відповідач в рішенні про корегування митної вартості товару посилався на п. п.6.3. зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 05.02.2016 №LBH160205UALF у старої редакції, незважаючи на те, що йому був наданий вказаний контракт з доповненнями, внесеними сторонами 02.04.2016 року, та в п. 6.3 зазначено, що договір страхування укладений між ПРАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та страхувальником TOB «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» та страховий поліс від 08.04.2016 року був наданий митному органу.
Позивачем надані ОСОБА_1 митниці в обґрунтування митної вартості товару всі документі, які підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару відповідно до контракту.
Дослідивши надані докази, суд дійшов до висновку, що при прийнятті рішення про корегування митної вартості товарів №500040001/2016/410014/2 від 06.05.2016 року, картки відмови в прийнятті митної декларації №500040001/2016/00064 від 06.05.2016 року та витребуванні додаткових документів щодо митної вартості товарів ОСОБА_1 митницею не дотримано вимог законодавства, оскільки фактично жодної з підстав, які надають митному органу відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ право вимагати від декларанта додаткових документів, митним органом не встановлено.
Вирішуючи спірні правовідносини суд також враховує висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17.06.2015 року по справі за аналогічними правовідносинами за позовом ТОВ «Геліус ЛТД», згідно якого митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, та положення ст.244-2 КАС України, відповідно до якої висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Судом не встановлено підстав для відступу від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.
Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Таким чином, МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідачем не встановлено наявності жодного застереження, визначеного у ч.2 ст.58 МК України, що виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
У рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410014/2 від 06.05.2016 року міститься лише посилання на інші митні декларації без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливає на рівень митної вартості товару.
Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Крім того, суд враховує, що частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по даній справі ОСОБА_1 митниця, яка є суб'єктом владних повноважень, та на яку відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх рішень, якщо вона заперечують проти позову. Суд вважає, що відповідачем неждоведено правомірність прийнятих рішень, які оскаржені позивачем.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд вважає необхідним при розподілі судових витрат стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на користь позивача у сумі 2756,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА» до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про корегування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про корегування митної вартості товарів №500040001/2016/410014/2 від 06.05.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500040001/2016/00064 від 06.05.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_1 митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаполімер Україна» судові витрати у сумі 2756,00 гривень.
Постанову може бути оскаржено до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.
.