Справа № 758/9240/16-ц
про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, зняття арешту з нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м.Києва із заявою, назвавши її «про визначення за кожним із співвласників часток у сумісній частковій власності незаконно відчуженої квартири та виправлення помилок у виконавчому листі».
За вищевказаною заявою ОСОБА_1 просить вилучити з Держреєстру нерухомості та всіх інших реєстрів власність ОСОБА_2 відносно квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право часткової сумісної власності на вказану трикімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 63,20 кв. м., житловою площею 39,75 кв.м. в сумі 199 919.00 грн., що становить 26,55460 % від суми заборгованості, згідно з договором від 09.03.10 року та договором від 12.02.10 р.; визнати за іншими співвласниками також право часткової сумісної власності на вказану квартиру згідно з вищенаведеного розподілу часток співвласників за договором від 09.03.2010 року; видати новий виконавчий лист з урахуванням зауважень, зроблених виконавчою службою Подільського району м. Києва постановою від 29.04.2014 року, та з необхідністю примусового виселення ОСОБА_4 з вищезазначеної квартири і зобов'язати його передати новим власникам ключі від квартири та квитанції про сплату комунальних послуг до моменту виселення; зняти арешт з вищевказаної квартири.
З посиланням на п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказаний позов не оплачений позивачем судовим збором.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.
Відповідно до норм діючого законодавства спори щодо власності є справами, що розглядаються в порядку позовного провадження, а тому ОСОБА_3 необхідно подати належний процесуальний документ - позовну заяву, яка за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України.
Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами у справах позовного провадження є позивач та відповідач.
На порушення вимог ст.119 ч.2 п.2 ЦПК України, звертаючись до суду, позивач не вказав жодної особи (ні фізичної, ні юридичної), до якої він заявляє вимоги, тобто відповідача, та не зазначив повні відомості щодо них та їх місце проживання (знаходження).
Відповідно до ст.120 ч.1 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Положеннями ст. 3 ч. 1 ЦПК України, визначено, що, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_3 не можуть заявлятися вимоги щодо інших співвласників квартири АДРЕСА_3.
Крім того, вимоги позивача стосовно виконавчого листа регулюються положеннями ст.369 ЦПК України та є питаннями, пов'язаними з виконанням судових рішень, а тому не можуть бути заявлені в позовному провадженні.
З урахуванням положень ст. 80 ч. 1 п. 2 ЦПК України, позивачу необхідно визначитись з ціною позову з урахуванням вартості майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так, відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а за вимогу немайнового характеру - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з ціною позову та характером кожної позовної вимоги, та відповідно сплатити судовий збіру встановленому законом розмірі до державного бюджету (отримувач коштів - УДКСУ в Подільському районі м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975298, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213206700008, код класифікації доходів - 22030101), з наданням до суду оригіналу квитанції про сплату.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що відповідно до ст.6 ч.3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, в якій об'єднано дві і більш вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, для розгляду районним судом вищевказаного позову ОСОБА_3 перш за все необхідно визначитись із способом захисту своїх порушених прав, подати уточнену позовну заяву, в якій вказати повне найменування відповідачів,визначитися зі змістом позовних вимог тавикласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з обов'язковим зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, та сплатити судовий збір, виходячи з кількості заявлених позовних вимог.
Крім того, слід звернути увагу позивача, що звільнення від сплати судового збору на підставі п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на який посилається ОСОБА_3, стосується лише позивачів, що є реабілітованими особами відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», та не поширюється на ОСОБА_3
В прецедентних рішеннях Європейського суду з прав людини х зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р.).
На підставі ст. 121 ч.1 ЦПК України вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, -
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, зняття арешту з нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії, надавши позивачеві строк для усунення недоліків в 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачеві.
Ухвала в частині сплати судових витрат може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
СуддяН. М. Ларіонова