ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.08.2016Справа №910/10403/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь»
Про стягнення 5 177 544, 95 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Нечай Р.В., довіреність № 1125/ЮР від 14.01.2016
від відповідача не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь» (далі - відповідач) про стягнення 5 177 544,95 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови кредитного договору № WCLoan/06308 від 26.12.2012р.
Ухвалою суду від 23.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/10403/16 та призначено розгляд на 11.07.2016 р.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи, у зв'язку з відсутністю представника відповідача на 15.08.2016р.
15.08.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно з довідкою Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Публічним акціонерним товариством «Піреус банк МКБ» (надалі - Позивач/Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь» (надалі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № WCLoan/06308 від 26 грудня 2012 року з наступними змінами та доповненнями внесеними згідно Договорів за №№ 1 - 2.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору з урахуванням змін та доповнень внесених згідно Договорів за №№ 1-2 Банк відкриває невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в сумі 2 700 000 (два мільйони сімсот тисяч) грн. на строк з 26 грудня 2012 року по 31 липня 2015 року включно (надалі - «Кредит») у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням згідно цього Договору, своєчасно та в повному обсязі повернути Кредит Банку та сплачувати Банку нараховані за користування Кредитом проценти, своєчасно, у строки, визначені цим Договором, належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором.
Виходячи із матеріалів справи, Позивач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит та всі інші належні до сплати згідно цього Договору платежі у повному обсязі, як це передбачено цим Договором, не пізніше 31 липня 2015 року.
При цьому, Позичальник цим уповноважує Банк та надає свою безумовну і безвідкличну згоду на здійснення Банком розподілу отриманих сум в рахунок виконання Позичальником Боргових зобов'язань на погашення належних до сплати сум (Траншів) за Кредитом, враховуючи, на розсуд Банку, графік погашення відповідного Траншу чи Кредиту, кінцеву дату погашення - виконання Боргових зобов'язань, а також у випадках, якщо Позичальником не вказано на погашення якого саме Траншу перераховано грошові кошти, на що Позичальник уповноважує Банк шляхом підписання цього Договору.
Пунктом 2.2. Кредитного договору передбачено, що датою надання Кредиту (Траншу) вважається дата списання відповідної суми грошових коштів з позичкового рахунку Банка. Датою повернення Кредиту є день виконання Позичальником всіх своїх Боргових зобов'язань перед Банком в повному обсязі.
Виходячи із матеріалів справи, Позичальник не повернув Кредит у сумі 2 700 000 грн. у строк до 31.07.2015р. та починаючи із 01.03.2013р. не було жодного погашення процентів по Кредиту, що відображено у розрахунку заборгованості.
Погашення нарахованих процентів зазначено в пункті 3.2. Кредитного договору, відповідно до якого: проценти, нараховані за період з дати підписання цього Договору до 30.09.2013р. включно, Позичальник зобов'язується сплатити щомісячно рівними частинами, починаючи з 01.10.2013р., та до кінця строку дії Договору, відповідно до умов пп.5.1.50. договору, проценти за користуванням Кредитом, нараховані з 01.10.2013р. Позичальник зобов'язується сплачувати щомісячно в дату сплати Процентів, вказану в п. 1.6. Договору.
Відповідно до п.6.2. Кредитного договору, за несвоєчасне виконання Позичальником боргового зобов'язання повністю або частково, Позичальник сплачує банку пеню за кожний день порушення грошового зобов'язання виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент такої сплати від суми простроченого/несвоєчасно сплаченого платежу.
Внаслідок того, що позичальник не виконав своїх договірних зобов'язань та не повернув позивачу кредитні кошти, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд стягнути з відповідача 2 700 000 грн. борг за кредитом; відсотки за кредитом - 1 657 030,63 грн.; сума пені за простроченим кредитом - 648 890,10 грн., 111 624,22 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського збов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за кредитним договором доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литий камінь» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 62-Б, код ЄДРПОУ 31647631) на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус банк МКБ» (04070, м.Київ, вул. Іллінська,8, під'їзд 7, код ЄДРПОУ 20034231) 2 700 000 (два мільйони сімсот тисяч) грн. борг за кредитом; прострочених відсотків за кредитом - 1 657 030 (один мільйон шістсот п'ятдесят сім тисяч тридцять) грн. 63 коп.; суму пені за простроченим кредитом - 648 890 (шістсот сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 10 коп., 111 624 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 22 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, судовий збір 76 763 (сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят три тисячі) грн. 16 коп.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено: 19.08.2016р. )
Суддя В.І.Мельник