9.5
22 серпня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/971/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за адміністративним позовом Приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон» до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій та скасування акта № 03-21/002 від 08.06.2016,-
19 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон» до Державної фінансової інспекції в Луганській області в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції в Луганській області щодо зроблених розрахунків про зайво сплачені кошти за спожиту теплову енергію на підставі висновків ДП «Розрахунковий центр послуг»;
- скасувати акт Державної фінансової інспекції в Луганській області від 08.06.2016 № 03-21/002 в частині посилання на висновки ДП «Розрахунковий центр послуг» з подальшими розрахунками.
Перевіривши позовну заяву та докази, додані до неї, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в частині вимог скасування акта Державної фінансової інспекції в Луганській області від 08.06.2016 № 03-21/002 у зв'язку з таким.
Відповідно до ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами КАС України до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Верховний Суд України у постанові від 29.06.2014 звернув увагу, що не зважаючи, що за змістом статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, однак суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи, в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи, шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Разом з тим, вимога позивача щодо скасування акта перевірки не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, оскільки акт перевірки - це службовий документ, який фіксує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Він не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які за змістом не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача. Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки не носить обов'язкового характеру для особи, яку перевірено, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акта.
Оскільки оскаржуваний акт не є актом індивідуальної дії, така позовна вимога не може розглядатися адміністративним судом. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13, яка згідно з ч.1ст.244-2 КАС України обов'язкова для врахування усіма судами та суб'єктами владних повноважень.
Крім того, Верховний Суд України у постанові від 24.09.2014 визнав обґрунтованим висновок Вищого адміністративного суду України про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
Пунктом першим частини першої статті 109 КАС України визначений обов'язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Тому, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в частині позовної вимоги про скасування акта Державної фінансової інспекції в Луганській області від 08.06.2016 № 03-21/002 в частині посилання на висновки ДП «Розрахунковий центр послуг» з подальшими розрахунками.
Адміністративний позов в іншій частині позовних вимог відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний позов належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Адміністративний позов підсудний Луганському окружному адміністративному суду.
Підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до статі 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи. З цією метою суд може витребувати документи та інші матеріали.
Керуючись статтями 107, 109, 110 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон» до Державної фінансової інспекції в Луганській області в частині позовних вимог про скасування акта Державної фінансової інспекції в Луганській області від 08.06.2016 № 03-21/002 в частині посилання на висновки ДП «Розрахунковий центр послуг» з подальшими розрахунками.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон» до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дії Державної фінансової інспекції в Луганській області щодо зроблених розрахунків про зайво сплачені кошти за спожиту теплову енергію на підставі висновків ДП «Розрахунковий центр послуг»
Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 вересня 2016 року на 13 год. 10 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, 18.
Позивачу - надати оригінали документів, які додані до позовної заяви в копіях, - для огляду в судовому засіданні.
Відповідачу - у разі невизнання позову надати письмові заперечення та документи, якими вони обґрунтовуються, направлення на проведення ревізії, акт ревізії разом з додатками від 08.06.2016 № 03-21/002, розрахунки сплачених коштів за спожиту теплову енергію, висновки ДП «Розрахунковий центр послуг».
Судове засідання буде проведено одноособово суддею Луганського окружного адміністративного суду Смішливою Т.В.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати сторонам з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Ухвала суду в частині відмови у відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Ухвала в частині відкриття провадження у справі набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Смішлива