10 серпня 2016 р. справа №804/5030/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до відповідача 1 Кабінету Міністрів України, відповідача 2 Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідача 3 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідача 4 Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про зобов'язання вчинити певні дії, -
08 червня 2016 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача 1 Кабінету Міністрів України, Відповідача 2 Секретаріату Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.
Вищевказаний адміністративний позов надійшов на адресу суду засобами телекомунікаційного зв'язку, однак, направлення позову електронною поштою процесуальним законодавством не передбачено, у зв'язку із чим позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що позивачем серед позовних вимог заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, однак не наведено жодного обґрунтування поданого клопотання та не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Згідно з приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина 2 вказаної статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки позивачем не додано жодних доказів тяжкого майнового стану та не наведено обґрунтованих обставин для звільнення чи зменшення розміру сплати судового збору. При цьому, надані копії довідки про отримання субсидії, пенсії не підтверджують тяжкий майновий стан позивача, а лише є підтвердженням здійснених витрат.
Також суд зазначає, частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позивачем не надано доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме надати до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви, а саме оригіналу такої позовної заяви, та її копій для направлення відповідачам по справі;
- документу про сплату судового збору за подачу адміністративного позову немайнового характеру в установленому законом розмірі.
Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1 Кабінету Міністрів України, відповідача 2 Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідача 3 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідача 4 Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк до 05 вересня 2016 року для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви, згідно частини 6 цієї ж статті, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко