36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.08.2016р. Справа № 917/1075/16
за позовом заступника прокурора Миргородської місцевої прокуратури (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Кашинського,1 ) в інтересах держави в особі Сарівської сільської ради ( 37340, с. Сари, вул. Центральна,49, Гадяцький район, Полтавська область)
до Державного підприємства ''Полтавське державне лісогосподарське підприємство
'' Полтаваоблагроліс'' вул. Артема,7/22,м. Полтава
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 екологічна інспекція у Полтавській області, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава,36039
про стягнення 323 324,грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Мусійченко Т.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 посв. №035938 від 05.10.2015р.
від сільської ради -н/б
від відповідача: ОСОБА_3-дов.№2 від 21.01.2016р.
від третьої особи - ОСОБА_4-дов. № 24/01-14/02-20 від 04.01.2016р.
від прокуратури ОСОБА_2 посв. №035938 від 05.10.2015р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 323 324,грн., за відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу
25.07.2016р. представник відповідача подав заяву вхід.№ 9162 канцелярії суду про ознайомлення з матеріалами справи. Суд її прийняв до розгляду, задовільнив та долучив до матеріалів справи-а.с. 35.
26.07.2016р. прокурор відділу прокуратури області ОСОБА_2 на вимогу ухвали суду подав заяву вхід. № 9290 канцелярії суду про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Суд заяву з додатками прийняв до розгляду, розглянув по суті задовольнив та долучив її з додатками до матеріалів справи- а.с. 36-71.
27.07.2016р. за вхід. № 9350 канцелярії суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву з додатками. Суд його прийняв до розгляду, та долучив до матеріалів справи-а.с.77-95.
09.08.2016р. за вхід.№ 9895 канцелярії суду представник Державної екологічної інспекції у Полтавській області ОСОБА_4 подала пояснення з додатками та прохає прийняти їх до розгляду і долучити до матеріалів справи. Суд їх з додатками прийняв до розгляду, та долучив до матеріалів справи- а.с. 106-127.
Сільський голова Сарівської сільради О.Ф. листами від 15.08.2016р. вхід № 10110 та № 10156 від 16.08.2016р. канцелярії повідомив суд про розгляд справи без його участі позов заступника прокурора підтримує -а.с. 128-130.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно приписів статті 75 ГПК України.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані ними додаткові докази, у нарадчій кімнаті господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову.
ОСОБА_1 екологічна інспекція у Полтавській області (далі -Держекоінспекція) на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 08.07.2016 у справі № 917/1075/16. враховуючи відзив відповідача, додатково до пояснень від 25.07.2016 № 2787/0Ы4/02-16 повідомляє наступне.
На виконання постанови старшого слідчого СВ Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції - ОСОБА_5 від 18.02.2015 року про призначення позапланової перевірки Гадяцького агролісництва ДП ПДЛП «Полтаваоблагроліс» (далі - відповідач). Держекоінспекцією в період з 11.03 по 25.03.2015 року проведено позапланову перевірку (акт перевірки від 25.03.2015 року № 17/01-01-14) відповідача в частині Гадяцького агролісництва.
Під час натурного обстеження 12.03.2015 року території Гадяцького агролісницта відповідача за населеним пунктом с. Малі Будища Гадяцького району Полтавської області, старшим дежавним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області - ОСОБА_6, дежавним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Костенком О/В. та громадським інспектором з охорони довкілля ОСОБА_7 в присутності старшого слідчого СВ Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_8, помічника лісничого Гадяцького агролісництва - ОСОБА_9 та майстра лісорозсадника Гадяцького агролісництва- Дем'янка 0.1VL у кв. 34 вид. 23 виявлено наступне:
- незаконне знесення 101 дерева породи дуб до ступеня припинення росту різного діаметру без дозвільних документів (лісорубний квиток);
пошкодження 3 дерев породи дуб до ступеня неприпинення росту різного діаметру;
обдир кори 3 дерев породи дуб до ступеня неприпинення росту різного діаметру.
Під час натурного обстеження Держекоінспекцією 13.03.2015 року в присутності старшого слідчого СВ Гадяцького РВ УМВС України в Полтавській області -ОСОБА_8, лісничого Гадяцького агролісництва - Білоцерківець В,Г., помічника лісничого Гадяцького агролісництва - Дем'янко ОХ)., за межами населеного пункту с. Малі Будиіца Сарівської сільської ради встановлено:
кв. 68 вид 1 - незаконна рубка 1 дерева сосни сироростучої до ступеня припинення росту без дозвільних документів (лісорубного квитка):
кв. 68 вид 2 - незаконна рубка 6 дерев сосни сироростучої до ступеня припинення росту без дозвільних документів (лісорубного квитка):
кв. 67 вид 12 - незаконна рубка 2 дерев сосни сироростучої до ступеня припинення росту без дозвільних документів (лісорубного квитка);
кв. 67 вид 14 - незаконна рубка 4 дерев сосни сироростучої до ступеня припинення росту без дозвільних документів (лісорубного квитка);
кв, 67 вид 21 - незаконна рубка 23 дерев сосни сироростучої до ступеня припинення росту без дозвільних документів (лісорубного квитка).
Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що заготівля деревини з д і йснюється у порядку спеціального використання лісових ресурсів. У відповідності до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом -лісорубним квитком.
У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 105 Лісового кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Згідно зі ст.- і 166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Керуючись «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 Держекоінспекцією розраховано шкоду, заподіяної лісу, яка становить 607 663,83 грн.
Держекоінспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 21/02-08 від 02.04.2015 щодо відшкодування заподіяних державі збитків. На час розгляду справи в суді у Держекоінспекції відсутні відомості щодо сплати відповідачем вказаної суми збитків.
24.09.2015 на адресу Держекоінспекції надійшла вимога прокуратури Полтавської області вих.№ 17/1-0085-15-2 щодо виділення спеціаліста Держекоінспекції для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №. 42015170130000085, участь в обмірі діаметру 43 спиляних дерев за населеним пунктом с Малі Будища Галицького району Полтавської області. 29.09.2015 року за вих.№ 17/1-0085-15-2 надійшла повторна вимога від прокуратури щодо проведення розрахунку шкоди у кв.34 вид. 23 виявлено незаконне спиляння 43 дерев породи ''дуб'' із 101 до ступеня припинення росту різного діаметру без дозвільних документів (лісорубний квиток),що є порушенням ст. 69 Лісового Кодексу України, виявлених в ході позапланової перевірки.
На виконання вищевказаних вимог Держекоінспекцією видано довідку про розмір шкоди відповідно до постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665 на суму 323 324,89 грн.-див.а.с. 124-125;126-127.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що шкода завдана незаконною рубкою,
завдана відповідачу, а не державі то це є хибна позиція відповідача. Оскільки в ході
розгляду кримінальної справи № 526/2346/15-к (провадження № 1 -кп / 526/185/2015) вирок
ід 26 листопада 2015 року Гадяцьким районним судом Полтавської області встановлено, що
бувший працівник ДП ПДЛП «Полтаваоблагроліс» майстер лісу Гадяцького агролісництва
ОСОБА_10Ф.(матеріально відповідальна особа відповідача) та ОСОБА_11 і ОСОБА_12,
ОСОБА_13 з метою власного незаконного збагачення без дозволу (лісорубного квитка) на
ділянці №1 кварталу 34 виділу 23, що знаходиться за межами населеного пункта с. Малі
Будища, Гадяцького агролісництва ДП ПДЛП «Полтаваоблагроліс» здійснив незаконну
порубку 43 сироростущих дерев породи дуб, різними діаметрами та з допомогою трактора
марки ''Т-40'', д/н НОМЕР_1 та автомобіля марки ''ЗІЛ-131'',вантажний самоскид, д/н
ВІ 6173 ВК відтягли спиляну деревину, завантажили на на автомобіль марки ''ДАF'' і
склали на місце яке було вказане ОСОБА_10 чим завдали істотну шкоду державі на
загальну суму 323 324,89 грн./що складає 531 неподатковуваний мінімум доходів громадян-
див. а.с.59-64.
У відповідності до ст. 7,8 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Таким чином, ліси, якщо вони не перебувають у комунальній чи приватній власності, є державною власністю. Під час перевірки документи, які посвідчують право власності відповідача щодо лісів за населеним пунктом с. Малі Будища Гадяцького району Полтавської області, представлені не були,
Відповідачем під час перевірки був наданий Статут, у відповідності до п. 5.6. якого підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети свлєї діяльності та чинного законодавства.
У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи викладене, у відповідача відсутнє право розпоряджання землею та іншими природними ресурсами, а отже відсутнє право власності відносно лісу.
Ст. 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Згідно зі ст. 1 7 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською. Севастопольською міськими державними адміністраціями; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
Отже, відповідач є постійним лісокористувачем. Правовий статус відповідача, визначений ст. 19 Лісового кодексу України не дає підстави стверджувати про його статус власника лісу.
У відповідності до ст. 24. Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону. Ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що ОСОБА_1 та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, збитки, завдані незаконною рубкою, завдані державі та підлягають відшкодування в дохід держави.
Посилання відповідачи на ст. 19 Лісового кодексу України, зокрема щодо права на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством, не виключає обов'язку відповідача відшкодувати збитки, заподіяні лісу внаслідок неправомірної бездіяльності (відсутності заходів по охороні лісу), що призвело до незаконного знесення дерев до ступеня припинення росту.
Посилання відповідача на ст. 35 ПІК України та ст. 62 Конституції України не стосується даного спору, оскільки відповідачем є юридична особа, працівниками якої здійснено злочин.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних збитків є наявність складу правопорушення : протиправна поведінка особи, вина, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди) : за приписами ст. п. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування; якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні обов'язків, передбачених ст. 19, 64, 89, 90 Лісового кодексу України, зокрема, з охорони і збереження лісу, чим лісовому фонду заподіяно шкоду незаконними рубок, що підтверджується актом перевірки від 25.03.2015 року № 17/01-01-14.
Наявність шкоди підтверджується вимогами ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 105. 107 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, у відповідності до яких передбачено розрахунок шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев до ступеня припинення росту
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою підтверджується тим, що невиконання відповідачем обов'язків, передбачених ст. 19, 64, 89, 90 Лісового кодексу України з охорони і збереження лісу призвело до заподіяння лісовому фонду шкоди, яку у відповідності до ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 105. 107 Лісового кодексу України, відповідач зобов'язаний відшкодувати.
У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У відповідності до вироку Гадяцького районного суду Полтавської від 26.11.2015 у справі № 526/2346/15-к, який набрав законної сили, працівника відповідача визнано винним у злочині, передбачено ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ст. 246 КК України як заволодіння та розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинено у великих розмірах, а також у підбурювання до незаконної порубки дерев інших осібу лісах, що заподіяло істотну шкоду державі.
Статтею 35 ПІК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Пунктом 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 передбачено, що при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту; відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Враховуючи вищенаведене, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачи вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов"язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) встановленими судом особами. Посилка відповідача, на ту обставину, що ним заявлявся цивільний позов у кримінальній справі не спростовує наявність вини відповідно до приписів статті 614 ЦК України. На акт перевірки від 25.03.2015 року № 17/01-01-14, та заявлені Держекоінспекцією претензії № 21/02-08 від 02.04.2015до Держекоінспекції не надходило заперечень та відповідей у встановлені строки та порядку - ( див.а.с. 8-17; 18-21)
Викладене кореспондується із висновками, викладеними у постановах ВГСУ від 09.02.2016 року у справі № 907/556/15, від 30.10.2014 року у справі № 909/308/14, від 22.10.2013 року у справі № 909/138/13-п від 29.07.2013 у справі № 5010/1287/2012-П-13/90, від 03.04.2012 року у справі № 5010/2141/2011-23/75, від 30 11.2011 року у справі № 6/102, від 17.09.2012 року у справі № 13/5025/399/12 та від 27.10.2011 у справі № 11/62-10 (у допуску останніх двох справ до провадження ВСУ відмовлено ухвалами ВГСУ від 26.11.2012 року та від 20.01.2012 року відповідно).
Застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України ''Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'' при розгляді справи суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи в їх сукупності. Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідже- ними в судовому засіданні.
Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду..
У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що Позивачем у відповідності до приписів статей 32-34,35-36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази на підставі яких він доводив обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивач та третя особа підтвердилши обґрунтованість заявлених позовних вимог. З врахуванням вищенаведеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з?ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими належними та допустимими доказами, що дають підставу суду задовольнити позов. Стягнути з Державного підприємства ''Полтавське державне лісогосподарське підприємство '' Полтаваоблагроліс'', код ЄДРПОУ № 31758362( вул. Артема,7/22,м. Полтава, 36014) 323 324 грн. 89 коп. шкоди, завданої державі внаслідок незаконної порубки лісу на р/рахунок 33117331700055 Сарівської сільської ради, УДКС у Гадяцькому районі, код ЄДРПОУ № 37937713, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 '' Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності'' символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, МФО 831019.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
При задоволені позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому господарський суд має право покласти Стягнути з Державного підприємства ''Полтавське державне лісогосподарське підприємство '' Полтаваоблагроліс'', код ЄДРПОУ № 31758362( вул. Артема,7/22,м. Полтава, 36014) відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача - ОСОБА_1 підприємства ''Полтавське державне лісогосподарське підприємство '' Полтаваоблагроліс'', код ЄДРПОУ № 31758362( вул. Артема,7/22,м. Полтава в сумі 4849 грн.86 коп. отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава, код ЄДРПОУ №38019510 , МФО 831019, рахунок отримувача 31214206783002 банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 4 - 4-7, 22,27, 28-29, 32 - 34, 35-36, 43, 49, 75, 77,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд,
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства ''Полтавське державне лісогосподарське підприємство '' Полтаваоблагроліс'', код ЄДРПОУ № 31758362( вул. Артема,7/22,м. Полтава, 36014) 323 324 грн. 89 коп. шкоди, завданої державі внаслідок незаконної порубки лісу на р/рахунок 33117331700055 Сарівської сільської ради, УДКС у Гадяцькому районі, код ЄДРПОУ № 37937713, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 '' Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності'' символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, МФО 831019.
3. Стягнути з Державного підприємства ''Полтавське державне лісогосподарське підприємство '' Полтаваоблагроліс'', код ЄДРПОУ № 31758362( вул. Артема,7/22,м. Полтава, 36014) судові витрати в сумі 4849 грн.86 коп. отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава, код ЄДРПОУ №38019510 , МФО 831019, рахунок отримувача 31214206783002 банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 18.08.2016р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.