Справа № 522/26052/15-к
Провадження № 1-кс/522/15480/16
22 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160500002068 від 19.03.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
В ході досудового розслідування встановлено, що 19.03.2015 до Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звернувся ОСОБА_4 із заявою щодо прийняття заходів до невстановленої особи, яка шахрайським шляхом оформила заповіт на будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок, а саме на нерухомість, яку заявник отримав на підставі договору дарування, що нотаріально завірений.
Встановлено, що 08.10.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим номером 501 від 08.10.2014 був посвідчений заповіт, згідно до якого ОСОБА_6 усе своє майно заповідає ОСОБА_7 .
Встановлено, що складення та посвідчення заповіту ОСОБА_6 відбувалось за місцем проживання останньої. За ОСОБА_6 заповіт підписаний сторонньою особою - ОСОБА_8 . Підпис ОСОБА_6 на заповіті відсутній.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2014).
Натепер ОСОБА_7 вступ у спадок не оформлений, оскільки 13.02.2015 щодо зазначеного об'єкта нерухомості мав місце договір дарування, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Так, встановлено, що 13.02.2015 приватним нотаріусом ОСОБА_10 за реєстровим номером 2168 від 13.02.2015 був посвідчений договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_9 ( ОСОБА_11 ) та ОСОБА_4 (Обдаровуваний) про передачу безоплатно у власність земельної ділянки загальною площею 0,0427 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:52:026:0047.
Встановлено, що право власності на зазначену земельну ділянку, а також на 7/20 частин домоволодіння з надвірними спорудами, що на ній розташовані, зареєстроване на ім'я ОСОБА_9 19.01.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.
Підставою для реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно на ім'я ОСОБА_9 був договір дарування від 23.09.2006, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12 за реєстровим номером 1698 (бланк серії ВЕВ № 669495), згідно з яким ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_6 безоплатно у власність 7/20 частин домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0427 га, на якій він розташований.
Згідно відомостей, наданих Київським державним нотаріальним архівом, згідно реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_12 за 2006 рік договір дарування частини домоволодіння та земельної ділянки в АДРЕСА_1 , сторонами якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , 23.09.2006 за реєстром № 1698 нею не посвідчувався.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме на 7/20 частин домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0427 га, на якій він розташований, на ім'я ОСОБА_9 , та подальша передача зазначеного майна у власність ОСОБА_4 , відбулись на підставі документів, що містили недостовірні відомості.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
15 квітня 2016 року було задоволено клопотання ОСОБА_13 про скасування арешту майна та було скасувано арешт нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0427 га кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 за адресою АДРЕСА_1 , який було накладено 14.01.2016 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_14 за клопотанням ОСОБА_15 та 7/20 частин домоволодіння з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0427 га кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 за адресою АДРЕСА_1 , на якій він розташований, який було накладено 01.02.2016 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_16 за клопотанням слідчого.
23.10.2015 року ОСОБА_13 придбав у ОСОБА_17 7/20 часток домоволодіння та земельну ділянку площею 0,0427 га за адресою АДРЕСА_1 , що було посвідчено нотаріальними договорами.
В подальшому ОСОБА_13 вирішив на придбаній земельної ділянці побудувати будинок, для чого замовив будівельний паспорт в Управлінні архітектури м. Одеси та іншу проектну документацію.
13.02.2015 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_9 частину домоволодіння із земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 та між ними було укладено договір дарування, який було посвідчено нотаріусом згідно вимог чинного законодавства.
Після цього, ОСОБА_4 дізнався, що ОСОБА_7 намагається заволодіти цим домоволодінням внаслідок того, що на його ім'я було нібито оформлено заповіт від колишньої власниці цього домоволодіння - ОСОБА_6 у той час, коли в дійсності ОСОБА_9 придбав вказане майно за адресою АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 у 2006 році.
В квітні 2015 року слідчим суддею вже накладався арешт на вказане домоволодіння та земельну ділянку, коли їх власником був ОСОБА_4 , та Апеляційним судом Одеської області ухвалою від 04.06.2015 року цей арешт було скасовано.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України в редакції, яка діяла на час постановления ухвал слідчим суддею. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Вказане майно належить ОСОБА_13 на підставі угод, які згідно з вимог чинного законодавства є чинними.
ОСОБА_13 не є підозрюваним або обвинуваченим по цьому кримінальному провадженню, також не відноситься до кола осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Придбав це нерухоме майно не у особи, яка є підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з вимогами ст. 170 ч. 6 КПК України в редакції, яка діяла на час постановлення ухвал слідчим суддею, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Вислухавши слідчого, а також дослідивши докази, що є в матеріалах кримінального провадження, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - 7/20 частин домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0427 га (кадастровий номер 5110137500:52:026:0047), на якій він розташований, до прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
22.08.2016