Справа № 522/13977/16-ц
Провадження № 2 /522/6869/16
про забезпечення позову
03 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.
при секретарі Скибінській Є. С.,
розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - акціонерного комерційного інвестиційного банку «Укрсіббанк» про стягнення коштів.
Позивач разом із позовом подала заяву, по якій просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю адміністративно-комерційного центру, що належить ОСОБА_2 та розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 17-А та на транспортні засоби Lexus «LX470» реєстраційний номер НОМЕР_1 та Lexus «IS250» реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що відчуження зазначеного майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі у випадку задоволення позовних вимог.
Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, за якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Під час вирішення цього питання суд бере до уваги, що предметом спору між сторонами є грошові кошти, сплачені позивачем за заобовязаннями відповідача за умовами кредитного договору №246-08 МК, в розмірі 120 399, 57 швейцарських франків, то суд вважає, що заява позивача про накладення арешту на вказане майно є обґрунтованою.
Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідача, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення, суд вбачає доцільним задовольнити подану позивачем заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд також виходив із співмірності з заявленими позовними вимогами
Керуючись ст.ст. 3, 11, 57, 154, 208-210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
Заяву позивача - задовольнити.
Накласти арешт на нежитлову будівлю адміністративно-комерційного центру, що належить ОСОБА_2 та розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 17-А
Накласти арешт на транспортні засоби Lexus «LX470» реєстраційний номер НОМЕР_1 та Lexus «IS250» реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але яка може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Суддя А. Ю. Бойчук