Справа № 509/1688/16-ц
22 серпня 2016 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Кочко В.К.,
при секретарі- Задеряка Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, на дії державних виконавців Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області
Заявники звернулися до суду зі вказаною скаргою, зазначивши, що 17.02.2014 року Державною виконавчою службою були відкриті виконавчі провадження стосовно заявників по примусовому виконанню рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2013 року, - на користь стягувача - ПАТ «ОСОБА_3 Аваль».
На виконання цього рішення, постановою державного виконавця від 02.03.2015 року накладений арешт на автомобілі: НОМЕР_1, НОМЕР_2, «ГАЗ-5201», д/н Т1071ОІ, та «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_3, які належать заявникам. 27.03.2015 року зазначені автомобілі оголошені у розшук. Начальник районного відділу Державної виконавчої служби, у відповідях, від 27 квітня 2016 року, відхилив звернення заявників про зняття арешту з транспортних засобів, посилаючись на ст.47 Закону України Про виконавче провадження, та повідомив, що «за завершеним виконавчим проводженням залишився не стягнутий виконавчий збір у сумі 160,92 грн. та 140237, 56 грн.»
Заявники просять визнати протиправними дії Начальника районного відділу Державної виконавчої служби, посилаючись на те, що провадження об'єднані в одне, яке завершено за заявою стягувача від 10.04.2015 року. З копій матеріалів виконавчого провадження, які надійшли до Приморського районного суду міста Одеси на виконання ухвали цивільної справі № 522/9184/15-ц, інших матеріалів цієї справи, вбачатимешсь, що рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2013 року фактично виконувалося добровільно, суб'єктом оскарження примусове стягнення не здійснювалося.
Суб'єкт оскарження - Начальник районного відділу Державної виконавчої служби, доводи заявників не визнав. У поданих суду письмових запереченнях надав перелік дій на виконання рішення суду й зазначив, що, відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження з підстав, передбачених ч.1 ст.47 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява, у якій він заяву підтримав та просив суд розглянути справу у його відсутності.
Представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява, у якій він заяву підтримав та просив суд розглянути справу у його відсутності.
Представник ВДВС у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
17 лютого 2014 року Державною виконавчою службою відкриті виконавчі провадження по примусовому виконанню рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2013 року на користь «ОСОБА_3 Аваль». Постановою державного виконавця від 24 лютого 2014 року виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження.
3 квітня 2015 року «ОСОБА_3 Аваль» відступив права вимоги на користь ПАТ «»Юніон ОСОБА_4» (ПАТ «ЮСБ БАНК»). В той же день, 3 квітня 2015 року, ПАТ «ЮСБ БАНК», уклав договір відступлення від права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профкредит», яка, в свою чергу, також 3 квітня 2015 року, уклала договір відступлення від права вимоги на користь фізичної особи - ОСОБА_5.
Постановою державного виконавця від 13 квітня 2015 року виконавчі документи повернуті ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», за його заявою від 10 квітня 2015 року.
З наданої заявниками копії рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 липня 2016 року по цивільній справі №522/9184/15-ц, вбачатимешсь, що рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 січня 2013 року виконувалося у виконавчому провадженні в добровільному порядку за взаємною згодою сторін. Боржники здійснювали платежі безпосереднє ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», а банк приймав платежі боржника, зараховуючи їх у погашення визнаної судом заборгованості. Застосування сторонами такого порядку виконання рішення суду мало наслідком зменшення заборгованості - з 1 402 375 гривень, до 1 015 000 гривень.
З наданих суб'єктом оскарження заперечень вбачається, що передбачена ч.6 ст.28 Закону «Про виконавче провадження» окрема постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, на прийняття якої встановлений одноденний термін, протягом року не виносилася.
З оглядом на те, що рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 липня 2016 року не набрало законної сили, виникає загроза двократного стягнення із заявників, усупереч вимогам закону «Про виконавче провадження», виконавчого збору, як зверненні первісного кредитора, так і при звернені нового кредитора.
Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218,223 ЦПК України, ст.ст.22,28,47,50,82 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протизаконною вимогу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27 квітня 2016 року, про стягнення виконавчого збору, у сумі 140237, 56 грн.
Зобов'язати начальника Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати арешт, накладений державним виконавцем на автомобілі: НОМЕР_1, НОМЕР_2, «ГАЗ-5201», д/н Т1071ОІ, та «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_3, які належать заявникам.
Зобов'язати начальника Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати постанову державного виконавця, від 27.03.2015 року, - про оголошення автомобілів: НОМЕР_1, НОМЕР_2, «ГАЗ-5201», д/н Т1071ОІ, та «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_3, - у розшук.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: ОСОБА_6