Справа № 521/10835/16-ц
Провадження №2/521/4127/16
29 липня 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді Леонова О.С.,
при секретарі Малиш О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
15.06.2016 р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26.11.2014 року померла її мати ОСОБА_3. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Як спадкоємиця за законом вона в установлений законом строк звернулася до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері.
Проте, державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 їй було видано постанову від 11.11.2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В постанові зазначено, що відповідно до вимог діючого законодавства свідоцтво про право на спадщину видається за наявністю у спадковій справі всіх необхідних документів та відомостей.
Квартира АДРЕСА_2, належала ОСОБА_3 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси справа № 2-3017/2004 від 27.05.2004 року.
Проте вказане рішення Малиновського районного суду м. Одеси, не зареєстроване ні в електронній базі Реєстру прав власності на нерухоме майно, ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В ході розгляду справи позивачем було надано уточнену позовну заяву (вхід. 22.06.2016 року), в якій вона просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом, право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 33,4 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., яку фактично прийняла її мати - ОСОБА_3, яка померла 26.11.2014 року після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла 03.05.2000 року. (а.с. 2-4, 23-25).
Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву (вхід. № 32385 від 22.07.2016 року) з проханням справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши зібрані в справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 26.11.2014 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 398957 (а.с.8).
Позивач ОСОБА_1 доводиться ОСОБА_3 рідною донькою, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії VII-УР № 0992361.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_4.
В установлений законом строк позивач звернулася до нотаріусу про отримання свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з чим Сьомою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 143/2015 до майна померлої 26.11.2014 року ОСОБА_3
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (Стаття 1217 ЦК України)
Згідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом,а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи,визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності зі ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 12.02.2000 року ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_5 придбала квартиру АДРЕСА_5 (а.с.26).
Згідно довідки КП «Бюро технічної інвентаризації» квартиру АДРЕСА_6 станом на 31.12.2012 року зареєстровано 21.02.2000 року в кн. 11 допк.стор.202 р.№350 за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу 12.02.2000 року р.№585 (а.с.60).
27.05.2004 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі за № 2-3017/2004 було встановлено факт прийняття ОСОБА_3 спадку за законом після смерті матері ОСОБА_5 та сестри ОСОБА_7 у вигляді квартиру АДРЕСА_6 (а.с.11)
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_6 не зареєстровано (а.с. 33).
Державним нотаріусом Сьомої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_4 позивачу було видано постанову від 11.11.2015 року про відмову у вчинені нотаріальної дії. В яких зазначено, що відповідно до вимог діючого законодавства свідоцтво про право на спадщину видається за наявністю у спадковій справі всіх необхідних документів та відомостей, п.4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, у тому числі правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно до норми ст. 392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 143/2015 до майна померлої 26.11.2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 було подано заяву № 402 від 18.03.2015 р. до Сьомої одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Крім неї спадкоємців немає.
Таким чином, з вищевикладеного суд приходить до висновку, що іншої форми захисту прав спадкоємця на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_7, окрім визнання права власності на спадкове майно, позивач не має, а тому позов про визнання права власності на спадкове майно має бути задоволено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 10-15, 60, 88, 215, 223 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом, право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 33,4 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м., яку фактично прийняла її мати - ОСОБА_3, яка померла 26.11.2014 року після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла 03.05.2000 року
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: