Справа № 504/2379/16-к
1кп/504/245/16
"19" серпня 2016 р. смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське кримінальне
провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Енгельскенд Шамкірського району Азербайджанської республіки, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, з повною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , навідника 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону, військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України;
Відповідно до Указу виконуючого обов'язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2015 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Так, 01 серпня 2014 року, згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 20 ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації.
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 № 162 від 02 серпня 2014 року, ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 та призначено на посаду навідника 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону вищезазначеної військової частини.
Згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу
військової частини.
Відтак, з 02 серпня 2014 року, тобто з моменту зарахуванняОСОБА_4 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконаннявійськового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і. військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкамвійськовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, діючи на порушення зазначених вимог закону, солдат ОСОБА_4 з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 09 вересня 2014 року самовільно залишив військову частину польова пошта НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно був відсутнім за місцем проходження військової служби до 11.06.2016 року, використовуючи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
11 червня 2016 року приблизно о 14 год. 00 хв. солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи наслідки своїх дій, з'явився до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України за адресою: АДРЕСА_3 та заявив про себе, а також про вчинений ним злочин.
Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний в суді, в інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 3 ст.407 КК України, винним себе визнав повністю, розкаявся та пояснив, що дійсно його01 серпня 2014 року, згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 20 призвано на військову службу під час мобілізації.
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 № 162 від 02 серпня 2014 року, його зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 та призначено на посаду навідника 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону вищезазначеної військової частини.
З 02 серпня 2014 року, тобто з моменту його зарахуваннядо списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконаннявійськового обов'язку - проходження військової служби.
Проте, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 09 вересня 2014 року він самовільно залишив військову частину польова пошта НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно був відсутнім за місцем проходження військової служби до 11.06.2016 року, використовуючи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
11 червня 2016 року приблизно о 14 год. 00 хв. він усвідомлюючи наслідки своїх дій, з'явився до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України за адресою: м. Одеса, вул. Армійська,18 та заявив про себе, а також про вчинений ним злочин. У вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченорго ч. 3 ст. 407 КК України, доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю понад один місяць.
Крім того судом враховується при визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, а також те що він раніше не судимий, має на утриманні одну неповнолітню дитину - сина 16 років, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується добре, вчинений ним злочин віднесений законодавцем до категорії злочинів середньої тяжкості, згідно ст. 12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину .
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Враховуючи наявність цих обставин, що пом'якшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який добре характеризується за місцем служби, суд дійшов висновку, про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 407 КК України без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувались засоби забезпечення кримінального провадження.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КК України, суд,-
Обвинуваченого ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України - звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 ч.1 п.п. 2, 3, 4 КК України - зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1