Справа № 520/2672/16-ц
Провадження № 2/520/2427/16
про залишення позовної заяви без руху
14.03.2016 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Прохоров П. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку, -
В березні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому посилаючись на життєві обставини, невизнання відповідачами його права власності та втрату правовстановлюючих документів на спірне майно, просив суд визнати за ним право власності на 16/25 часток домоволодіння №121 по вул. Костанді у м. Одесі.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 в супереч приписам п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України не вказала ціну позову, та відповідно не надала жодних відомостей щодо такої обставини.
Разом з тим слід зазначити що відповідно до положень ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.
Розмір судового збору визначається у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна. При цьому згідно п. «а» ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Таким чином в обґрунтування ціни позову позивачу слід надати до суду належну оцінку спірного майна або згоду сторін щодо його вартості, однак до матеріалів позову не надано належних відомостей щодо проведення оцінки зазначеного майна компетентними особами та не надано наявності згоди сторін щодо вартості такого майна.
Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Виходячи з викладеного суддя попередньо визначає суму судового збору що підлягає сплаті позивачем за вирішення вимоги майнового характеру в розмірі 6890,00 грн., та зараховує до такої суми 551,20 грн., що сплачено позивачем згідно квитанції від 09.03.2016.
З такого недоплачена частина судового збору складає 6338,80 грн.
При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
На підставі ст. 121 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, або до якої не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку, - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначений недолік позову протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання цієї ухвали - сплатити судовий збір в належному розмірі та надати відповідні докази до суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П. А. Прохоров