Справа № 520/11749/15-ц
Провадження № 2-п/520/41/16
11 лютого 2016 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Прохорова П.А.,
при секретарі - Цвігун А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву відповідачів ОСОБА_1 Вагіф Мамедгулу огли, ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 Вагіф Мамедгулу огли, ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
ОСОБА_6, діючи інтересах ОСОБА_1 Вагіфа Мамедгулу огли та ОСОБА_1 ОСОБА_2, звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі №520/11749/15-ц за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» про стягнення заборгованості, що було постановлено Київським районним судом м. Одеси 30 листопада 2015 року.
Зазначена заява була обґрунтована тим, що відповідачі не отримували судових викликів та повідомлень про розгляд справи, та разом з тим поза увагою суду залишились ряд обставин, що на думку вказаного представника мають істотне значення для правильного вирішення справи - щодо не зазначення у рішення суду суми, що була сплачена позичальником до виникнення простроченої заборгованості, щодо не отримання відповідачами вимог банку про дострокове повернення кредиту та недотримання позивачем при зверненні до суду позасудової процедури дострокового стягнення коштів, закінчення строку на пред'явлення вимог позивачем до поручителів, а також на те, що у рішенні суду вказано про обов'язок виконання рішення суду у іноземній валюті, що на думку представника заявників не відповідає приписам закону.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав заявлені вимоги, просив суд їх задовольнити з наведених у заяві підстав. Інші учасники справи про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, заяв, клопотань або заперечень не надали.
Відповідно до вимог ст. 231 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути зазначену заяву за відсутності інших учасників справи.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлені наступні обставини: заочне рішення по справі № 520/11749/15-ц було ухвалено Київським районним судом м. Одеси 30.11.2015 року.
Відповідно до резолютивної частини такого рішення суд, задовольняючи вимоги позову, вирішив стягнути з відповідачів, солідарно, на користь банку, 155508,82 дол. США, що за курсом НБУ, станом на 24.06.2015 року, еквівалентно 3347439,32 копійки.
Посилання представника заявників на те, що такий виклад суми заборгованості, яка підлягає стягненню є недопустимим - суд до уваги не приймає, оскільки з судової практики та правової позиції судів вищих інстанцій вбачається, що у разі стягнення заборгованості за кредитними договорами, у яких кредит видавався у іноземній валюті за рішенням суду правильним є виклад суми, яка підлягає стягненню саме шляхом зазначення суми у іноземній валюті із зазначенням про гривневий еквівалент таких коштів (на день проголошення рішення).
Щодо доводів заяви про неналежне повідомлення відповідачів, то суд зазначає наступне.
Аркуші справи №81-84 та 92-95 містять відомості про направлення на адреси відповідачів (м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 2, кв. 84), ОСОБА_1 Вагіфа Мамедгулу огли та ОСОБА_1 ОСОБА_2, судових повісток про явку у судові засідання відповідно 13.10.2015 року та 30.11.2015 року.
Вказані поштові направлення були повернені на адресу суду з відмітками про закінчення терміну зберігання.
При цьому суд зазначає, що з аналізу положень ст. 74 ЦПК України вбачається, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, судові повістки надсилаються за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до наданих на запит суду довідок про зареєстроване місце проживання вказаних відповідачів - останні проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 і Петрова, 2, кв. 84 (довідки а.с. 63, 64).
Відомостей про інше місце проживання або перебування відповідачів - суду надано не було, та таким чином суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 Вагіф Мамедгулу огли та ОСОБА_1 ОСОБА_2 вважаються такими, що були повідомлені про розгляд справи відповідно до приписів закону.
Щодо посилань заявників на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості, не дотримав позасудового порядку врегулювання спору то суд зазначає про те, що такі обставини не мають істотного значення для вирішення справи, оскільки відповідне позасудове врегулювання не є обов'язковим. При цьому зауваження представника заявників про відсутність в рішенні суду посилань на розмір вже сплаченої позичальником суми позиви не є належною підставою для перегляду заочного рішення, оскільки при вирішення питання про стягнення заборгованості суд з'ясовує саме фактичний розмір заборгованості, спираючись при цьому на надані сторонами фінансові документи та умови кредитного договору, натомість вже сплачена позичальником сума кредиту значення, окрім випадків коли вона підтверджена належними доказами та спростовує розрахунок заборгованості, - не має.
Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобов'язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Такі засади поширюються як на вирішення справи в цілому, так и на вирішення окремих процесуальних питань, у всіх випадках окрім передбачених законом, де особу звільнено від обов'язку доказування.
Зі змісту положень ст. 232 ЦПК України звільнення заявників від обов'язку доказування перед судом обставин на які він посилається - не вбачається, натомість вбачається, що заявники зобов'язані довести перед судом, що докази, на які вони посилаються, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином законодавчо передбачена попередня оцінка доказів, на які посилаються заявники як на підстави вимог про перегляд рішення, та оцінка їх доказового значення для справи, що дає суду змогу відкинути докази, що не можуть бути прийняті судом при вирішенні справи по суті позовних вимог.
З викладених вище висновків та доводів вбачається що вважати заявників такими, що не з'явилися в судове засідання та не повідомили про причини неявки з поважних причин підстав немає, та разом з тим обставини, на які вони посилаються, в супереч приписам закону - не підтверджені належними доказами, та з такого не можуть бути прийняті судом.
Виходячи з викладеного суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню оскільки з наданих суду пояснень та посилань передбаченої законом сукупності обставин що є підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 74, 208-210, 228, 231, 232 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви відповідачів ОСОБА_1 Вагіф Мамедгулу огли, ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_1 Вагіф Мамедгулу огли, ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка може бути подана до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення цієї ухвали, а особами що не були присутні при проголошенні ухвали - протягом десяти днів з дня, коли така особа отримала її копію.
Суддя Прохоров П. А.