Справа № 500/3935/16-п
Провадження № 3/500/1229/16
Іменем України
22 серпня 2016 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1, що народилася 27 листопада 1982 року, громадянки України, працюючої т.в.о. завідуючої ПП «Оптіма», проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 05 липня 2016 року о 06:10 год. на 137 км. + 500 м. автодороги Одеса - Рені, керуючи автомобілем марки «KIA», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, результати алкотестеру «Drager»№0222 - 0,35‰), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнала в повному обсязі, пояснивши, що дійсно відмовилася від медичного огляду, у зв'язку з тим, що не заперечувала, що напередодні ввечері вона вживала алкогольні напої та не мала часу на проведення огляду у медичному закладі.
Крім повного визнання, вина ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю підтверджується обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалами справи.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилася у присутності двох свідків.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються результатами алкотестеру «Drager»№0222, а також письмовими поясненнями самої ОСОБА_1
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказує на те, що вона вчинила грубе правопорушення.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд відносить щире розкаяння винної.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1, суд також враховує положення ч.ч. 1, 2 ст. 8 КУпАП, відповідно до яких особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
ОСОБА_1 вчинила правопорушення 05.07.2016 р., тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 07.07.2016 р. № 1446-VIII, який набрав чинності з 27.07.2016 р. та яким, зокрема, абзац другий ч. 1 ст. 130 КУпАП був викладений в новій редакції, яка посилює відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим вказаний Закон в силу ч.ч. 1, 2 ст. 8 КУпАП не має зворотної сили, тому підлягає застосуванню ст. 130 КУпАП в попередній редакції, тобто в редакції Закону від 14.07.2015 р. №596-VIII, що була чинною на момент вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1, а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення, як штраф, буде достатнім, таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворих стягнень, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме таких стягнень, як позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративний арешт.
Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 401 КУпАП, стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня 2016 року, що складає 275,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 Кодексу України
про адміністративні правопорушення, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону від 14.07.2015 р. №596-VIII у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_3