Іванівський районний суд Одеської області
смт. Іванівка, вул. Леніна, 81а, 67200, (04854) 3-13-42
Справа №2 - 663 2010 рік
18 жовтня 2010 року Іванівський районний суд Одеської області в складі : головуючого судді Погорєлова І.В.
при секретарі Кухарчик І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом Іванівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю , -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю, мотивуючи тим, що згідно акту перевірки від 19.03.2010р. № 12-18/8 інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості ОСОБА_1, перший раз перебував на обліку в Іванівському районному центрі зайнятості з 10.07.2002 р. по 02.10.2003р., як безробітний та отримував допомогу по безробіттю згідно чинного законодавства.
08.01.2009р. відпові дач вдруге звертався до позивача щодо постановки на облік та отримання допомоги по безробіттю. Інспекцією Одеського ОЦЗ було встановлено те, що в період першого перебування на обліку як безробітного та отримання ним допомогу по безробіттю відповідач з 10.10.2002р. по 28.07.2006р. працював в Досліднім господарстві «Пам'ять чекіста» та Державнім досліднім господарстві «Богунівська еліта» Іванівського району Одеської області на посаді охоронця.
Трудової книжки після зняття з обліку в службі зайнятості, а саме 02.10.2003р., для запису в ній про період перебування на обліку відповідач не надав, у зв'язку з чим спеціалісти центру зайнятості не мали змоги своєчасно виявити факт трудової діяльності відповідача в ДГ «Пам'ять чекіста» та ДДГ «Богунівська еліта» під час перебування на обліку в службі зайнятості.
Директор Іванівського районного центру зайнятості наказом від 10.06.2010р. № 30 прийняв рішення про повернення відповідачем коштів отриманих ним незаконно.
З метою досудового вирішення спору, тобто для вирішення питання добровільного повернення коштів відповідачу надіслали лист-повідомлення та копію наказу Іванівського РЦЗ № 30 від 10.06.2010р. про добровільне повернення коштів. Але не зважаючи на це відповідач по теперішній час так і не повернув до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти незаконно отриманої допомоги, у розмірі -- 1156,46 грн.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання з'явивсь, позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що свідчить письмова заява.
Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 19.03.2010р. № 12-18/8 інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості ОСОБА_1, перший раз перебував на обліку в Іванівському районному центрі зайнятості з 10.07.2002 р. по 02.10.2003р., як безробітний та отримував допомогу по безробіттю згідно чинного законодавства, що
підтверджується наказом Іванівського РЦЗ від 10.07.2002р. № 128/5, витягом з наказів від 10.06.2010р., персональною карткою безробітного від 03.07.2002р №
151100102070301816, додатками до ПКБ про відвідування та нарахування допомоги.
08.01.2009р. відповідач вдруге звертався до позивача щодо постановки на облік та отримання допомоги по безробіттю. Інспекцією Одеського ОЦЗ було встановлено те, що в період першого перебування на обліку як безробітного та отримання ним допомогу по безробіттю відповідач з 10.10.2002р. по 28.07.2006р. працював в Досліднім господарстві «Пам'ять чекіста» та Державнім досліднім господарстві «Богунівська еліта» Іванівського району Одеської області на посаді охоронця, що підтверджується записами у трудовій книжці, яку відповідач надав до центру зайнятості при повторному зверненні, а саме під № 28 від 10.10.2002р.- запис про прийняття на роботу та під № 30 від 28.07.2006р. - запис про звільнення з роботи.
Трудової книжки після зняття з обліку в службі зайнятості, а саме 02.10.2003р., для запису в ній про період перебування на обліку відповідач не надав, у зв'язку з чим спеціалісти центру зайнятості не мали змоги своєчасно виявити факт трудової діяльності відповідача в ДГ «Пам'ять чекіста» та ДДГ «Богунівська еліта» під час перебування на обліку в службі зайнятості.
Відповідно до ч.І ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» - безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
В даному випадку відповідач порушив вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тобто в період перебування з 10.07.2002р. по 02.10.2003р. на обліку в службі зайнятості як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, а саме умисно приховав факт свого працевлаштування та трудової діяльності в ДГ «Пам'ять чекіста» та ДДГ «Богунівська еліта» в період з 10.10.2002р. по 28.07.2006р., у зв'язку з чим сума виплаченої за цей період допомоги по безробіттю склала - 1156,46 грн..
Відповідно ч.З ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч.І ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову,
Керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, ст.ст. 611, 614 ЦК України, ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України від 18.02.2010р. № 1691-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ пов'язаних з соціальними виплатами» суд, -
Позовну заяву Іванівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Іванівського районного центру зайнятості кошти у розмірі - 1156 (одна тисяча сто п'ятдесят шість) гривень 46 коп. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: р/р 37177300900200, одержувач Іванівський районний центр зайнятості, Код 20997828, ГУДК в Одеській області, МФО 828011.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму державного мита в розмірі 51 (п'ятдесят одну) грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Погорєлов І.В.