Іванівський районний суд Одеської області
смт. Іванівка, вул. Леніна, 81а, 67200, (04854) 3-13-42
Справа № 2- 452 2010 року
(заочне)
03 серпня 2010 року Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Погорєлова І.В.
при секретарі Кухарчик І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу посилаючись на те, що 27 вересня 2006 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 з проханням дати в борг під розписку грошову суму, яка на момент подачі позовної заяви загальна сума боргу складала - 87 880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що при розрахунку суми заборгованості він ураховував індекс інфляції, збитки понесені у зв'язку з виплатою кредиту та за розлад психічного стану та пов'язане з ним лікування. За весь період заборгованості до моменту подачі позовної заяви до суду, позивач вважає, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути грошову суму у розмірі 144051,63 (сто сорок чотири тисячі п'ятдесят одна) гривня 63 коп.
У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 надав доповнення до позовної заяви, у якій збільшив розмір відшкодування боргу з урахуванням індексу інфляції, за жовтень, листопад та грудень місяць 2009 року, та умножених на три відсотка річних на загальну сумму 157 141,62 гривні, а також просив стягнути додатково 8 тисяч гривень збитків, загальна сума до відшкодування 165141,62 грн.
Представник позивача, та позивач в судовому засіданні на позовних вимогах наполягали просили позов задовольнити в повному обсязі, надали суду згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив , хоча повідомлений був належним чином, про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем 27 вересня 2006 року, 06 жовтня 2006 року, 25 жовтня 2006 року, 19 грудня 2006 року, 26 січня 2007 року, 23 березня 2007 року, 08 травня 2007 року було укладено договір позики, що підтверджується розписками.
Позивач після закінчення сроків згідно розписок постійно звертався до відповідача з проханням повернути борг, але кошти йому не було повернуто.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Позивач виконав усі умови договору позики надавши відповідачу позику в сумі 87 880 гривень, а відповідач
зобов'язання згідно договору позики виконав частково, відшкодував 13 лютого 2008 року 20 000 гривень, а суму в розмірі 67 880 грн. так і не відшкодував, на неодноразові вимоги кошти не повернув і до цього часу.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, якщо в договорі позики не вказано, що він є безоплатним і проценти на суму позики не нараховуються, то він вважається оплатним, навіть за відсутності в ньому умов щодо конкретно визначеної суми винагороди. Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику. Якщо розмір процентів у договорі не визначений, він визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України і сплачується щомісяця до дня фактичного повернення грошового боргу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.1046 ЦК України За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ст.1049 ЦК України на позичальника покладається обов'язок повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, а також сплатити винагороду ( проценти за користування позикою ), а оскільки відповідач свій обов'язок на протязі тривалого часу добровільно не виконує.
Приймаючи до уваги наведене вважаю, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід задовольнити частково, виходячи із слідуючих обставин.
У судовому засіданні позивачем доведено, що відповідач заборгував йому кошти відповідно до розписок на загальну суму 67 880 гривень. У зв'язку з чим вважаю за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення боргу з відповідача з урахуванням індексу інфляції з 01 вересня 2007 року по квітень 2010 року , на загальну суму 100 963 ( сто тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні ) гривні 44 копійок грн., на користь позивача.
Також вважаю за можливе стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування позикою в розмірі 3 відсотків річних за період користування позикою з 01.10.2007 року по квітень 2010 року, на загальну суму 8 275 (вісім тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень.
Що стосується збитків які поніс позивач з вини відповідача, то суд вважає, що вказані позовні вимоги, не підлягають задоволенню, так як позивач самостійно укладав угоду про надання споживчого кредиту від 28 січня 2008 року, та брав на себе зобов'язання на сплату споживчого кредиту, термін якого на час розгляду ще не закінчився, докази які б підтверджували що збитки позивач поніс саме з вини відповідача суду не надано.
У позовних вимогах про відшкодування 1 499,07 коп. за розлад психічного стану та пов'язаного з ним лікуванням, на думку суду позивачу слід відмовити так як згадані обставини ним не доведенні у судовому засіданні, так позивачем надано фіксальні чеки на придбання ліків, при цьому не надано суду рецепт та висновок лікаря про необхідність застосування позивачем згаданих ліків у зв'язку з розладом психічного стану.
Приймаючи до уваги наведене суд вважає за можливе задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. З, 208, 209. 213 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (що мешкає за адресою: 67252, Одеська обл., Іванівський район, с. Богунове, вул. Леніна, 22) на користь ОСОБА_1, (що мешкає за адресою: 65017, АДРЕСА_1) борг з урахуванням індексу інфляції на суму 100 963 ( сто тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні ) гривні 44 копійок, та відсотки за користування позикою 8 275 (вісім тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень.
В інших позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити, з мотивів наведених у установчій частині рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти дів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Погорєлов І.В.