печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34173/16-к
05 серпня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 №757/33206/15-к на належне ОСОБА_5 майно - земельні ділянки, що мають кадастрові номери 3222486200:03:010:5283, 3222486200:03:010:5284 та знаходяться на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
В обґрунтування доводів клопотання особа, яка його подала, зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, на даний час потреби у застосуванні такого заходу немає, а існування арешту порушує права та законні інтереси ОСОБА_5 як законного власника та добросовісного набувача земельних ділянок.
Так, зазначає, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки вона не була і не повинна була знати про те, що її земельна ділянка може підпадати під дію п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, цивільний позов в рамках кримінального провадження до неї не пред'являвся. Також ОСОБА_5 не перебуває у статусі підозрюваного чи обвинуваченого.
Звертає увагу, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що незастосування арешту майна може призвести до його пошкодження, псування, приховування, знищення. Також вважає, що оскільки згідно фабули кримінального правопорушення воно відбулось в період 2010-2013 років, коли земельні ділянки з кадастровим номерами 3222486200:03:010:5283, 3222486200:03:010:5284 ще не були сформовані, вони не можуть бути предметом кримінального правопорушення.
В судовому засіданні представник особи, що звернулась із клопотанням, вимоги клопотання повністю підтримав та зазначив, що ОСОБА_5 набуло право власності на земельну ділянку у передбачений законом спосіб та є добросовісним набувачем, при не є учасниками кримінального провадження. Звернув увагу, що механізм витребування майна від добросовісного набувача визначений ст. 388 ЦК України, тому мета повернення майна від добросовісного набувача не може обґрунтовувати арешт майна добросовісного набувача в рамках кримінального провадження.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи відсутніми підстави для скасування арешту майна та пославшись на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час триває. Вказав, що земельні ділянки відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є предметом злочину, а необхідність арешту майна полягає в забезпеченні можливості повернення майна державі, оскільки прокурором будуть заявлятися позови про повернення земельних ділянок. На уточнююче питання слідчого судді зазначив, що на даний час у слідства відсутні дані про набуття саме ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки протиправним шляхом, тоді як на даний час злочин розслідується стосовно тих осіб, які незаконно виділяли земельні ділянки. В задоволенні клопотання просив відмовити.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, а також матеріали судової справи №757/33206/15-к, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001049 від 17.10.2013 стосовно службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Київської обласної державної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та інших, які у період 2010-2013 років при наданні згоди на вилучення з постійного користування ДП «НДВАК «Пуща-Водиця» земельних ділянок загальною площею 944,8 га та подальшої передачі вказаних земельних ділянок у приватну власність, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, частинами 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 в рамках означеного кримінального провадження за клопотанням слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 накладено арешт із забороною відчуження і зміни меж земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зокрема на земельні ділянки із кадастровими номерами 3222486200:03:010:5283, 3222486200:03:010:5284.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вказане клопотання подане належною особою, виходячи з матеріалів, долучених до нього, а відтак є прийнятним до розгляду слідчим суддею.
Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.
Так, згідно вказаної норми закону в редакції станом на час розгляду даного клопотання, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначним ст. 98 КПК України, оскільки не є речовим доказом у кримінальному провадженні, та прокурором в даному засіданні не доведено можливість його використання як доказу, не відповідає критеріям ст. ст. 96-2 КК України, крім цього не перебуває у власності підозрюваного, або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації. З огляду на час набуття ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки - в 2015 році, відсутні розумні підстави вважати, що вона здобута ОСОБА_5 кримінально-протиправним шляхом за викладених у фабулі кримінального правопорушення обставин, що мали місце в 2010-2013 роках. Вказане змушує слідчого суддю критично поставитись до доводів прокурора.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на спірне майно, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309, 372, ст.392, ст.532 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015, на земельні ділянки за кадастровими номерами № 3222486200:03:010:5283, № 3222486200:03:010:5284, які знаходяться на території Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, що належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1