справа №619/5405/15-ц
провадження №2/619/726/16
Іменем України
18 серпня 2016 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.
за участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі в приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Судова палата у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснюючи, чи повинен суд з урахуванням положення пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України аналізувати та оцінювати причини поважності повторної неявки належним чином повідомленого позивача про дату судового засідання зазначила, що на відміну від аналогічного положення раніше чинної редакції закону, в якому зазначалось про повторну неявку до суду без поважних причин, у пункті 3 частини першої статті 207 ЦПК України у редакції Закону від 7 липня 2010 року зазначено, що суд залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача.
Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами (частина третя статті 27 ЦПК України).
Положення пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статті 169 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин (пункт 3 частини першої). При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд).
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 157 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина третя статті 89 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (частина друга статті 207 ЦПК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що у судові засідання 22 липня 2016 року, 18 серпня 2016 року представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлвся належним чином.
При цьому, матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача.
Статтею 77 ЦПК України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання.
Отже, позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання повторно без поважних причин не з'явився. Заяву про розгляд справи у відсутність позивача, при розгляді справи після скасування заочного рішення від 15.02.2016 року, до суду не надано.
При цьому, судом неодноразово направлявся запит щодо надання відомостей стосовно укладення з відповідачем договору про реструктуризацію боргу, однак, відповідь суду надана не була, причину не повідомлено. Суд не бере до уваги подане разом з позовною заявою клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, оскільки воно стосується тільки проведення судового засідання 15 лютого 2016 року, на підставі чого ухвалено заочне рішення, яке ухвалою суду від 14.03.2016 року скасовано та справа призначена до розгляду.
З заявою про розгляд справи за відсутності позивача після скасування заочного рішення, банк не звертався.
За таких обставин, процесуальний закон зобов'язує суд залишити позов без розгляду незалежно від поважності причин неявки позивача.
Згідно вимог ч.3 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання.
Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарачій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.
Керуючись ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення
умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня її проголошення Харківському апеляційному суду через Дергачівський районний суд Харківської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. М. Нечипоренко