справа №619/2329/16-ц
провадження №2/619/1300/16
іменем України
16 серпня 2016 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участюсекретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_5, в якому просив визначити для нього строк тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_6, яка померла 26 вересня 2015 року. В обґрунтування позову позивач зазначив, що після смерті матері відкрилася спадщина на все майно померлої. За життя померлою було залишено заповіт на позивача та його сестру ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є спадкоємцями померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Після звернення позивача до Державної нотаріальної контори 28 березня 2016 року, йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори чи до відповідальної особи органу місцевого самоврядування із заявою про прийняття спадщини з причин: початково він мав намір звертатися із заявою про прийняття спадщини до ОСОБА_4 селищної ради, але відповідальна особа (секретар селищної ради) впродовж останнього місяця спливання строку для прийняття спадщини знаходилась на лікарняному; відвідавши 26 березня 2016 року (у суботу) Дергачівську державну нотаріальну контору з'ясувалося, відповідно до режиму роботи, що розміщений біля входу в контору, прийом громадян ведеться з понеділка по п'ятницю а субота та неділя вихідні дні. З цього ним було зроблено висновок, що він може звернутись із заявою про прийняття спадщини до Дергачівської державної нотаріальної контори в понеділок 28 березня 2016 року в порядку ч.5 ст.254 ЦК України. Однак 28 березня заяву нарочно в нотаріальній конторі не прийняли, він був змушений направити заяву до нотаріальної контори поштою. Перші 5 місяців перебігання строку для прийняття спадщини не звертався до нотаріуса чи відповідальної особи селищної ради через значну заклопотаність та велике навантаження за місцем роботи, маючи намір реалізувати своє право на прийняття спадщини впродовж останнього місяця строку.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради Дергачівського району Харківської області не з'явився, селищний голова подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутність представника ради, проти задоволення позову не заперечувала.
У судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити, справу просила розглядати у його відсутність.
Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серія V-УР №0593365 ОСОБА_3, народився 16.08.1963 року, його батьками є: батько - ОСОБА_8, мати - ОСОБА_6.
Згідно свідоцтва про смерть серія І-ВЛ №506077, ОСОБА_6 померла 26 вересня 2015 року.
Згідно листа завідуючої Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області №1429/01-16 від 29.07.2016 року, згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №44611245 від 29.07.2016 року спадкова справа після смерті 26 вересня 2015 року ОСОБА_6 не заводилась, свідоцтво про право спадщини не видавалось.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст.1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на статтю 1272 ЦК України, якою передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у
матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про
визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що 26 вересня 2015 року померла ОСОБА_6, яка є матір'ю позивача. Згідно наданих доказів, спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, свідоцтво про право спадщини не видавалось.
В абз.6,7 п.24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 строк на прийняття спадщини пропустив з поважних причин.
З огляду на викладене, суд визначає позивачу додатковий строк один місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла 26 вересня 2015 року, терміном один місяць з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є. А. Болибок