Справа № 308/5291/16-ц
05.08.2016 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.07.2016 року відкрито провадження у цивільній справі №308/5291/16-ц за вказаною позовною заявою.
Позивачем у прохальній частині позовної заяви зазначено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на все майно, належне ОСОБА_2 в межах суми стягнення 104285,58 грн., оскільки невжиття таких заходів може призвести до чергового порушення прав позивача та охоронюваних інтересів, приховування відповідачем майна та коштів і зробить неможливим виконання рішення суду.
Крім того, 05 серпня 2016 року через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову з аналогічним клопотанням.
За положеннями ст. 151 ЦПК України, суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.
Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
До поданої заяви не надано жодного доказу того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову за поданою заявою.
Керуючись ст. ст. 151-153, 208-210, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.М. Світлик