Номер справи137/2371/13-к
23.04.2014
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
адвоката: ОСОБА_5
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вилкове Килійського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, за національністю українець, не одруженого, судимого Біляєвським районним судом Одеської області 06 листопада 2013 року за ч. 2 ст. 186 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч.2 КК України;
06 листопада 2013 року ОСОБА_4 було засуджено Біляєвським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
11.02.2013 року приблизно о 1-й годині , ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повторно, маючи умисел на таємне викрадення майна з ринку сувенірних товарів, що розташований на 321 кілометрі автошляху Стрій - Кіровоград - Знам'янка, в с.Громадське Літинського району Вінницької області, на автомобілі ОСОБА_6 «АУДІ А-6», де попередньо на державний номерний знак НОМЕР_1 встановили номерний знак Республіки Польща НОМЕР_2 , під'їхали до зазначеного ринку. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшовши до під навісу ринку, маючи умисел на таємне заволодіння майном, почали знімати зі стелажів хутряні вироби, одяг, шкіру тварин. ОСОБА_7 в цей час сів за кермо вищезазначеного автомобіля та в разі викриття ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мав сприяти їх швидкому зникненню з місця вчинення злочину. Під час вчинення крадіжки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були помічені продавцем ринку ОСОБА_8 , яка в словесній формі намагалась припинити їх протиправні дії. ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що їх дії були помічені під час вчинення крадіжки майна, продовжили заволодіння майном, при чому ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та почав допомагати спільникам завантажувати викрадене. Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрито викрали 9 шкір з овчини білого кольору, 1 шкіру коров'ячу чорно-білого кольору, 4 спортивні куртки жовто-блакитного кольору, 35 хутряних жилетів біло-сірого кольору, 5 хутряних жилетів дитячих, 18 пар дитячого хутряного взуття, 1 подушку у формі «Жіночої груди», три ковдри, чим заподіяли приватному підприємцю ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 20970 гривень, а також - сумку жіночу шкіряну чорного кольору, де знаходились грошові кошти в сумі 3000 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , чим заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_8 на суму 3000 тисячі гривень. З викраденим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину на автомобілі «АУДІ А-6», державний номерний знак НОМЕР_1 , зникли.
Крім цього, 18.11.2012 р. ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_6 , реалізовуючий свій злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, приблизно в 21-00 годин знаходячись біля будинку №24-б по вул. Оранжерейній у м. Одесі, побачили припаркований біля будинку легковий автомобіль марки «ВАЗ 2106», білого кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 і вирішили викрасти з зазначеного транспортного засобу акумуляторну батарею, розраховуючи на те, що поблизу нікого немає і їх дії залишаться не помітними.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , реалізовуючи свій умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна прослідували до припаркованого автомобіля і відкривши дверцята автомобіля, виявили, що в салоні перебуває потерпілий ОСОБА_10 .
Усвідомлюючи, що таємно викрасти майно з автомобіля вони не зможуть, продовжили здійснювати свій умисел при цьому розуміючи відкритість своїх дій, ОСОБА_6 розвернувши потерпілого ОСОБА_10 до себе обличчям, застосував до нього насильство, що не є небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, вдарив його не менше двох разів кулаком в область обличчя. ОСОБА_4 згідно відведеної ролі, під час того як ОСОБА_6 утримував потерпілого ОСОБА_10 в салоні автомобіля, усвідомлюючи відкритість своїх дій, за допомогою наявних при собі кусачок перекусив клема акумуляторної батареї, тим самим викрав майно належне гр. ОСОБА_11 , матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень, а гр. ОСОБА_10 заподіяли фізичну шкоду. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном втекли, розпорядившись ним на свій розсуд.
18.11.2012 року ОСОБА_4 вступив у попередню змову із ОСОБА_6 , спрямовану на викрадення чужого майна, а саме реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, приблизно в 22-00 годин знаходячись біля території екіпажу ОНМА, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Маловського,10, побачили потерпілого ОСОБА_12 і вирішили викрасти належне йому майно, але так як на вулиці було багато людей, вони вирішили простежити за ним і в найближчому малолюдному місці пограбувати його. Прослідував за потерпілим на територію екіпажу ОНМА, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Маловського,10, в той момент, коли ОСОБА_12 піднявся сходами, ОСОБА_6 підійшов з боку спини до потерпілого і розгорнувши його до себе обличчям, застосував до нього насильство, яке не є небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, вдарив його один раз кулаком в обличчя з лівого боку. У подальшому, щоб уникнути опору, з боку потерпілого завдав ще один удар кулаком в область обличчя. ОСОБА_4 згідно відведеної ролі, під час того як ОСОБА_6 наносив удари руками в область голови потерпілому, дивився за навколишнім оточенням, щоб у випадку наближення людей попередити його. Далі здійснюючи свій злочинний намір, і усвідомлюючи відкритість своїх дій, ОСОБА_4 під час того, як потерпілий був притиснутий до стіни і ОСОБА_6 з метою придушення можливого опору з боку потерпілого, наносив йому удари руками, не менше двох разів в область обличчя, відкрито викрав майно, що належить гр. ОСОБА_12 , а саме: мобільний телефон «Київстар», сірого кольору, вартістю 900 гривень, а також гаманець, комбінованого червоно-чорного кольору, з логотипом «Феррарі», вартістю 100 гривень, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 450 гривень, завдавши йому матеріальної шкоди на загальну суму 1450 гривень. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном втекли, розпорядившись ним на свій розсуд.
Під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро каявся та пояснив, що обставини, що викладені у обвинувальних актах повністю відповідають дійсності. Він усвідомив протиправність своїх дій та просив суд не застосовувати щодо нього сувору міру покарання. ОСОБА_4 пояснив, що із потерпілим вони відшкодували завдану шкоду.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , надали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій до обвинуваченого не мають. Потерпілі ОСОБА_10 Мазур ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у судове засідання не з'явилися, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому за згодою сторін кримінального провадження, суд ухвалив кримінальне провадження розглянути за їх відсутності.
Враховуючи, що ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, його покази в судовому засіданні суд вважає достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з"ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин та роз"яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений провторно за попепередньою змовою групою осіб.
Обираючи покарання ОСОБА_4 , виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує те, що він вчинив тяжкий злочин , як особа за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
За відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , у якості обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом"якшують його покарання, суд враховує щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим.
Суд вважає, що достатнім для виправлення, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень ОСОБА_4 може бути покарання пов'язане із його відбуванням у місцях позбавлення волі, погодившись із позицією сторони обвинувачення, висловлених у судових дебатах щодо частково приєднання покарання, призначеного за вироком Біляєвського районного суду Одеської області у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України.
Ураховуючи, що процесуальні витрати на користь держави у повному обсязі у розмірі 2817, 10 грн. стягнуто із засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вироком Літинського районного суду від 28.11.13 р., то стягувати такі із ОСОБА_4 підстави відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішено за вироком Літинського районного суду від 28.11.13 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 373-374 КПК України:
Визнати винуватим ОСОБА_4 1994.04.28 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом часткового складання покарання за вироком Біляєвського районного суду Одеської області та призначити у виді позбавлення волі строком на 5 років та 6 місяців.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати тримання під вартою. Заставу у сумі 22940.00 грн. повернути ОСОБА_15 (т.1 а.с. 295).
Строк відбування покарання рахувати від 06 листопада 2013 року. У строк відбування покарання зарахувати строк затримання з 11.02.13 року по 28.02.13 року ( т.1 а.п. 54-56, 181-184, 298).
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана учасниками судового провадження після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1