Номер справи137/164/14-к
13.02.2014
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Літина кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 119 КК України;
29.10.2013 року приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_4 , після вживання алкогольних напоїв перебуваючи на узбіччі дороги поряд із автобусною зупинкою, що навпроти будинку культури по вул. Леніна, в с. Микулинці Літинського району Вінницької області, спровокував суперечку із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відчуваючи до ОСОБА_6 раптово виниклу неприязнь, не передбачаючи настання тяжких наслідків для життя та здоров'я ОСОБА_6 хоча повинен був і міг передбачити можливість падіння останнього і настання від цього суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті, правою рукою наніс удар ОСОБА_6 в ліву частину голови, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав спиною на асфальтове покриття, вдарившись при цьому головою об асфальтове покриття та отримав закриту черепно-мозкову травму. 30.10.2013 року каретою швидкої медичної допомоги ОСОБА_6 був госпіталізований до Літинської районної лікарні, після чого 31.10.20013 року був доставлений до відділення реанімації Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка, де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 924 від 09.12.2013 року в ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововилива в м'які покрови голови відповідно потилично-тім'яній ділянці зліва; субдуральної гематоми над лівою потилично-скронево-тім'яною ділянкою об'ємом до 70 мл.; вогнищ субарахноідального крововиливу в лобних, потиличних ділянках обох півкуль, тім'яній ділянці правої півкулі, скроневій ділянці лівої півкулі, на базальній поверхні обох півкуль та навколо мозочка, внутрішньошлуночкової гематоми з проривом в субдуральний простір; синець на обличчі та садна на верхніх кінцівках.
Черепно-мозкова травма виникла від дії твердого тупого предмету має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв'язку із смертю.
Смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась, набуханням та здавленням головного мозку.
Під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро каявся та пояснив, що він разом із потерпілим та іншими знайомими на автозупинці с. Микулинці Літинського району розпивали спиртні напої, після чого між ним та ОСОБА_6 виникла суперечка, під час якої він штовхнув у обличчя ОСОБА_6 , внаслідок чого той впав та втратив свідомість. На нього налили води та він прийшов до свідомості та пішов додому. Обвинувачений пояснив, що він не мав наміру на такі дії та наслідки та не бажав таких наслідків. Обвинувачений позовні вимоги в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди визнав частково, пояснюючи, що частину коштів на поховання збиралися жителями села.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що про обставини вчинення кримінального правопорушення він знає від жителів села та ці обставини такі як пояснив обвинувачений. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовільнити. ОСОБА_5 пояснив, що послуги щодо поминального обіду надавало Войнашівське СТ »Фортуна» Барського району Вінницької області, яке доставляло поминальний обід із Барського району в с. Микулинці Літинського району своїм транспортом.
Враховуючи, що ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, його покази в судовому засіданні суд вважає достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з"ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин та роз"яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
Дії ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України, тобто вбивство через необережність.
Обираючи покарання ОСОБА_4 , виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує те, що він вчинив злочин середньої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризуються негативно, раніше не судимий та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
Не зважаючи на те, що кримінальне провадження не містить доказів перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення кримінального правопорушення, однак обвинувачений у судовому засіданні пояснив та підтвердив факт вживання ним спиртних напоїв перед вчиненням кримінального правопорушення, а тому обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого суд рахує - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд рахує - щире каяття.
Не зважаючи на те, що у судовому засіданні прокурор висловив позицію про те, що обвинуваченому може бути призначено покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК України, суд, ураховуючи вказані обставини вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів має бути покарання у виді обмеження волі із його реальним відбуттям.
Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог, то суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно до п п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001 та 1 від 27.02.2009 }, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 2 ЗУ “Про поховання та похоронну справу” поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ухвали Верховного Суду України від 29.09.10 року по справі № 6-3531 св 10 понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання.
Виходячи із вказаних норм та ухвали Верховного суду України витратами на поховання є витрати, які понесені з моменту смерті ОСОБА_6 до поміщення труни з його тілом у могилу, а тому суд відхиляє доводи цивільного позивача про стягнення на його користь із обвинуваченого витрат на поминальний обід у сумі 6000 грн.
Поряд з цим, заподіяння матеріальної шкоди частково доведено у судовому засіданні доказами про витрати на лікування та поховання, що підлягає задоволенню.
Доказів, що підтверджують витрати на правову допомогу відсутні, що виключає можливість їх стягнення із обвинуваченого на користь потерпілого.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна потерпілому, то суд вважає, що кримінальним правопорушенням обвинувачений заподіяв йому таку шкоду, так як потерпілий переніс моральні переживання та страждання внаслідок втрати рідної людини та таку шкоду, суд оцінює в 20 тисяч грн., що відповідає вимогам вказаних норм ЦК України та Постанови ПВС України.
Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України;
Визнати винуватим ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років обмеження волі.
На користь ОСОБА_5 із ОСОБА_4 стягнути 5347,53 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовити.
Речові докази: спортивні штани, матерчату жилетку, три порожні скляні пляшки- ємн. по 0.5 л. від горілки « Пшенична» та одну алюмінієву банку з-під напою « Рево» знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана учасниками судового провадження після його проголошення. проголошення.
Суддя: ОСОБА_1