"18" серпня 2016 р.Справа № 916/1798/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Дніпро”
до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод” ПАТ „УДП”
про стягнення 48450 грн. передоплати
Суддя Малярчук І.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 27.04.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності №Д/ЮС-07 від 11.01.2016р.; ОСОБА_3, згідно довіреності №Д/ЮС-30 від 07.04.2016р.
В судовому засіданні 18.08.2016р. приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 27.04.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності №Д/ЮС-07 від 11.01.2016р.; ОСОБА_3, згідно довіреності №Д/ЮС-30 від 07.04.2016р.
Суть спору: про стягнення з ПАТ „УДП” на користь ТОВ „Альянс-Дніпро” 48450грн. передоплати за послуги.
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 21.01.2013р. між ТОВ „Альянс-Дніпро” та Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод” ПАТ „УДП” укладено договір №047/4, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу послуги з підйому судна на сліп, стоянка на сліпі, причальна лінія, послуги плавкрану, вартість яких сторонами обумовлена договором на суму 48450грн., яка була сплачена позивачем у повному обсязі. Позивач вказує, що оскільки сторони не досягли згоди щодо конкретного строку виконання робіт, сплив час, що зумовив втрату позивачем інтересу в отриманні від відповідача послуг, позивач звертався до відповідача із вимогами про повернення передоплати, однак, відповіді на них не отримав.
Відповідач просить у задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі, подав заперечення на позов від 28.07.2016р. за вх.№18891/16, де вказує, що у договорі сторони не визначили, які саме судна ставитимуться на стоянку та в які строки, 48450 грн. є попередньою договірною вартістю послуг, а не твердим грошовим зобов'язанням. Відповідач визнає, що отримав від позивача суму попередньої оплати вартості послуг в розмірі 48450грн., але зазначає, що додаткові угоди між сторонами щодо судна-об'єкту послуг, обсягу послуг та терміну їх виконання не укладались, покладаючи провину за це на позивача, як замовника послуг. Відповідач вказує, що ним було виконано на користь позивача послуги, обумовлені договором №047/4 від 21.01.2013р., на загальну суму 25350грн., про що сторонами 30.03.2013р. складено та підписано відповідний акт.
Одночасно, відповідач у відзиві виклав клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, так як акт приймання виконаних послуг сторонами підписано 30.03.2013р., то за умовами п.2.4. договору №047/4 від 21.01.2013р. відповідач на протязі 3-х банківських днів мав повернути різницю між фактично сплаченою сумою та вартістю наданих послуг, тобто, до 03.04.2016р. включно, отже, позивач був обізнаний про порушення відповідачем його прав через неповернення загаданої різниці, через що строк позовної давності сплив 03.04.2016р., тоді як фактично позов поданий лише 01.07.2016р.
Клопотання позивача від 04.07.2016р. за вх.№2-35201/16 про проведення судових засідань у справі в режимі відеоконференції задоволено ухвалою суду від 05.07.2016р.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:
21.01.2013р. між Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод” ПАТ „УДП” та ТОВ „Альянс-Дніпро” було укладено договір №047/4, згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги (підйом судна на сліп, стоянка на сліпі, причальна лінія, послуги плавкрану „СПК 1/35”) замовнику для виконання замовником зварювальних та корпусних робіт на об'єктах замовника у попередній кількості 323тонни за цінами згідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором. Обсяг послуг виконавця по кожному об'єкту визначається окремо замовником, про що складається додаткова угода до даного договору. Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р. (п.п.1.1., 1.2., 8.1. договору).
Загальна попередня договірна вартість послуг згідно п.1.1. складає: 48450грн., у т.ч. ПДВ - 8075грн. Фактична вартість послуг буде визначена і відображена окремо в „Акті про здачу виконаних послуг”, виходячи з обсягу виконаних послуг. Договірна вартість повинна бути оплачена замовником виконавцю у наступній послідовності: 30% від загальної попередньої договірної вартості замовник сплачує виконавцю протягом 10-ти банківських днів після початку надання послуг виконавцем. Підстава для оплати - підписаний договір, рахунок виконавця. Остаточний розрахунок здійснюється замовником виконавцю протягом 10 днів після підписання Акту про здачу виконаних послуг. Підстава для оплати - Акт про здачу виконаних послуг, рахунок виконавця. У разі, якщо послуга не надана, або надана частково, виконавець зобов'язаний повернути замовнику різницю між сплаченою сумою та сумою, на яку виконані послуги на протязі 3-х банківських днів з моменту закінчення терміну виконання послуг, узгодженого сторонами (п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.4. договору №047/4 від 21.01.2013р.).
Відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору №047/4 від 21.01.2013р. термін виконання послуг для кожного об'єкта встановлюється за погодженням сторін, виходячи з обсягу послуг, та вказується в додатковій угоді до цього договору. Виконані послуги приймаються обов'язковим складанням „Акту про здачу виконаних послуг”, який підписується замовником і виконавцем.
Також, сторонами додатком до договору №047/4 від 21.01.2013р. підписано прейскурант на надання послуг, де визначено загальну вартість 48450грн., яку позивачем сплачено у повному обсязі, про що свідчить виписка ПАТ АБ „Укргазбанк” по рахунку ТОВ „Альянс-Дніпро” за 30.01.2013р.
На підтвердження наявних у нього заперечень відповідач подав акт від 30.03.2013р. про здачу виконаних послуг по договору №047/4 від 21.01.2013р. від 30.03.2013р., який підписаний сторонами та містить відбиток печатки ТОВ „Альянс-Дніпро”, відповідно до якого позивач набув у відповідача послуги (підйом судна на сліп, стоянка на сліпі, причальна лінія, послуги плавкрана „СПК 1/35”) для виконання замовником зварювальних та корпусних робіт для „Плавкран-2000” та т/х „Чапаевск” у кількості 169тон на загальну суму 25350грн., у т.ч. ПДВ - 4225грн. В акті зазначено, що послуги виконані у повному обсязі та замовник до виконавця претензій не має.
Позивачем надсилались відповідачу претензія №26-12 від 26.12.2013р. та вимога про повернення суми передоплати №271-2016 від 01.06.2016р., доказів надання відповіді на які з боку відповідача суду не надано.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ПАТ „УДП” в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод” ПАТ „УДП” 48450грн. передоплати неправомірними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).
За положеннями ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на думку суду, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме, договір №047/4 від 21.01.2013р., виписка ПАТ АБ „Укргазбанк” по рахунку ТОВ „Альянс-Дніпро” за 30.01.2013р., акт від 30.03.2013р. про здачу виконаних послуг, що засвідчує виконання послуг відповідачем на суму 25350грн., з врахуванням визначення у п.2.4. договору обов'язку виконавця повернути різницю між фактично оплаченою замовником сумою та сумою вартості фактично наданих послуг, є частково правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача саме 23200грн. заборгованості, що становить різницю у вартості наданих послуг та фактично здійсненої позивачем оплати.
Зважаючи на встановлене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 25350грн. за недоведеністю та необґрунтованістю.
З огляду на заявлення відповідачем клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд проаналізував наступні положення законодавства, а саме, ст.256 ЦК України, якою визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст.257 ЦК України).
Згідно до ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.254 ЦК України).
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.267 ЦК України).
Отже, згідно із п.2.4. договору №047/4 від 21.01.2013р., з огляду на те, що послуги відповідачем надані 30.03.2013р. згідно акту про здачу виконаних послуг, відповідач мав у триденний строк, тобто, до 03.04.2016р. включно, повернути решту коштів, сума яких перевищує вартість наданих послуг, однак, цього не зробив, отже, позивач з 04.04.2016р. є обізнаним про невиконання відповідачем даного обов'язку, з врахуванням чого, а також клопотання відповідача, не доведення позивачем поважності причин пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 23200грн. та застосовує до цієї частини позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності, у зв'язку чим відмовляє у задоволенні позовних вимог на суму 23200грн.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, суд повністю відмовляє ТОВ „Альянс-Дніпро” у задоволенні позову про стягнення з ПАТ „УДП” в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод” ПАТ „УДП” 48450грн. передоплати.
Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за розгляд даного позову в сумі 1378 грн., відноситься на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Відмовити ТОВ „Альянс-Дніпро” у задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 19 серпня 2016 р.
Суддя І.А. Малярчук