01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
17 серпня 2016 року К/800/19266/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016
у справі № 810/339/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс»
до 1. Державної фіскальної служби України
2. Головного управління ДФС у Київській області
3. Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 (про повернення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 про залишення постанови Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 без змін у справі № 810/339/16.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2016 відмовлено податковому органу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк до 12.08.2016 для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.07.2016 податковим органом подано клопотання, в якому повторно ставиться питання про звільнення від сплати судового збору з аналогічних підстав, що й попереднє, та у задоволенні якого відмовлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2016. Будь-яких інших підстав та доказів у клопотанні не наведено.
З огляду на вказані обставини, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору та повторно зазначає таке.
Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).
Отже, клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.
Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.07.2016 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 18.07.2016, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області повернути скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного І.В. Борисенко
суду України