18 серпня 2016 року м. Київ К/800/3928/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні),
Ємельянової В.І.,
Олексієнка М.М.,
секретаря судового засідання Ковтонюка С.Д.,
за участю представників позивача - адвокатів Білостоцького С.М., Возняка О.Г., представника відповідача - Стадник О.І.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_7 до Державної судової адміністрації України, третя особа - Голова Львівського апеляційного господарського суду Плотніцький Борис Дмитрович, про визнання наказу протиправним,
за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року,
встановив:
У жовтні 2015 року керівник апарату Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_7 звернулась з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) про визнання протиправним та скасування наказу ДСА України від 09 жовтня 2015 року № 646-к «Про притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності».
Зазначала, що відповідачем пропущено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскаржуваний наказ прийнятий без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, без дотримання вимог Законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу законів про працю України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДСА України від 09 жовтня 2015 року № 646-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_7».
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, третя особа - Голова Львівського апеляційного господарського суду Плотніцький Б.Д. оскаржив його до апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушенням апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить його судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Скаргу мотивує тим, що третя особа безпідставно допущена судами до участі у справі, оскільки клопотань про її залучення не подавалось, відповідна ухвала суду також відсутня. Апеляційний суд не дослідив порядок застосування до позивача дисциплінарного стягнення, зокрема в частині проведення службового розслідування. До позивача безпідставно вжито заходів дисциплінарного впливу на підставі наказу від 20 квітня 2015 року, який скасовано та який не має юридичних наслідків. Крім того, зазначає, що минули передбачені КЗпП України строки притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності.
В запереченні на касаційну скаргу третя особа - Голова Львівського апеляційного господарського суду Плотніцький Б.Д. просить відхилити касаційну скаргу та залишити рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Справа вирішується за відсутності позивача, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, та за відсутності Голови Львівського апеляційного господарського суду Плотніцького Б.Д., від якого надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що ОСОБА_7 працює на посаді керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду.
20 квітня 2015 року позивачем винесено наказ № 06-04/108 про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу документального забезпечення Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_9 у вигляді оголошення догани.
За результатами судового оскарження цього наказу постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року у справі № 813/2199/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, позов ОСОБА_9 задоволено. Визнано протиправними дії керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_7 щодо прийняття наказу від 20 квітня 2015 року № 06-04/108 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_9.». Визнано протиправним та скасовано наказ від 20 квітня 2015 року № 06-04/108. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_9 73,08 грн сплаченого судового збору.
У справі № 813/2199/15 встановлено, що під час прийняття наказу від 20 квітня 2015 року №06-04/108 позивачем не перевірено змісту норм, на які посилався скаржник, та не взято до уваги статтю 109 ГПК України; не проведено службового розслідування для встановлення ступеня вини кожного задіяних у спірних правовідносинах працівників; при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, тому застосоване позивачем до ОСОБА_9 дисциплінарне стягнення не відповідає ступеню тяжкості проступку та заподіяній шкоді.
17 вересня 2015 року Голова Львівського апеляційного господарського суду Плотніцький Б.Д. звернувся до ДСА України із поданням № 06-15/116/15 про застосування до керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани з підстав неналежного виконання нею службових обов'язків, яке полягало у виданні протиправного наказу, що спричинило накладення догани на ОСОБА_9 та стягнення з Державного бюджету України на користь останньої суми судового збору.
30 вересня 2015 року листом Державної судової адміністрації України № 8-16398/15 позивачу було запропоновано надати пояснення стосовно фактів, викладених у поданні Голови Львівського апеляційного господарського суду Плотніцького Б.Д.
09 жовтня 2015 року наказом в.о. голови ДСА України № 646-к керівнику апарату Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_7 було оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, а саме: видання протиправного наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на начальника відділу документального забезпечення суду ОСОБА_9 та стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_9 суми судового збору, що встановлено судовими рішеннями у справі № 813/2199/15.
Догана оголошена на підставі статей 147-149 Кодексу законів про працю України та статті 14 Закону України «Про державну службу».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку мало місце 20 квітня 2015 року - дати прийняття ОСОБА_7 наказу стосовно ОСОБА_9 Третя особа, як керівник суду, був обізнаний про обставини справи №813/2199/15 з травня 2015 року, однак подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення направив лише 17 вересня 2015 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 148 КЗпП України. Відповідач не провів службове розслідування, не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, розмір заподіяної позивачем шкоди, її волевиявлення щодо добровільного відшкодування суми судових витрат та її попередню роботу. Також відсутнє будь-яке рішення щодо обґрунтованості застосування до позивача догани, а не більш м'яких стягнень, визначених статтею 14 Закону «Про державну службу». Станом на час прийняття оскаржуваного наказу ДСА України, наказ від 20 квітня 2015 року №06-04/108 скасовано, отже такий наказ вже не створює правових наслідків і не може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Апеляційний суд з такими висновками не погодився, вважав, що дисциплінарне стягнення було накладене не головою Львівського апеляційного господарського суду, а ДСА України, якому стало відомо про вчинений ОСОБА_7 проступок із подання голови Львівського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2015 року. Оскаржуваний наказ прийнято відповідачем у межах встановлених КЗпП України строків, а вчинення позивачем протиправних дій щодо видачі наказу від 20 квітня 2015 року встановлено судовими рішеннями у справі № 813/2199/15.
Статтею 147 Кодексу законів про працю України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
В силу статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час накладення на ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення) голова Державної судової адміністрації України застосовує до керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників заохочення або накладає дисциплінарні стягнення за поданням голови відповідного суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова апеляційного суду вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.
Підставою для притягнення ОСОБА_7 до відповідальності та оголошення їй догани в оскаржуваному наказі ДСА України визначено неналежне виконання службових обов'язків, що полягало у виданні протиправного наказу від 20 квітня 2015 року № 06-04/108, який спричинив накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани до начальника відділу документального забезпечення суду ОСОБА_9 та стягнення з Державного бюджету на користь ОСОБА_9 суми судового збору.
Тобто, днем вчинення позивачем дисциплінарного проступку вважається 20 квітня 2015 року, а датою його виявлення є день набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2199/15, де встановлено незаконність дій позивача, - 10 вересня 2015 року.
Про ці обставини ДСА України як органу, уповноваженому застосовувати до позивача дисциплінарні стягнення, стало відомо з подання Голови Львівського апеляційного господарського суду Плотніцького Б.Д. від 17 вересня 2015 року.
Враховуючи, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня його виявлення, однак не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, при винесенні оскаржуваного наказу ДСА України не порушило строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 148 КЗпП України.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_7 дисциплінарного стягнення, ДСА України виконало вимоги статті 149 КЗпП України, а саме: отримало від позивача письмові пояснення щодо обставин проступку; врахувало при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошено в наказі та повідомлено працівнику під розписку від 13 жовтня 2015 року, що підтверджується особистим підписом позивача в наказі.
Необґрунтованими є доводи ОСОБА_7 про те, що відповідачем не було проведено службове розслідування, оскільки таке може проводитьсь за наявності обставин, визначених у пункті 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950, або на вимогу особи, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.
У зв'язку з цим апеляційний суд правильно зазначив, що відповідачем не встановлено підстав для проведення службового розслідування, а позивач не вимагала його проведення.
Та обставина, що наказ керівника апарату ОСОБА_7 від 20 квітня 2015 року скасований у судовому порядку не означає, що він не може породжувати будь-яких негативних наслідків для позивача, крім того, ця обставина підтверджує незаконність дій позивача під час прийняття такого наказу.
У зв'язку з наведеним, касаційний суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ ДСА України від 09 жовтня 2015 року № 646-к «Про притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності» відповідає вимогам законодавства про працю України, прийнятий у встановлений строк та з дотриманням встановленої процедури.
Щодо незаконного, на переконання позивача, допуску Голови Львівського апеляційного господарського суду до участі у справі, слід зазначити, що про намір участі останнього як третьої особи у справі позивач самостійно зазначила в адміністративному позові, у зв'язку з чим він був залучений до справи.
Також безпідставними є посилання касаційної скарги на пропуск третьою особою строку апеляційного оскарження, оскільки рішення окружного суду надійшло на адресу Львівського апеляційного господарського суду 28 грудня 2015 року, і апеляційна скарга подана у встановлений строк - 30 грудня 2015 року, що підтверджується конвертом.
Стосовно решти доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права під час апеляційного розгляду справи, то вони не призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: Черпак Ю.К.
Ємельянова В.І.
Олексієнко М.М.