16 серпня 2016 року м. Київ К/800/22173/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив :
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення-відповідь управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 24 березня 2015 року № 4-71 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку заробітної плати та видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 13 вересня 1986 року по 02 жовтня 1986 року. Зобов'язано управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області провести позивачу перерахунок заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13 вересня 1986 року по 02 жовтня 1986 року та видати відповідну довідку для пред'явлення її до органів управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії з урахуванням Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 щодо роботи у вихідний день, тобто з урахуванням доплати за роботу у вихідні дні (14,21,28 вересня 1986 року ) - в подвійному розмірі; наказу Міністерства внутрішніх справ СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року щодо виплати подвійного окладу, виходячи із розрахунку посадового окладу в подвійному розмірі та кратності 4 (чотири) відповідно до зони небезпеки (III зона небезпеки) та абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС. Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524- 156 ( у0524400-86 ); розпорядження Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 року № 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530-рс (530-86-р) щодо збільшення окладу до 15 %. В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі, поданій (зданій на пошту) 12 серпня 2016 року, позивач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції. Одночасно заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 7 липня 2015 року у відкритому судовому засіданні за участю сторін. Повний текст постанови апеляційного суду виготовлено 10 липня 2015 року, направлено позивачу 15 липня 2015 року та отримано ним 17 липня 2015 року.
Отже, строк на оскарження постанови апеляційного суду закінчився 30 липня 2015 року.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС України представник позивача мав право отримати копію судового рішення після його виготовлення у повному обсязі, тобто з 11 липня 2015 року. В такій ситуації копія судового рішення стороні, яка була присутня в судовому засіданні, не надсилається, а може бути видана особі за її заявою (частина п'ята статті 167 КАС України). Доказів неможливості своєчасного отримання копії ухвали апеляційного суду позивачем не надано.
Частиною третьою статті 167 КАС України передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді.
Таким чином, копія судового рішення направлена стороні у встановлений законом 3-денний строк (з урахуванням вихідних днів 11 і 12 липня 2015 року).
Вперше, із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2015 року позивач звернувся 28 жовтня 2015 року, проте ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2015 року К/800/45762/15 його касаційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження, зобов'язано позивача надати докази щодо проходження лікування (довідка лікаря, листок непрацездатності тощо). Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2015 року, позивач отримав 14 листопада 2015 року, однак недоліки, зазначені у ній, не усунув, тому ухвалою судді цього ж суду від 14 березня 2016 року позивачу відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі частини 4 статті 214 КАС України.
Вдруге, із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2015 року позивач звернувся 12 серпня 2015 року. Вважає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, виготовлений 10 липня 2015 року, надіслано на його адресу 15 липня 2015 року, отримано ним 17 липня 2015 року, а з 18 липня 2015 року по 05 серпня 2015 року він перебував на лікуванні в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4608, яку він додає до касаційної скарги.
Однак, такі доводи позивача не свідчать про поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки з 06 серпня 2015 року по 28 жовтня 2015 року та з 15 листопада 2015 року по 12 серпня 2016 року він не вчинив жодних дій на подання касаційної скарги, а зазначені періоди часу є явно неспіврозмірними із встановленим законом строком касаційного оскарження та невиправдано перевищеними в такій ситуації для вчинення необхідної процесуальної дії.
Тому посилання позивача на поважність пропуску строку касаційного оскарження у зв'язку з перебуванням на лікуванні з 18 липня 2015 року по 05 серпня 2015 року є необґрунтованими.
Отже, позивач пропустив строк касаційного оскарження, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не грунтуються на законі та доданих до касаційної скарги матеріалах, інших поважних причин пропуску встановленого законом строку позивач не навів та доказів на підтвердження їх поважності не надав.
За змістом частини четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Виходячи з наведеного та вимог статті 108, частин третьої і четвертої статті 214 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження їх поважності.
3. Роз'яснити, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак