16 серпня 2016 року м. Київ К/800/20216/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Бухтіярової І.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015
у справі № 818/953/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області щодо обліку в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром» заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 6419561,08 грн.; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо погашення за рахунок поточних платежів підприємства заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 6419561,08 грн. та зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області провести коригування в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром» шляхом зменшення заборгованості підприємства по земельному податку з юридичних осіб на суму 6419561,08 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в березні 2014 року між ПАТ «Сумихімпром» та ДПІ у м. Сумах проведено звірку розрахунків платника з бюджетом по земельному податку з юридичних осіб за період 01.01.2013 по 28.02.2014, за результатами якої складено акт від 20.03.2014 № 1842-20.
За даними податкового органу, зазначеними в акті, заборгованість позивача по земельному податку з юридичних осіб станом на 01.01.2013 склала 8882895,67 грн., а за даними ПАТ «Сумихімпром» заборгованість станом на 01.01.2013 склала 2463334,59 грн.
Різниця між даними податкового органу та даними підприємства складає 6419561,08 грн., які обліковуються відповідачем в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром».
В обґрунтування правомірності обліку заборгованості з земельного податку в сумі 6419561,08 грн. відповідач посилається на укладені ДПІ у м. Сумах із ПАТ «Сумихімпром» договори про розстрочення податкового боргу від 01.04.2011 № 18, від 31.05.2011 № 30 та від 25.06.2011 № 32.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2011 Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення № 9 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2999900,00 грн. з 16.05.2011 по 15.12.2011, яким розстрочено своєчасно несплачене узгоджене зобов'язання з земельного податку, що виникло на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.11.2009 № 0010351502/0/75910, від 13.11.2009 №0010341502/0/76911 та від 30.12.2010 № 0011671502/0/99479. Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та позивачем був укладений договір про розстрочення податкового боргу № 18 від 01.04.2011.
31.05.2011 Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення № 20 про розстрочення податкового боргу з земельного податку на суму 2990000,00 грн. з 30.06.2011 по 30.12.2011, яким розстрочено своєчасно несплачений податковий борг по земельному податку, що виник на підставі самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період листопад-грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року. Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та позивачем укладено договір про розстрочення податкового боргу № 30 від 31.05.2011. Рішеннями перенесено терміни сплати розстрочення податкового боргу, зокрема, всі строки сплати з 30.06.2011 по 31.10.2011 були перенесені на 30.12.2011.
25.06.2011 Державною податковою адміністрацією України в Сумській області прийнято рішення № 23 про розстрочення податкового боргу по земельному податку на суму 2999900,00 грн. з 15.07.2011 по 15.12.2011, яким розстрочена своєчасно несплачена позивачем сума податкового боргу з земельного податку, що виникла на підставі самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, та нарахованої пені в сумі 694270,11 грн. Відповідно до вказаного рішення між ДПІ в м. Суми та позивачем укладено договір про розстрочення податкового боргу № 32 від 25.06.2011. Рішеннями від 30.11.2011 було перенесено терміни сплати розстрочення податкового боргу, зокрема, строки сплати з 15.07.2011, з 15.09.2011, та з 17.10.2011 були перенесені на 15.12.2011.
Однак, матеріали справи свідчать, що 24.10.2011 господарським судом Сумської області було прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ПАТ «Сумихімпром» та з 24.10.2011 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.
Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Отже, у випадку несплати податку (самостійно визначеного у відповідному розрахунку) заборгованість виникає по кожному місяцю окремо.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані рішення про розстрочення податкового боргу з земельного податку, що виник на підставі розрахунків, поданих відповідачем, прийнято податковим органом після того як виник податковий борг та наступив термін його сплати.
З огляду на те, що заборгованість підприємства зі сплати земельного податку виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, суди дійшли вірного висновку, що вказана заборгованість є конкурсною і повинна заявлятись в межах порушеного провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».
Укладення договорів розстрочення не змінює юридичну природу виникнення податкового боргу, оскільки згідно з п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є лише перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно із п. 100.3 ст. 100 Податкового кодексу України розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами ст. 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.
З урахуванням наведених норм, суди дійшли вірного висновку про те, що сплата сум податкового боргу ПАТ «Сумихімпром», яка виникла до порушення справи про його банкрутство, може бути розстрочена тільки шляхом укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника.
Отже, несплачені суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб мали бути включені в кредиторські вимоги та подані до господарського суду в порядку ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.
Отже, не включення суми розстроченого податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, що виник до порушення у справі про банкрутство позивача, до конкурсних кредиторських вимог не надає права податковому органу застосовувати п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України з огляду на положення ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.
Таким чином, заборгованість, яка виникла до порушення у справі про банкрутство позивача, не є його поточною заборгованістю, оскільки договори розстрочення податкового боргу не змінюють правову природу його виникнення.
З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром».
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) І.О. Бухтіярова