Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
16 грудня 2010 року справа №2а-14196/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Горбенко К.П., Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 фінансів України, ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року (в повному обсязі складена 20 вересня 2010 року) у справі № 2а-14196/10/0570 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 фінансів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у справі № 2а-14196/10/0570 адміністративний позов позивача задоволено частково, а саме :
визнано неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 фінансів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_3 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу та грошового забезпечення в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а також додаткового посадового окладу, премій, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати у відповідний період, що виплачується при наданні чергової відпустки, щомісячного довічного грошового утримання працюючого судді з 19 серпня 2009 року;
стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_3 недоплачену заробітну плату з 19 серпня 2009 року, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат та з 22 травня 2008 року недоплачені надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а також стягнути недоплачені додатковий посадовий оклад, премії, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати у відповідний період, що виплачується при наданні чергової відпустки, щомісячне довічне грошове утримання працюючого судді з 19.08.2009 року;
зобов'язано ОСОБА_2 фінансів України профінансувати вказані виплати;
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 фінансів України, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги до відповідачів у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 09.01.2004 року працює на посаді судді Кіровського районного суду міста Макіївки, що підтверджено копією трудової книжки завіреною керівником апарату цього суду. Позивачу присвоєно 2 кваліфікаційний клас.
Заробітна плата позивача обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332,00 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про Державний бюджет України на 2006-2010 роки, що призвело до недоотримання нею заробітної плати за період, починаючи з 01.01.2006 року.
Відповідно до ст. 44 Закону № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 514 “Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України ”, посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01.06.2005 визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів ” (яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Відповідно до зазначеної схеми посадовий оклад даного судді складає 7,5 мінімальних розмірів заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 41 наступного змісту: “Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться ”.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 “Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів ” в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865”та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ”.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 встановлено, що Кабінет Міністрів України, в порушення п. 14 ст. 92 Конституції України, вийшов за межі своєї компетенції та перебрав на себе функцію законодавця щодо встановлення розмірів посадових окладів суддів, поставивши в залежність виплату заробітної плати суддям від розмірів мінімальної заробітної плати, з одночасною забороною їх перерахування, чим допустився обмеження гарантій незалежності і недоторканості суддів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правові акти, якими, зокрема, є і постанови Кабінету Міністрів України, розповсюджують свою дію на невизначене коло осіб, тому, ототожнення часу втрати чинності нормативно-правовим актом з часом його прийняття ставить під сумнів правомірність дій не лише державних органів, а і невизначеного кола осіб, на яких розповсюджував свою дію вказаний нормативно-правовий акт.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 не вирішено питання щодо повороту виконання судового рішення, тобто Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів ” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865”та пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ” втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.
Отже, з моменту втрати чинності пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ”, а саме з 19 серпня 2009 року, відповідачі ОСОБА_2 фінансів України, Державна судова адміністрація України та ТУ ДСА в Донецькій області зобов'язані були застосовувати Постанову № 865 в первісній редакції.
Статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI передбачено розміри мінімальних заробітних плат на 2009 рік. Так, станом на 1 липня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650грн.
Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року становить 744 грн., а з 1 січня 2010 року встановлено на рівні 869 гривень.
ОСОБА_4 суддів України від 27.06.2008 № 105 зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 та за період з 2005 по 2008 роки, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.
Відповідно до п.1 Положення про ОСОБА_2 фінансів, затвердженого Указом Президента № 1081/99 від 26 серпня 1999 року, ОСОБА_2 фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Згідно з пунктом 2 Положення № 1081 Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
У межах своїх повноважень Мінфін України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Визнання незаконним пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865”та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ” в частині встановлення розміру посадового окладу суддям виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні є підставою для збільшення фінансування судової системи в частині збільшення асигнувань на заробітну плату суддів.
Статтею 130 Конституції України та статті 118 Закону України “Про судоустрій України” забезпечення належного фінансування та умов функціонування судів покладено на державу, що передбачає окреме визначення у Державному бюджеті видатків, у тому числі на соціальне забезпечення суддів.
Статтею 126 Закону України “Про судоустрій України ” встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.
В порушення вимог ст. ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулася з бюджетним запитом до ОСОБА_2 фінансів України для подальшої підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Державного бюджету України, чим порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п. 11 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України).
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 фінансів України, ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року (в повному обсязі складена 20 вересня 2010 року) у справі № 2а-14196/10/0570 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 фінансів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року (в повному обсязі складена 20 вересня 2010 року) у справі № 2а-14196/10/0570 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 фінансів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : О.П. Лях
ОСОБА_5
ОСОБА_6