Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 грудня 2010 року справа №2а-6314/10/1270
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенко Д.В., Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року по адміністративній справі №2а-6314/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльність, та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те що, він з 3 червня 2008 року працює на посаді судді апеляційного суду Луганської області та має загальний стаж роботи суддею біля 7 років, та вислугу років - 11 років і 7 місяців. З 18 травня 2007 року йому присвоєно третій кваліфікаційний клас судді, а з 26 березень 2010 року - 2 кваліфікаційний клас.
Позивач вказав, що йому було встановлено оклад, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 332 гривні. В подальшому перерахування розміру окладу, згідно вимогам Закону України «Про статус суддів» та схемам посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року не здійснювались. Зазначені обставини, на думку позивача, призвели до значного зменшення розміру його заробітної плати, що є порушенням конституційної гарантії незалежності суддівської влади. Просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів апеляційного суду Луганської області, Міністерства фінансів України з не нарахування та невиплати йому заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати та зобов'язати виплатити недоплату.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_2 з 19.08.2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 в редакції станом на 31.12.2005, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення ОСОБА_2 із зазначенням розміру заробітної плати виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 3 червня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за третій кваліфікаційний клас; визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 3 червня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу станом на момент проведення виплат, а з 03 червня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Зобов'язано апеляційний суд Луганської області провести перерахунок ОСОБА_2 надбавки за вислугу років з 03 червня 2008 року у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Зобов'язано після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу; зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати; ОСОБА_3 судову адміністрацію України зобов'язано виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_4 надбавки від посадового окладу за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас з 03.06.2008, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог позивачу було відмовлено.
Не погодившись з рішенням Луганського окружного адміністративного суду, відповідачі по справі, а саме: ОСОБА_3 судова адміністрація України та Міністерство фінансів України, подали апеляційні скарги, в яких просили постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_3 судова адміністрація України в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначила, що згідно ч. 1 ст. 121 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року № 3018-3, суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених ОСОБА_3 бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку встановленому Бюджетним кодексом України. Кошториси на відповідні бюджетні роки подавались згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до якої не внесені зміни в зв'язку з прийнятими судами рішеннями. Асигнування на виплати, що заявлені позивачем, не були передбачені в Державному бюджеті України на 2005-2010 роки, а відтак і в кошторисах видатків відповідних бюджетних установ, ДСА України як розпорядник бюджетних коштів позбавлений можливості витрачати бюджетні кошти на інші цілі та в інших межах, ніж передбачені кошторисами. Фонд заробітної плати використано у повному обсязі відповідно до кошторисних призначень, кредиторська заборгованість відсутня, що підтверджується звітом про виконання загального фонду кошторису установи та звіту про заборгованість бюджетних установ.
Міністерство фінансів України в своїй апеляційній скарзі зазначило, що частиною 4 статті 51 Бюджетного кодексу України відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів. З 1 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених в Державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є ОСОБА_3 судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. В свою чергу ДСА України мала була розробити бюджетний запит, у якому би обґрунтувала необхідність виділення коштів з державного бюджету на відшкодування у відповідні роки недоотриманої заробітної плати суддям, які працювали на посаді судді у зазначений період. Відповідно до ч. 2 ст. 35 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів. Бюджетний кодекс України та Положення про Міністерство фінансів України не передбачають підстав для фінансування заборгованості заробітної плати з міністерства на користь позивача, тому позовні вимоги до Міністерства фінансів України задоволенню не підлягають.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 з 3 червня 2008 року працює суддею апеляційного суду Луганської області, при цьому, його заробітна плата обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 31 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі Законів України про ОСОБА_3 бюджет України на 2006-2010 роки. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя, та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів», яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року, було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.
Розміри посадових окладів керівників та суддів апеляційних судів викладено у додатку 4 вказаної постанови та залежать від груп міст.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 614 «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці» Луганську область за оплатою праці віднесено до групи «поза групою».
Таким чином, відповідно до додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 з 01 січня 2006 року посадовий оклад судді апеляційного суду Луганської області становить 9,5 розмірів мінімальних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме: постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішенням суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з цього моменту втрачає чинність пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому відповідачі ОСОБА_3 судова адміністрація України, Міністерство фінансів України та Апеляційний суд Луганської області зобов'язані були застосовувати постанову № 865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 19 серпня 2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України "Про ОСОБА_3 бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., з 1 січня 2010 року в розмірі 869 грн., з 1 квітня 2010 року - 884 грн., а з 1 липня 2010 року - 888 грн.
Таким чином, невиплата позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року, є звуженням його законного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов'язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
Позивач у позові, крім перерахунку заробітної плати з урахуванням розміру посадового окладу, розрахованого виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, ставить питання про перерахунок надбавки за вислугу років відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року.
Так, ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» було передбачено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Законом України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, однак не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 справа № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України також і положення пункту 61 розділу II Закону України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
Таким чином, зміни до абзацу 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», внесені Законом України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», втратили чинність 22 травня 2008 року.
Відповідно до п. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій в Україні», Рада суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань, здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність, та виконує інші функції.
Відповідно до ст. ст. 32-37 Бюджетного кодексу України, на Міністерство фінансів України покладено обов'язок щодо складання проекту закону про ОСОБА_3 бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.
Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.
Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України (стаття 111 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до Указу Президента № 182 від 03.03.2003 року, ОСОБА_3 судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.
Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що ОСОБА_3 судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, а згідно до приписів статті 58 Бюджетного кодексу України є розпорядником коштів , а тому зобов'язане організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про ОСОБА_3 бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.
Тобто, ОСОБА_3 судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів, що не було виконано в порушення вимог ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, а тому порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п. 11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 9 червня 2004 року № 82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів» обов'язок подавати штатні розписи до Державної судової адміністрації України із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на Апеляційний суд Луганської області, який і здійснює фактичну виплату заробітної плати позивачу. Зазначені повноваження сторонами не оспорюються. Однак, зміни до штатних розписів не вносилися.
З огляду на зазначене, ОСОБА_3 судовою адміністрацією України, Міністерством фінансів України, Апеляційним судом Луганської області не було своєчасно здійснено відповідного перерахунку посадового окладу та грошового забезпечення позивачу, оскільки нарахування заробітної плати та грошового утримання з 19.08.2009 року здійснювалось на підставі скасованого пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865.
На підставі вищезазначеного, судова колегія дійшла до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови немає.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року по адміністративній справі № 2а-6314/10/1270- залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року по адміністративній справі № 2а-6314/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльність, та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Судді: Д.В. Ляшенко
ОСОБА_5