Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
14 грудня 2010 року справа №2а-2798/10/1270
зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги: ОСОБА_2, Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі № 2а-2798/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок посадового окладу та надбавки за вислугу років
ОСОБА_2 звернулась до суду з позивом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання неправомірними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати заробітної плати у період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року; зобов'язання відповідача провести з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року перерахунок посадового окладу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законами України «Про Державний бюджет України на 2006-2009 роки» і Законом України від 20.10.2009 року «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», та у розмірі не меншому ніж 50% посадового окладу Голови Верховного Суду України, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 514 від 30.06.2005 року, і щомісячної надбавки за вислугу років з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний класс, тобто у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.08. 2010 року у справі № 2а-2798/10/1270 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_2 з 19.08.2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат; з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 10 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; з 03 серпня 2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області провести ОСОБА_2 перерахунок з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 10 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; з 03.08.2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; з 19.08.2009 року перерахунок заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведення виплат з 19.08.2009 року з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Позивач не погодилась з вказаним рішення суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду , прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області також не погодився з постановою суду першої інстанції. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що схеми посадових окладів суддям всіх рівнів встановлювались Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Закону України “ Про судоустрій в Україні” Державна судова адміністрація забезпечує діяльність судів загальної юрисдикції. Територіальні управління отримують кошти від ДСА і виконують функції розпорядників певних бюджетних коштів і фінансують суди на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків у межах річної суми видатків,передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік , в порядку , встановленому Бюджетним Кодексом України. Просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.
Закон України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15.12.1992 року (далі - Закон № 2862-ХІІ) визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно Конституцією України та законами України, якими гарантовано незалежність і недоторканість суддів (частина перша статті 126 Конституції України). Згідно з частиною першою статті 130 Основного Закону, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Проблемою даного спору є правомірність дій відповідача щодо не проведення перерахунку посадового окладу позивача у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, щомісячної надбавки за вислугу років з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Колегією суддів досліджені матеріали справи та встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 2004 року працює на посаді судді Лутугинського районного суду Луганської області.
Заробітна плата позивача обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про Державний бюджет України на 2006-2008 роки.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.
З врахуванням статусу позивача, як професійного судді, якому гарантовано належне фінансове та матеріально-технічне забезпечення (ч. 1 ст. 130 Конституції України, ст. 3 Закону № 2862-ХІІ), держава взяла на себе обов'язок забезпечити реалізацію цих гарантій, а тому вони не можуть бути звужені або скасовані іншими нормативними актами (ч. 3 ст. 22 Конституції України). При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права.
Зазначена правова позиція викладена в практиці Європейського Суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), яка обумовлена принципом юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, а також принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку реалізацію гарантій незалежності суддів, включаючи заходи правового захисту матеріального і соціального забезпечення, тому невиконання такого публічного зобов'язання є протиправним.
Відповідно до додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2006 № 865 «Про оплату праці суддів», посадовий оклад суддів місцевих судів становить - 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що на рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни,що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.
Колегія суддів зазначає, що саме з даного моменту втрачає чинність пункти 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому відповідачі зобов'язані були застосовувати Постанову № 865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати на дату 19.08.2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України від 20.10.2009 року № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., а з 1 січня 2010 року в розмірі 869 гривень.
Тобто, не нарахування позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19.08.2009 року є звуженням його природного права на отримання належної заробітної плати від держави, як конституційної гарантії, пов'язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне:
Відповідно до п. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій в Україні», ОСОБА_3 суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань, здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність, та виконує інші функції.
ОСОБА_3 суддів України від 27.06.2008 року № 105 зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. та за період з 2005 по 2008 роки, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.
Бюджетним кодексом України (статті 32 - 37) на Міністерство фінансів України покладено обов'язок щодо складання проекту закону про Державний бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.
Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.
Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України (стаття 111 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до Указу Президента № 182 від 03.03.2003, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.
Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, а згідно до приписів статті 58 Бюджетного кодексу України є розпорядником коштів, а тому зобов'язане організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.
Тобто, Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів, що не було виконано в порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, а тому порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до наказу ДСА України від 09.06.2004р. № 82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів» обов'язок подавати штатні розписи до ДСА із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на Лутугинський районний суд Луганської області, який і здійснює фактичну виплату заробітної плати позивачу. Однак, зміни до штатних розписів не вносилися.
Відповідно, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області, як суб'єкт владних повноважень, не вжив заходи щодо корегування посадового окладу позивача та кошторису суду з урахуванням визнання нечинним п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Щодо вимог позивача про перерахунок надбавки за вислугу років відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, колегія суддів зазначає наступне:
Частиною 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» було передбачено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, однак, не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
ОСОБА_3 Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 справа № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України також і положення пункту 61 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
Таким чином, зміни до абзацу другому частини четвертої ст. 44 Закону України «Про статус суддів», внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», втратили чинність 22.05.2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 233/к від 01.08.2007 року судді Чувановій А.М. станом на 03.08.2007 року встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 10 відсотків від посадового окладу, кваліфікаційного класу та надбавки за виконання особливо важливої роботи, яка передбачена при стажі роботи від 3 до 5 років; станом на 03.08.2009 року згідно наказу № 42 від 17.08.2009 року їй встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас, яка передбачена при стажі роботи від 5 до 10 років, що з 22.05.2008 року суперечить Закону України «Про статус суддів».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови позивачу у задоволенні вимог щодо зобов'язання провести перерахунок розміру заробітної плати за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по 01.08.2009 року, оскільки у вказаний період положення п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» були чинними.
З огляду на наведене , колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для задоволення апеляційних скарг, не вбачається.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги: ОСОБА_2, Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі № 2а-2798/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок посадового окладу та надбавки за вислугу років - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: С.П. Дяченко
Судді: І.В. Сіваченко
ОСОБА_4