15 серпня 2016 рокусправа № 320/1062/16-а (2а/320/70/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року
у справі № 320/1062/16-а (2а/320/70/16)
за позовом ОСОБА_1
до Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області", Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області
про визнання дій відповідачів протиправними, та стягнення з них коштів,-
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області та Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області", в якому просив визнати протиправним дії та бездіяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області та Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області які проявились в ігноруванні припису обласної довідки МСЕК і реабілітаційної програми, а також у порушенні Законів « Про звернення громадян», « Про захист персональних даних», « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Закону « Про соціальні послуги» та стягнути грошові кошти за моральну шкоду з Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області розмірі 1000 грн., а з Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області" в розмірі 500 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2016 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області у відмові в прийнятті ОСОБА_1 на соціальне обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома, згідно заяви № Т-20/01-12 від 22.05.2014 року.
Визнано протиправними дії Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області» у не прийняті до відома довідки до акту огляду МСЄК серія АД № 163005 від 31.03.2011 року, щодо огляду ОСОБА_1
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2016 р., та задовольнити позов в повному обсязі.
Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що листом від 05.06.2014 за підписом начальника управління соціального захисту Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви від 22.05.2014 № Т-20/01-12 «Про прийняття на соціальне обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької на підставі медичного висновку Тернівської дільничної лікарні від 30.05.2014 «про здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі», згідно з яким ОСОБА_1 не підлягає обслуговуванню в територіальному центрі.
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, що виявились у ненаданні соціального працівника та порушенні Закону України "Про захист персональних даних", стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., звільнити з посади начальника Територіального центру соціальної допомоги ОСОБА_3 та начальника Управління соціального захисту населення ОСОБА_2, зобов'язати відповідача надати йому соціального працівника та відшкодувати йому понесені витрати на оплату судового збору.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року, скасовано постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2014 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, що виявилась у відмові в прийнятті ОСОБА_1 на соціальне обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома, згідно заяви від 07.10.2013 року.
21 грудня 2015 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області з заявою про «Про прийняття на соціальне обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.
Проте, як вбачається з листа начальник Управління соціального захисту Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області відповідь надана у формі роз'яснення щодо порядку розгляду заяв «Про прийняття на соціальне обслуговування відділенням соціальної допомоги вдома», а не вирішення питання по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з вимогами ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на захист свої прав надано належних доказів на підтвердження порушених прав.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними бездіяльність Управління соціального захисту Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо неприйнятті позивача на соціальне обслуговування відділенім соціальної допомоги вдома, та дії Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області» у неприйняті до відома довідки до акту огляду МСЄК № 163005 від 31.03.2011 року про те, що позивач потребує періодично ( не постійно) сторонній допомоги, є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд зазначає наступне.
Також, відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, позивач не надав жодного доказу та не довів, що існує причинно-наслідковий зв'язок між моральними стражданнями та діями відповідачів, не доведено, що саме дії відповідачів призвели до заподіяння моральних страждань позивачу. А тому, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні вимог в цій стягнення моральної шкоди.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2016 року у справі № 320/1062/16-а (2а/320/70/16) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Повний текст ухвали виготовлено 17.08.2016 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак